Надвірнянське бюро правової допомоги роз'яснює : Порядок узаконення самочинного будівництва

Надвірнянське бюро правової допомоги роз'яснює : Порядок узаконення  самочинного будівництва

Дуже часто в Надвірнянське бюро безоплатної правової допомоги звертаються громадяни з питанням узаконення самочинно збудованої  будівлі.  Спочатку збудували, а вже потім виникає думка, а що далі?

      Нормативно-правовими актами, які регулюють питання легалізації самочинного будівництва, є: Конституція України, ЦКУ, ЗКУ, ККУ, КУАП, Закон України «Про основи містобудування, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закон України «Про архітектурну діяльність», Закон України «Про будівельні норми», Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.

 

Відповідно до ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту  або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Видами самочинного будівництва може бути як здійснення нового будівництва, так і перебудова об´єкта, а також будівництво із суттєвим відхиленням від проекту.

Згідно ч. 2. ст. 376 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Проте все ж таки самочинне будівництво не може залишатися в такому стані і вимагає легалізації.

На сьогоднішній  день існує три способи легалізації самочинного будівництва: 1) основний – в судовому порядку; 2) спрощений – в адміністративному порядку (через Державну архітектурно-будівельну інспекцію України); 3) місцевий – через створені місцевими територіальними громадами постійно діючі комісії з питань самочинного будівництва.

І. Узаконення самочинного будівництва в судовому порядку — основний спосіб легалізації самочинного будівництва.

Статтею 376 ЦК України чітко передбачено випадки, коли, здійснивши самочинне будівництво, забудовник може сподіватися на позитивне для себе рішення суду.

На вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України). Статтею передбачена можливість задоволення вимоги  забудовника у випадку, коли будівництво було здійснено ним без відповідних на те дозволів, але в той же час забудовник являється власником земельної ділянки з відповідним цільовим призначенням або володіє правом користування такою земельною ділянкою.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно» (ч. 3. ст. 376 Цивільного кодексу України). Це може бути: безоплатна передача земельної ділянки громадянину із земель державної або комунальної власності; набуття у власність земельної ділянки, що надана для цієї мети іншій особі; укладення цивільно-правового договору, який дає право забудови; прийняття компетентним органом рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Для узаконення самочинного будівництва зацікавленій особі потрібно звернутись до суду з позовом про визнання права власності на самочинно побудований об’єкт нерухомого майна. Крім того, до позовної заяви необхідно подати висновок компетентних органів про можливість надійної та безпечної експлуатації об’єкта.

У ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Відповідно до п. 10. Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 461 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015) у випадку визнання права власності на самочинно збудований об’єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об’єкта. Зазначений пункт регламентує порядок проведення технічного обстеження. Додатком 5 до Порядку передбачена Декларація про готовність до експлуатації самочинно збудованого об’єкта, на який визнано право власності за рішенням суду.

ІІ. Адміністративний (спрощений) спосіб узаконення самочинного будівництва передбачений законодавством лише для конкретних об’єктів, а саме:

– індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських(присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, збудованих у період з 05 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року;

– збудованих до 12 березня 2011 року громадських будинків I і II категорій складності, будівель і споруд сільськогосподарського призначення I і II категорій складності.

Процедура прийняття в експлуатацію перерахованих вище самочинно побудованих об’єктів визначена Порядком прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт (затверджений наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.04.2015 р. № 79).

У такому випадку для отримання права власності на самочинно побудований об’єкт нерухомості заявникові необхідно подати до територіального органу ДАБІ такі документи:

– заяву про прийняття в експлуатацію об’єкта (в ній вказується загальна інформація про заявника, найменування та місце розташування об’єкта);

– звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об’єкта, або технічний паспорт для індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них загальною площею до 300 квадратних метрів включно, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них загальною площею до 100 квадратних метрів;

– декларацію про готовність об’єкта до експлуатації (у двох примірниках);

– нотаріально засвідчені копії технічного паспорта та документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об’єкт.

ІІІ. Місцевий спосіб узаконення самочинного будівництва через постійні комісії з питань самочинного будівництва.

У деяких територіальних громадах  утворено постійні комісії з питань самочинного будівництва та затверджено положення про порядок розгляду питань, пов’язаних із самочинним будівництвом. Відповідно до положення  особа, яка здійснила самочинне будівництво, звертається до органів місцевого самоврядування із заявою про збереження майна, відведення земельної ділянки (у випадку, якщо особа не є її власником або користувачем), при цьому до заяви додаються технічний висновок про відповідність самочинно збудованого об’єкту будівельним нормам, природоохоронним, пожежним та іншим, передбаченим законодавством вимогам для конкретного об’єкта та нотаріально завірену заяву про зобов’язання забудовника нести усі витрати та ризики, пов’язані із оформленням самочинного будівництва. Обов’язковим документом є підтвердження про сплату штрафних санкцій.

Місцевий орган архітектури та містобудування аналізує усі надані забудовником документи та разом зі своїм висновком щодо можливості збереження самочинно збудованогооб’єкта подає їх на розгляд постійної комісії з питань самочинного будівництва. Якщо комісією приймається рішення на користь заявника щодо самочинно будівництва, йому пропонується замовити в проектній організації містобудівне обґрунтування розміщення самочинно побудованого об’єкта та оформити право власності чи користування на земельну ділянку.

Після цього заявнику необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування для надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування самовільно збудованого об’єкта. За умови прийняття позитивного рішення на користь заявника він замовляє у розробника документації із землеустрою відповідний проект, який після визначеного законодавством погодження та реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі подається на затвердження. Орган місцевого самоврядування у разі затвердження проекту одночасно приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність або надання її у користування. Далі, відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєструється право власності чи користування на відповідну земельну ділянку

Після отримання документу, що посвідчує право на земельну ділянку, особа розпочинає всі дії задля узаконення будівництва як забудовник, що має намір здійснити будівництво нового об’єкта з дотриманням вимог чинного законодавства. Для цього він повинен виконати такі кроки:

– отримання у відповідних органах та організаціях містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки і технічних умов, інших вихідних даних, якщо їх отримання передбачене місцевими правилами;

– проектування. Передбачає розроблення сертифікованим виконавцем проектно-кошторисної документації на будівництво об’єкта. При цьому слід пам’ятати, що проектно-кошторисна документація для кожного конкретного об’єкта будівництва повинна бути виконана в обсязі, передбаченому вимогами чинних норм;

– отримання в Державній архітектурно-будівельній інспекції дозволу на виконання будівельних робіт;

– прийняття об’єкта в експлуатацію (реєстрація повідомлення, декларації чи видача сертифіката.

Проте, наведена вище процедура легалізації самочинного будівництва – це скоріше виняток, ніж правило, оскільки визначена рішеннями певних громад.

Власник, який вирішив почати будівництво і не оформив дозвіл або декларацію на розпочате будівництво, повинен розуміти, що: будівництво може бути зупинено; зведений ним об’єкт вважатиметься незаконно збудованим; на такий об’єкт він не зможе отримати право власності;– споруда може підлягати знесенню: суб’єкт (власник самочинного будівництва) може нести кримінальну, адміністративну або майнову відповідальність згідно з чинним законодавством.

 

Надвірнянське бюро правової допомоги

Івано-Франківського місцевого центру

з надання БВПД

 

Share