Надвірнянська ОДПІ інформує: До місцевих бюджетів Надвірнянщини надійшло майже 25 млн. грн. майнових податків

Упродовж десяти місяців цього року місцеві бюджети Надвірнянського району від землекористувачів, власників нерухомості та елітного транспорту отримали 24780 тис. грн. майнових податків, що на 7544 тис. грн., або на 44,2 відс. більше, ніж торік.

Найбільша питома вага  у структурі надходжень майнових податків традиційно належить платі за  землю, - цього року землевласники та землекористувачі – громадяни поповнили бюджети сіл, селищ та міста на 22866 тис. грн., що на 6861 тис. грн. перевищує минулорічні показники.

 

За десять місяців цього року від громадян, власників об’єктів  житлової та нежитлової нерухомості, місцеві бюджети отримали податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки 1879 тис. грн., що на 729 тис. грн. перевищує показники минулого року.

Власники автівок класу «люкс» поповнили бюджети на  35 тис. грн.

Надвірнянська ОДПІ нагадує, що громадянам, які отримали податкові повідомлення-рішення з податку на нерухомість, плати за землю та транспортного податку, необхідно сплатити нараховані суми протягом 60 днів з дня отримання. У разі порушення термінів сплати податку, до платників застосовуватимуться фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі від 10 до 20% несвоєчасно сплаченої суми податку. 

 

За 10 місяців 2017 року в Надвірнянській ОДПІ зареєстрували 116 касових апаратів

З початку року платники податків зареєстрували 116 касових апаратів в центрах обслуговування платників Надвірнянської ОДПІ, зокрема в Богородчанському відділенні 37, Яремчанському-13, решта 66 у м.Надвірна. Всього на обліку в податковій інспекції та її відділеннях знаходиться 572 зареєстрованих касових апаратів. Найбільша кількість зареєстрованих касових апаратів у Надвірній -250, у Яремче-170 та у Богородчанах-152.

Нагадаємо, що відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), що включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування. 

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до Центру обслуговування платників:

-заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;

-копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

-копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

-копію паспорта (формуляра) РРО та копію паспорта модема (при застосуванні зовнішнього модема);

-копію договору суб’єкта господарювання з центром сервісного обслуговування про технічне обслуговування та ремонт РРО.

При відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня надходження документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО, формує та резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ДФС та видає суб’єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО за формою №2-РРО.

Для завершення процедури реєстрації РРО суб’єкт господарювання до закінчення терміну дії довідки про резервування фіскального номера надає до контролюючого органу копію довідки про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО.

Після отримання належним чином оформлених документів посадова особа контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня проводить реєстрацію РРО шляхом внесення даних до інформаційної системи ДФС та надає суб’єкту господарювання реєстраційне посвідчення РРО за формою №3-РРО, що засвідчує реєстрацію РРО в контролюючому органі.

 

Щодо оподаткування новорічних подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи

Напередодні святкових новорічних заходів виникає багато питань стосовно правильності оподаткування новорічних подарунків.

Надвірнянська ОДПІ нагадує, що відповідно до пп.165.1.39 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (у 2017 році – 800 грн., у 2016 році – 689 грн.).

Вартість дарунків, яка не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, роботодавець (інша особа, що надає дитячі подарунки) відображає у податковому розрахунку за ф. №1ДФ за ознакою доходу «160».

Якщо вартість дитячих новорічних подарунків та квитків, які надаються платникові податків, перевищує у 2017 році 800 грн., то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та відображається роботодавцем (особою, що надає дитячі подарунки) у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «126», як додаткове благо. Крім того, якщо вартість подарунку перевищує 800 грн., із суми перевищення слід сплатити 1,5 відс. військового збору.

Особливості оподаткування вартості святкових подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих згідно з Законом України від 30 листопада 2000 року №2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» від органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров'я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

У період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб-батьків, які отримали дитячі святкові подарунки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров'я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Під дитячими святковими подарунками слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 відс. прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Оскільки прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 1 січня 2017року дорівнював 1600 грн., то неоподатковувана вартість дитячих святкових подарунків у 2017 році (отриманих з 15 листопада до 31 грудня) складає 128 грн. (1600 Х 8%).

Якщо ж подарунок дорожчий за 128 грн., то сума перевищення оподатковується (на період з 15 листопада до 31 грудня) за ставкою 18 відс. як додаткове благо з урахуванням коефіцієнту для доходів у негрошовій формі. Крім того, із суми перевищення слід сплатити 1,5 відс. військового збору.

Вартість дарунків, дорожчих за 128 грн. відповідні органи державної влади, органи місцевого самоврядування, громадські (у тому числі профспілкові) організації та створені ними заклади здоров'я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетіввідображають у податковому розрахунку за ф. 1ДФ з ознакою доходу «126».

Вартість дарунків, що не перевищує 128 грн. відповідно відображаєтьсяу податковому розрахунку за ф. №1ДФ за ознакою доходу «160».

На численні запитання платників звертаємо увагу на звільнення дитячих святкових подарунків від оподаткування ПДВ та на можливість включення сум придбання подарунків до складу витрат підприємства.

Так, відповідно до ст. 1 Закону № 2117-III суми коштів, які платники податку на прибуток підприємств перераховують органам державної влади, органам місцевого самоврядування, громадським (у тому числі профспілковим) організаціям та створеним ними закладам освіти, охорони здоров'я та культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, на проведення новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків та на придбання дитячих святкових подарунків,включаються до складу валових витрат таких платників податків у розмірі, що не перевищує 4 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього (звітного) періоду.

Також, за Законом № 2117-III щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій. При цьому суми податку, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат і до податкового кредиту не включаються.

 

Електронний документообіг з контролюючими органами: що зміниться у наступному році

Надвірнянська ОДПІ повідомляє, що 15 листопада 2017 року набрав чинності наказ Мінфіну України від 6 червня 2017 року № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», який розроблено з метою нормативно-правового врегулювання обміну електронними документами з контролюючими органами.

Основними організаційно-правовими засадами Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами визначено:

- електронний документообіг здійснюється на підставі Договору про визнання електронних документів (Договір), який укладається шляхом приєднання платника до Договору на підставі заяви про приєднання, що надсилається платником до контролюючого органу в електронному вигляді;

- Договори та пов’язані з ними повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису (ЕЦП), які станом на день набрання чинності наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення визначених Порядком підстав;

- електронні документи, що надходять до контролюючих органів від суб’єктів електронного документообігу на підставі діючих Договорів, приймаються до обробки;

- фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням ЕЦП.

Повідомлено, що 1 грудня 2017 року відповідно до вимог наказу № 557 у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» буде розміщено договори про визнання електронних документів для перегляду та надання платникам можливості подальшого приєднання до договору за основним місцем обліку.

У зв’язку із запровадженням з 1 січня 2018 року інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» відповідно до наказу Мінфіну України від 14 липня 2017 року № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», можливість подання Заяви про приєднання до Договору забезпечуватиметься, починаючи з 1 січня 2018 року.

З метою створення комфортних умов для доопрацювання розробниками власних програмних забезпечень, а також формування і подання платниками Заяви про приєднання до Договору за формою згідно з наказом № 557 електронні формати такої Заяви (а також Повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП, Заяви про припинення дії Договору, Повідомлення про припинення дії Договору) розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів)».

Зауважимо, у період з 1 грудня 2017 року по 1 січня 2018 року Договори укладатимуться за формою, що діяла до набрання чинності наказу № 557.

 

В разі перевищення обсягу доходу на спрощеній системі оподаткування необхідно сплатити податок

Відповідно до п.295.7 ст.295 Податкового кодексу України єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПКУ).

Обсяги доходу для платників єдиного податку визначено статтею 291.4 Податкового кодексу України.

Необхідно враховувати, якщо платники єдиного податку першої групи перевищили обсяг доходу 300000 гривень то з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Зокрема,платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 1500000 гривень, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов'язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у обсяг доходу 5000000 гривень до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов'язані у порядку, встановленому цією главою перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 5000000 гривень до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, а також зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

 

Способи повідомлення органів ДФС про прийняття працівника на роботу

Надвірнянська ОДПІ нагадує, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування одним із таких способів:

засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб;

на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи працівника за формою згідно з додатком до постанови КМ України від 01.07.06.2015 №413.

 

Платники, які звільняються від сплати єдиного внеску та подання звітності

Надвірнянська ОДПІ інформує, що частиною 4 статті 4 Закону №2464-VI фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внескуякщо вони є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 3 розділу III «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 зі змінами (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905), Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою №Д5 (додаток 5) зазначеними особами не подається.

Ці норми не застосовуються до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

 

Як колишньому неприбутківцю знову отримати статус неприбутковості

В якому звітному періоді установа, організація, яка втратила статус неприбутковості у зв’язку з нецільовим використанням активів і стала платником податку на прибуток, має право подати реєстраційну заяву для повторного включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій?

Установа, організація, яка втратила статус неприбутковості у зв’язку з нецільовим використанням активів і стала платником податку на прибуток, може подати реєстраційну заяву за формою 1-РН про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій після закінчення звітного календарного року, в якому її було виключено (з початку наступного календарного року).

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 (далі – Порядок).

Згідно з п.8 Порядку рішення про включення до Реєстру приймається контролюючим органом за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання, за умови, що організація відповідає вимогам, встановленим п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України.

 

 

Share