Надвірнянське управлінні ГУ ДФС в Івано-Франківській області повідомляє: Громадяни, які задекларували доходи за 2018 рік, повинні сплатити податки не пізніше 31 липня

Громадяни, які подали  податкову  декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік:  термін сплати зазначених податкових зобов’язань – до  1 серпня п.р.

Останній день сплати – 31 липня 2019 року (включно). 

Громадяни, які задекларували доходи, виконують свої зобов’язання як зі сплати податку на доходи фізичних осіб, так і військового збору.

Відповідно до Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату грошових зобов’язань до платника застосовуються штрафні санкції:

 

 у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці сплати  до 30 календарних днів;

у розмірі 20 відсотків – при затримці сплати понад 30 календарних днів.

Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім  днем граничного  строку сплати податкового зобов’язання, на суми такого зобов’язання нараховується пеня. 

 

Громадянам час сплачувати за землю

Наразі місцеві бюджети Надвірнянщини вже отримали в поточному році 19,4 млн.грн. плати за землю від фізичних осіб-підприємців та громадян, власників земельних ділянок та землекористувачів.

Що стосується останніх, то нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку. Податок громадянами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Щодо пільг зі сплати земельного податку, то відповідно до п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати податку звільняються такі категорії громадян: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Законодавством встановлено, що звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме: для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;  для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Якщо фізична особа має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то вона до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги. 

Оскільки фізичні особи (громадяни) несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання, то якщо вони протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення не сплачують узгоджену суму грошового зобов’язання з плати за землю, такі платники податків притягуються до відповідальності у вигляді штрафу та пені.

Нагадаємо, що розміри ставок земельного податку, встановлені рішеннями місцевих рад, оприлюднені на сайті ДФС.

 

Якщо податковий агент утримав, але не перерахував ПДФО до бюджету, фізична особа не може скористатися податковою знижкою

Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.

Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

Відповідно до частини другої ст. 78 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями та Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60, поверненню з бюджету підлягають надміру або помилково сплачені суми грошових зобов’язань.

Згідно з п. 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно - довідковий ресурс (категорія 103.05).

 

Податок на майно фізичні особи можуть сплатити через сервіс «Електронний кабінет»

На сьогодні ДФС запроваджено низку електронних сервісів, зокрема, щодо можливості сплати податку на майно з фізичних осіб (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортний податок та плата за землю) засобами «Електронного кабінету».

Для можливості користування «Електронним кабінетом» платникам податків необхідно отримати особисті ключі електронного цифрового підпису.

Також за допомогою «Електронного кабінету» платники податків – фізичні особи мають можливість перегляду даних, зокрема, щодо:

об’єктів оподаткування (земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні будинки), гаражі, легкові автомобілі);

сформованих податкових повідомлень-рішень та необхідних платіжних реквізитів органів місцевого самоврядування для сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

розрахунків сум податкових зобов’язань по таких податках;

стану розрахунків з бюджетом.

Одночасно зазначаємо, що при використанні «Електронного кабінету» платники податків матимуть змогу заощадити свої кошти та час, сплатити зазначені податки в будь-який зручний, у т.ч. неробочий час. Це також позбавляє необхідності відвідувати центри обслуговування платників, банківські установи, тощо.

 

Оподаткування доходів від продажу сільгосппродукції

Відповідно до норм пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) не оподатковуються доходи, отримані громадянами від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена самостійно на земельних ділянках, наданих їм у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення: садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), та/або для індивідуального дачного будівництва; особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

При цьому у даний розмір земельних ділянок не враховуються земельні частки (паї), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються).

Підставою для звільнення від оподаткування доходу від продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) є Довідка про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № 3ДФ, що видається місцевою радою. При продажу сільгосппродукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки № 3ДФ, на підставі якої податковий агент не нараховує (не утримує) ПДФО з доходів від продажу власної сільгосппродукції.

Що стосується  продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД (молоко, м'ясо, домашня птиця, яйця тощо), пільга діє, якщо сума доходів сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (в 2018 році - 186150 грн., 2019 році - 208 650 грн.).

Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує даний розмір, фізична особа зобов’язана падати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем проживання власника продукції тваринництва. При підтвердженні довідкою вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року.

Однак, якщо фізичною особою не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Отже, якщо фізичною особою отримано доходи, які перевищують норми, встановлені пп. 165.1.24 ст. 165 ПКУ, та з яких не утримано ПДФО та військовий збір, така фізична особа зобов’язана подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податкові зобов’язання у визначений законодавством строк.

Фізична особа, яка не зареєстрована як фізична особа – підприємець, зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання (податок на доходи фізичних осіб та/або військовий збір), зазначеного в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

 

Не забудьте повідомити податкову у разі зміни прізвища або місце проживання

Відповідно до п.70.7 ст.70 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки платника податків або повідомлення. Відомості про зміну даних подаються платником податку протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою 5-ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, – до контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

Пунктом п.45.1 ст.45 ПКУ передбачено, що платник податків зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одну податкову адресу.

Шановні громадяни! Не відкладайте свій візит до контролюючого органу – приведіть свої документи у відповідність до чинного податкового законодавства.

 

Зміни у частині визначення платників, які справляють екологічний податок

Нагадуємо платникам екологічного податку, що до розділу VІІІ «Екологічний податок» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, як у частині визначення платників, які справляють екологічний податок за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря у частині викидів двоокису вуглецю (далі – викиди двоокису вуглецю), так і ставок екологічного податку (далі – податок).

Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ визначено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, в якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

 

Допустили помилку у повідомленні про прийняття працівника на роботу. Як виправити?

До початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.

Обов’язок з подання повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір).
Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена  постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.
Пунктом 2 додатка до Постанови встановлено тип повідомлення:

-"початкове" - подання інформації про прийняття працівника на роботу;

- "скасовуюче" - подається у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу.

У разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу подається повідомлення типу "скасовуюче" з помилковими даними і одночасно повідомлення типу "початкове" з правильними даними.

Накладення штрафу за подання уточнюючої інформації про прийнятих працівників до фіскальних органів чинним законодавством не передбачено.

 

Легальна зарплата забезпечить майбутнє: 4 кроки

Надвірнянське управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області наголошує на необхідності легального оформлення найманих робітників. Адже тільки офіційне працевлаштування дозволяє громадянину отримувати пакет соціальних гарантій, пільг та виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю та допомоги при нещасному випадку; своєчасної та не нижче мінімального розміру виплати заробітної плати; щорічної відпустки та відпустки по догляду за дитиною; податкової знижки тощо.

Для офіційного оформлення найманого працівника на роботу необхідно:

1) укласти трудовий договір в письмовій формі (форма трудового договору між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю, затверджена наказом Мінпраці від 08.06.2001 №260), реєструвати такий договір в центрі зайнятості не потрібно;

2) оформити наказ (розпорядження) щодо прийняття працівника на роботу;

3) до початку роботи працівника, подати до територіального органу Державної фіскальної служби за місцем обліку підприємця як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, повідомлення про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення встановлена постановою КМУ від 17 червня 2015 року №413);

4) зробити запис в трудовій книжці про прийняття працівника на роботу (Інструкція про затвердження порядку ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993 №58).

 

 

Share