Надвірнянська ДПІ Головного управління ДПС в Івано-Франківській області повідомляє: Використання РРО/ПРРО операцій «службове внесення» та «службова видача»

Внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) або програмний РРО (далі - ПРРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій:

- операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;

- операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.

 

Зазначене регулюється п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 із змінами та доповненнями та п.9 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547» із змінами та доповненнями.

Проведення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів здійснюється суб’єктами господарювання із використанням РРО або ПРРО у порядку, визначеному Законом України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями та нормативно-правовим актом Національного банку України з питань ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

 

Як здійснюється програмування найменування товарів (послуг) через ПРРО?

Програмування найменування товарів (послуг) через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.


 Більше інформації у «Базі знань» загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу

 

ЗІР: Чи застосовують ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп РРО та/або ПРРО при наданні побутових послуг (ремонт квартир, побутових машин, меблів, взуття, прибирання квартир, догляду за дітьми, фотографування, прання білизни тощо)?

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі - Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі - ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п. 11 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (далі - Постанова № 1336), суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки без застосування- РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок (далі - РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) при наданні побутових послуг на території села не залежно від організаційно-правової форми та системи оподаткування, в тому числі фізичним особам - підприємцям - платникам єдиного податку другої - четвертої груп.

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених, зокрема, у п. 11 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Таким чином, при наданні побутових послуг на території села (ремонт квартир, побутових машин, меблів, взуття, прибирання квартир, догляду за дітьми, фотографування, прання білизни тощо) фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку другої - четвертої груп не застосовують РРО та/або ПРРО, а використовують РК та КОРО.

Водночас, поза межами села, фізичним особам підприємцям - платникам єдиного податку другої - четвертої груп дозволено надавати побутові послуги та проводити розрахункові операції виключно з застосуванням РРО/ПРРО.

Це та відповіді на інші питання можна знайти на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР). Його розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/.

 

Помилки, які виникають при формуванні фіскального чека

У разі виникнення у суб’єкта господарювання (користувача програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО)) в програмному рішенні «ПРРО Каса» (Windows/Android) при формуванні фіскального чека помилок: «помилка в реєстрації чека» або «не можливо фіскалізувати чек», такому суб’єкту господарювання потрібно перевірити наявність зв’язку з фіскальним сервером.

Разом із повідомленням про помилку надходить розшифрування причини відмови, це можуть бути:

- втрати зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером та відмовою суб’єкта господарювання перейти в режим офлайн;

- суб’єкт господарювання здійснював спроби працювати з двох різних пристроїв на одному ПРРО не закривши робочу зміну на одному з пристроїв, внаслідок чого була порушена локальна нумерація документів.

 

В яких випадках та на яких підставах здійснюється скасування реєстрації РРО?

Скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) відбувається у випадках, коли:

1) суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО;

2) вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр екземплярів РРО) або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до Реєстру екземплярів РРО та був зареєстрований у контролюючому органі до створення Реєстру екземплярів РРО;

3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;

4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО);

5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Реєстру РРО;

6) установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;

7) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання – банкрута;

8) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;

9) суб’єкт господарювання – фізична особа – підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;

10) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;
 11) викрадено РРО;

12) змінено власника РРО;

13) щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання (повідомлення за ф. № 20-ОПП).

14) суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.

 

Види діяльності (КВЕД) платника податків в Електронному кабінеті

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), зокрема, про види діяльності надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до відомостей з ЄДР, які актуальні на момент запиту (абз. другий п. 1 част. другої ст. 11 Закону №755).

Розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України, на офіційному вебсайті якого за адресою (https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search) здійснюється безкоштовний пошук відомостей у ЄДР (по фізичній особі – підприємцю, юридичній особі, відокремленому підрозділу юридичної особи) та перегляд інформації про види діяльності (КВЕД) платника податків.

Режим «Облікові дані платника» приватної частини Електронного кабінету містить інформацію про облікові та реєстраційні дані платника, у тому числі, щодо кодів видів економічної діяльності (КВЕД) платника.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobileID та BankID) або з використанням мобільного застосунку «ДІЯ».

Розділ «Реєстраційні дані» зазначеного режиму містить інформацію про код та найменування основного виду економічної діяльності, розділ «Види діяльності» – інформацію про всі КВЕД платника, які внесені до ЄДР (код ВЕД, найменування ВЕД, ознака віднесення до основного виду економічної діяльності). 

 

Випадки, в яких декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію

Відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення.

 

Щодо коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки за 2021 рік, який застосовується для визначення податкового зобовʼязання з плати за землю

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2022     № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила наступне.

За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2021 рік становив 110,0 %.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (в редакції Закону України від 30.11.2021№ 1914–IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:

за 2017 – 2022 роки – для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів);

за 2017 – 2020 роки – для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить:

для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;

для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення – 1,1.

  Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік –1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0; 2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 – для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження); 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель несільськогосподарського призначення – 1,06; 2017 рік – 1,0, 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 рік не індексувалася.

З огляду на вищевказане коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки за 2021 рік в обов’язковому порядку застосовується для розрахунку податкового зобов’язання на 2022 рік.

 

Увага! Змінено порядок оподаткування доходу, отриманого резидентом від продажу нерухомого майна

01.01.2022 змінено порядок оподаткування доходу, отриманого резидентом від продажу нерухомого майна.

Відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не оподатковується один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, дохід, отриманий платником податку від продажу:

- житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);

- земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені ст. 121 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями залежно від її призначення;

- земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, які перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

Згідно з абзацом першим п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості підлягає оподаткуванню за ставкою 5 %, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Відповідно до абзацу другого п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості підлягає оподаткуванню за ставкою 18 %, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім випадків, якщо зазначене у абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ майно отримано платником податку у спадщину.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 %, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац третій п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

Дохід від продажу об’єктів нерухомості, зазначених в абзаці другому п. 172.2 ст. 172 ПКУ, може бути зменшений на документально підтверджені витрати на придбання об’єкта нерухомості, розташованого на території України (абзац четвертий п. 172.2 ст. 172 ПКУ).

 

Протягом якого терміну СГ повідомляє контролюючий орган про несправність РРО та/або ПРРО, пошкодження засобів контролю та яка передбачена відповідальність у разі не повідомлення?

У разі виявлення несправностей реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю, суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому такий суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків.

У разі виявлення несправностей програмного РРО (далі – ПРРО) або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО.

Нормами Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.

При цьому, за непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону.

Нагадуємо, що спілкуватися з Податковою службою та отримувати більше цікавої інформації можна дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX», на сторінках у мережі Facebook – www.facebook.com/TaxUkraine (сторінка ДПС України) 

 

Share