Надвірнянське управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області інформує: Подання звітності через Електронний кабінет

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (далі – Порядок).

Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

 

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

У відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати, зокрема, податкову звітність за формою податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями.

При формуванні податкової декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (наприклад, F0103306) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДФС: «регіон», «район».

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 107.08).

 

Особливі терміни подання декларацій

Так, фізичні особи – підприємці, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням,  подають декларацію протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Декларація подається за період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Для резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, строк спливає не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Крім того, перенести строки подання декларації до 31 грудня п.р. може особа, яка отримувала звітного року іноземні доходи та має право зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном – для усунення подвійного оподаткування. Це можливо у разі відсутності підтверджуючих документів щодо суми отриманого доходу з іноземних джерел та суми сплаченого податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 Податкового кодексу України, та за умови подання платником до ДФС відповідної заяви про перенесення строку подання податкової декларації.

 

Критерії ризиковості платника податку оновлено

На виконання вимог пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/  розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117,  ДФС України  визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.

 Показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, зареєстровані в ДФС за № 1963/99-99-29-01-01 від 07.08.2019 та введені в дію 08.08.2019.

Так, зокрема, платник податків має позитивну податкову історію якщо  загальна сума сплачених у попередньому звітному році сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 5 мільйонів гривень.

З зазначеними документами можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДФС України  за посиланням:

 http://sfs.gov.ua/baneryi/zupinennya-reestratsii-pn/388196.html

 

Коригування безпідставно складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ зведеної податкової накладної, що зареєстрована в ЄРПН

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

РК складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Норми визначені п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Якщо платником ПДВ безпідставно складено зведену ПН відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ та зареєстровано її в ЄРПН, то платник ПДВ на дату виявлення помилки складає РК, в якому виводяться в «0» показники такої зведеної ПН.

У РК вказується дата складання та порядковий номер такої безпідставно складеної зведеної ПН відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

У РК, складених до ПН, зареєстрованих в ЄРПН починаючи з 01.12.2018, код ознаки, що вказується у полі «До зведеної податкової накладної», має відповідати коду ознаки «Зведена податкова накладна», який вказано у зведеній ПН, до якої складається РК (у даному випадку код ознаки 1).

При цьому у графі 2.1 розділу Б табличної частини РК зазначається код причини 201, що відповідає причині коригування «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ».

Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН платником ПДВ, який склав таку зведену ПН.

 

Відмова в отриманні податкового повідомлення -рішення не звільняє від сплати податкових зобов’язань

До уваги платників податків, відмова в отриманні податкового – повідомлення рішення не звільняє їх від сплати податкових зобов’язань.

Підпунктом 58.3 ст.58 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ).

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 ПКУ. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

 

За наслідками звітного податкового року платник податку має право на податкову знижку

Платник податків має право на податкову знижку шляхом зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року на суму фактично здійснених ним витрат, які підтверджені відповідними документами. Таке право передбачене статтею 166 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Податкова знижка - це сума витрат платника податку на оплату товарів, послуг резидента протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати.

Перелік витрат дозволених до включення до податкової знижки:

- сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення;

- частина сплачених процентів за іпотечним житловим кредитом у порядку, встановленому статтею 175 Кодексу;

- сума коштів або вартість майна перерахованих (переданих) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які відповідають умовам, встановленим пунктом 133.4 Кодексу;

- сплата страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійних внесків у рамках недержавного пенсійного забезпечення;

- оплата допоміжних репродуктивних технологій;

- оплата державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

- сума коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу на альтернативні види палива;

- сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи;

- сплата коштів на будівництво (придбання) доступного житла.

Звертаємо увагу, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яку громадяни мають право подати по 31 грудня 2019 року (включно).

Декларація за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 06.06.2017 №556), подається до фіскального органу за місцем реєстрації.

 

Як підприємцю повідомити державну фіскальну службу про нового працівника?

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», повідомлення про прийняття працівника на роботу подається фізичною особою-підприємцем до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком, до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, а саме:

- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях, разом із копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено з п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Про добровільну сплату єдиного внеску

Відносини, які виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з п. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є: зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Частиною першою ст. 10 Закону № 2464 визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску та умови за яких таке право надається.

Відповідно до частини першої ст. 10 Закону № 2464 право на добровільну сплату єдиного внеску мають, зокрема, особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – виключно на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Отже згідно зі ст. 10 Закону № 2464 особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску.

 

Через Електронний кабінет можливо отримати копію раніше поданої звітності.

Подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827), на підставі договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.

Відповідно до п. 42¹.1 ст. 42¹ ПКУ Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в Електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через Електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, у тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.

У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності.

Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників.

Водночас користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.

Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним натисненням лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками.

 

Суб’єктам господарювання на замітку: коли слід оновити інформацію про об’єкти оподаткування

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці зобов’язані інформувати орган ДФС за основним місцем обліку про всі наявні об’єкти оподаткування.

Об’єкти оподаткування — це будь-яке майно та дії, у зв’язку з якими у суб’єкта господарювання виникає обов’язок зі сплати податків: оренда чи придбання офісного приміщення, магазину, обладнання, транспорту тощо.

Так, наприклад, об’єкт оподаткування з’являється, коли суб’єкт господарювання реєструє РРО або книгу обліку розрахункових операцій на господарську одиницю; прибудовує літню терасу до свого кафе; орендує, купує або переобладнує власне приміщення під офіс, магазин, майстерню тощо.

Повідомляти орган ДФС треба у випадках, коли об’єкт оподаткування з’являється, змінюється (стає інакшим його тип, найменування, місцезнаходження, стан або вид права на нього), втрачається (стає непридатним до використання, повертається власнику, продається та інше).

Для подання цієї інформації використовують форму 20-ОПП - Повідомлення про об’єкти оподаткування або об'єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. При цьому слід пам’ятати, що у формі відображають усі об’єкти: як орендовані, так і ті, що перебувають у власності, в користуванні тощо.

Під час подання повідомлення вперше в ньому показують усі об’єкти оподаткування, а надалі — лише нові й ті, за якими відбулися зміни.

Подається повідомлення ф.20-ОПП упродовж 10 календарних днів після реєстрації, створення/відкриття об’єкта оподаткування, тобто дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об’єктом.

Якщо відбулися зміни з об’єктами, зазначеними в раніше поданому повідомленні, слід також протягом 10 днів надати форму з новими даними.

Повідомлення 20-ОПП можна надіслати в електронному вигляді або подати в паперовому варіанті — особисто до Центру обслуговування платників чи поштою.

 

Share