Територіалний сектор організації роботи ГУ ДПС в Івано-Франкіфвській області інформує: Активи, які у ході податкової амністії декларувати не потрібно

З 1 вересня в Україні стартує кампанія одноразового (спеціального) декларування доходів, так звана, податкова амністія. Утім, як інформують у Головному управлінні ДПС у Вінницькій області, не всі активи потрібно декларувати. Слід враховувати їх вартість або обсяги.

Зокрема, не потрібно декларувати:

одну або декілька квартир, сукупна площа яких не більше 120 кв. м.;

житлові будинки, сукупна площа яких в межах 240 кв. м.;

нежитлові будинки некомерційного призначення, площею не більше 60 кв. м.;

земельні ділянки, площею в межах норми безоплатної передачі (наприклад, площа присадибної ділянки у селах не більше 0,25 га, в селищах не більше 0,15 га, а в містах не більше 0.10 га);

один легковий автомобіль з середньою ринковою вартістю не більше 400 тис. грн., або з робочим об’ємом циліндру двигуна не менш як 3000 куб. см.;

 

грошові кошти в межах 400 тис. грн.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua 

Підписуйтесь на сторінку Державної податкової служби України у Facebook facebook.com/TaxUkraine

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX» 

 

Припинення обов’язку з подачі декларацій - можливе

Питання адміністрування податків та зборів врегульовано нормами Податкового кодексу України. Відповідно до даного документу, платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів у встановленому порядку. При цьому, платники податків зобов’язані звітувати щодо показників, які підлягають декларуванню та об’єктів оподаткування. Проте особи (у тому числі юридичні особи, що ведуть облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійні представництва, які реалізують пальне або спирт етиловий, та платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані подавати податкові декларації за кожний звітний період незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

 

АРІ повного функціоналу Електронного кабінету – у відкритому доступі

Для спрощення електронного обміну даними та інтеграції із системами, що використовуються бізнесом, ДПС у відкритому доступі розміщено АРІ програмного інтерфейсу, який дає змогу реалізувати всю повноту функціоналу Електронного кабінету.

АРІ розміщено в розділі «Опис АРІ доступу до інформації приватної частини» меню «Допомога» відкритої частини Е-кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/help/api-registers-int.html).

У меню «Допомога» відкритої частини Е-кабінету розробники програмного забезпечення можуть ознайомитись з описами АРІ Е-Кабінету та інтегрувати їх з власними системами:

- «Опис АРІ Електронного кабінету»,

- «Опис АРІ доступу до реєстрів відкритої частини ЕК»,

- «Опис АРІ доступу до інформації приватної частини ЕК».

Для користувачів у режимі  «Налаштування» приватної частини Е-Кабінету у вкладці «Токени відкритої частини» (https://cabinet.tax.gov.ua/user/settings) забезпечено можливість самостійного створення авторизаційного токену.

Якісні та зручні послуги платникам, сучасність та технологічність служби – вагомі складові місії, визначеної для ДПС.

 

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи та нерезиденти України

Згідно з абзацом першим п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

При цьому, визначення фізичної особи як «резедента» для ПКУ регулює п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого: фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Відповідно до абзаців другого – четвертого п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.

Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який рік, починаючи з 01 січня 2005 року, подавали або мають подавати декларації відповідно до законів, що визначають чи визначали правові та організаційні засади у сфері запобігання корупції (крім тих, які претендували або претендують на зайняття посад, перебування на яких вимагає чи вимагало від особи подання відповідної декларації, та не були призначені або обрані на відповідні посади).

Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» із змінами та доповненнями.

Більше тут: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

 

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування є валютні цінності, нерухоме та рухоме майно, цінні папери та інше

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

-не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Довідково: Закон України від 15.06.2021 №1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету».

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів

Під час сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платники податків під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» керуються вимогами розділу I Порядку заповнення розрахункових документів.

Розрахунковий документ заповнюються таким чином:

поле №1: друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);

поле № 2: друкується розділовий знак «;» та код виду сплати (формат ссс – тризначне число);

поле № 3: друкується розділовий знак «;» та один з нижченаведених реквізитів:

друкується податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України) для фізичних осіб,які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це вiдповiдний територіальний орган ДПС і мають відмітку в паспорті або відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії;

поле № 4: друкується розділовий знак «;» та роз'яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі;

поле № 5: не заповнюється;

поле № 6: не заповнюється;

поле № 7: не заповнюється, розділяються між собою розділовим знаком;.

Під час заповнення полів не допускаються пропуски (пробіли) мiж цифрами та службовими знаками, між словами та службовими знаками (п.2 Порядку).

Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати мас оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 Порядку). У разі наявності у платника податків, зокрема, податкового боргу, розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а такому виду сплати органами ДПС присвоюється код виду сплати 140 (п. 8 Порядку).

Приклад заповнення реквізиту «Призначення платежу» у разі сплати коштів у рахунок податкового боргу підприємством «Літосфера», що має податковий номер 00993390

*;140;00993390;сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток;;;

Перелік кодів видів сплати (які вказуються в полі «Призначення платежу») розрахункового документа наведено в додатку 1 до Порядку.

Платники, які включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку, мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.

Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов'язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).

Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного або кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка 3 урахуванням черговості сплати, визначеної пунктом 35¹ 6 статті 35¹, пунктом 89.7 статтi 89 та пунктом 131.2 статті 131 Податкового кодексу України (із змінами).

Відповідальність за правильність заповнення розрахункових документів несе платник податків. Реквізити бюджетних та небюджетних рахунків розміщені на субсайті «Територіальні органи ДПС у Івано-Франківській області» єдиного веб-порталу ДПС України в розділі «Бюджетні рахунки». При перерахуванні коштів до бюджетів просимо уважно вибирати реквізити рахунків та правильно заповнювати реквізити призначення платежу.

 

ПРРО чи РРО для використання в роботі – на вибір платника

Чинним законодавством не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним  РРО програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).

Відтак, суб’єкт господарювання виходячи з власних потреб обирає за бажанням вид РРО  (програмний або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно   до вимог Закону України «Про   застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Також слід знати у разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

 

Яка матеріальна допомога, надана працівникам, оподатковується?

Якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер (наприклад, допомога на оздоровлення), і надається всім або більшості працівникам, то така допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати.

Відповідно до норм Податкового кодексу України заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Доходи у вигляді заробітної плати платника податку включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу і оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором – 1,5 відсотка.

Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, то сума такої допомоги не включається до оподатковуваного доходу якщо протягом звітного податкового року не перевищує суми граничного розміру доходу (у 2020 році – 2940 грн., у 2021 році – 3180 грн.), а сума перевищення оподатковується в загальному порядку податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором – 1,5 відсотка.

 

Суб’єктам господарювання про нюанси використання РРО

Які дії СГ, який при реєстрації нової моделі РРО, що внесений до реєстру екземплярів РРО, але не введений в експлуатацію, отримав квитанцію з помилкою «Сфера застосування не відповідає сфері застосування РРО та/або РРО не внесений до реєстру екземплярів РРО».

Згідно з п. 2 глави 2 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, реєстрації в контролюючому органі підлягають реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), модифікації яких включені до Державного реєстру РРО (далі – Реєстр РРО), з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що строк служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, установлених Реєстром РРО.

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО), наведену у додатку 1 до
 Порядку № 547, з ідентифікатором форми J/F1311403. Усі розділи реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО підлягають обов’язковому заповненню.

Згідно з формою реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО у розд. 5 «Сфера застосування відповідно до Державного реєстру РРО» зазначаються дані щодо коду сфери застосування РРО згідно з чинною редакцією Реєстру РРО.

Контролюючий орган відмовляє в реєстрації РРО протягом двох робочих днів після отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО, якщо, зокрема, РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО.

Якщо суб’єкт господарювання, який при реєстрації нової моделі РРО, що внесений до реєстру екземплярів РРО, але не введений в експлуатацію, отримав квитанцію з помилкою «Сфера застосування не відповідає сфері застосування РРО та/або РРО не внесений до реєстру екземплярів РРО», то він повинен повторно подати реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО, у якій вказати (обрати) ту сферу застосування для РРО, яка має повністю відповідати сфері зазначеній в Реєстрі РРО.

Чи можна в Електронному кабінеті здійснити перегляд та друк раніше поданої звітності?

Відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.

Згідно з абзацом третім п. 42.6 ст. 42 ПКУ платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

Пунктом 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет створюється та функціонує за такими принципами, зокрема, здійснення автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), що відбуваються в електронному кабінеті, включаючи фіксацію дати і часу відправлення, отримання документів через електронний кабінет та будь-якої зміни даних, доступних в Електронному кабінеті, за допомогою кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання та отримання документів, іншої кореспонденції з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.

У приватній частині Електронного кабінету в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин тощо) надається доступ, зокрема, до перегляду та друку раніше поданої звітності.

Меню «Перегляд поданої звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду раніше поданої податкової, пенсійної та статистичної звітності до ДПС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до центрів обслуговування платників податків.

За замовчуванням користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем.

 Перегляд конкретного звіту здійснюється подвійним натисненням лівої кнопки миші, формується pdf-файл звіту зі всіма додатками.

 

Інформацію про КВЕД платники можуть отримати у Електронному кабінеті

Платники податків можуть отримати інформацію про код та найменування основного виду економічної діяльності (КВЕД) у  приватній частині Електронного кабінету, де режим «Облікові дані платника» містить інформацію про облікові та реєстраційні дані платника, у тому числі, щодо (КВЕД) платника.

Розділ «Реєстраційні дані» зазначеного режиму містить інформацію про код та найменування основного виду економічної діяльності, розділ «Види діяльності» - інформацію про всі КВЕД платника, які внесені до ЄДР (код ВЕД, найменування ВЕД, ознака віднесення до основного виду економічної діяльності).

Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
 Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobileID та BankID) або з використанням мобільного застосунку «ДІЯ».