Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України.

Збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється СГ у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

Спосіб збереження СГ щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі має забезпечити (у тому числі під час проведення перевірки) можливість візуального перегляду такого Z-звіту для підтвердження факту оприбуткування готівки та повноти обліку здійснених розрахункових операцій.

Дані наданих для перегляду Z-звітів в паперовій та/або електронній формі мають співпадати з даними електронних копій таких Z-звітів, що містяться у фіскальній пам’яті РРО та/або на фіскальному сервері контролюючого органу.

Установа/підприємство, відповідно до вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12. 2017 №148, зобов’язана визначити та затвердити внутрішнім документом місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі, формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних Z-звітів представниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, а також відповідальну за зберігання цих чеків особу (абз.2 п. 12 розд. ІІ Положення № 148).

Щодо обов’язку відображення реквізитів марок акцизного податку в чеках РРО

З початку року набрали чинності зміни до пункту 11 статті 3 розділу ІІ Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Згідно зі змінами суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, при роздрібному продажу алкогольних напоїв у сфері торгівлі, громадського харчування зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.

Наголошуємо на необхідності обов’язкового дотримання суб’єктами господарювання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема, відображати у чеках РРО/ПРРО реквізити марок акцизного податку (серію та її номер).

Реєстратори розрахункових операцій, які наразі не забезпечують відображення у касових чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, необхідно доопрацювати (з цією метою звернутися до ЦСО чи до виробників) або обладнати робочі місця з РРО необхідними технічними пристроями для забезпечення виконання вимог Закону.

Одноразове декларування: спливає термін дії пільгової ставки збору для іноземних активів

З 01 вересня 2021 року стартувало одноразове (спеціальне) добровільне декларування громадянами України активів (розміщених на території України та/або за її межами), які належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

Звертаємо увагу, що 01 березня 2022 року спливає термін дії пільгової ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної у розмірі 7 відсотків щодо об’єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном.

У подальшому до завершення кампанії, тобто з 01.03.2022 до 01.09.2022, іноземні активи можна буде задекларувати за ставкою 9 відсотків.

Нагадуємо, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування - це можливість фізичної особи легалізувати статки та бути захищеною державними гарантіями і звільнятися від відповідальності згідно з підрозділом 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.   

Чи застосовують ФОП – платники ЄП ІІ – IV груп РРО/ПРРО при здійснені роздрібної торгівлі через засоби пересувної торгівельної мережі?

Чи застосовують ФОП – платники ЄП ІІ – IV груп РРО/ПРРО при здійснені роздрібної торгівлі через засоби пересувної торгівельної мережі, що розташовані за межами стаціонарних приміщень.

Відповідно до п. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (далі – Постанова № 1336), фізичні особи - підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) та/або програмних РРО (далі - ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі - РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) при здійснені роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).

Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами - підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села, селища РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Постанови № 1336.

Разом з тим, згідно з п. 2 Переліку суб’єкти господарювання, мають право проводити розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійснені роздрібної торгівлі через засоби пересувної торгівельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень.

Абзацом другим п. 2 Постанови № 1336 установлено, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), визначених у п. 1 Переліку, у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, - 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Абзацом третім п. 2 Постанови № 1336 установлено, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), визначених у п. 2 Переліку, у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, - 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання.

Згідно з п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» у разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати та проводити розрахунки з застосовуванням РРО та/або ПРРО.

Крім того, платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями.

Таким чином, не застосовують РРО та/або ПРРО, а використовують РК та КОРО при здійснені роздрібної торгівлі через засоби пересувної торгівельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не перевищує:

для фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку другої - четвертої групи на території сіл - до досягнення 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів);

для всіх без виключення суб’єкти господарювання на будь-якій території - 500 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності, в тому числі фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку.

Які обов’язкові реквізити повинні містити Z-звіти та X-звіти та за якою формою вони створюються ПРРО?

Z-звіт, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій (ПРРО) повинен містити такі обов’язкові реквізити:

назву і адресу господарської одиниці;

індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери «ПН». У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), а замість літер «ПН» – літери «ІД»;

фіскальний номер ПРРО, перед яким друкуються великі літери «ФН».

При цьому, Z-звіт повинен містити такі додаткові дані по підсумках за зміну:

сума продаж за сплатами в розрізі типів оплати;

сума повернень по видаткових чеках в розрізі типів оплати;

за сумами продажу:

обіг по групах товарів;

податок по групах товарів;

за сумами повернення:

обіг по групах товарів;

податок по групах товарів;

сума службового внесення;

сума службової видачі;

загальна кількість чеків (за винятком відкриття і закриття зміни);

кількість видаткових чеків;

номер останнього чеку.

Водночас, в програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, на даний час не реалізовано можливість створення ПРРО X-звітів.

ГДІ територіального сектору організації

роботи Марія КУПЧАК