Ми не допустимо «врізання» прав українців!

 

Друзі, сьогодні Україна перебуває не просто у стані війни із зовнішнім агресором. Війни, яка вже сьомий рік поспіль забирає наші економічні, репутаційні, гуманітарні та людські ресурси. Забирає життя українців.

Сьогодні Україна – під подвійним ударом. Підступне намагання з найвищих владних кабінетів підігравати окупанту чи не страшніше, ніж пряме протистоянняна лінії розмежування. 

Дискредитація захисників України, тотальний наступ на їх права – це теж війна. Війна, в якій не стріляють і у якої немає конкретних імен постраждалих. Та масштаби її набагато серйозніші, бо під прицілом кожен. 

Ми не маємо права програти цей бій. Тому потрібно зконцентруватися сьогодні, у тому числі, і на розробці законопроектів, які б гарантували законні права тих, хто захищав чи захищає сьогодні Україну, а також права сімей загиблих героїв. 

Та чи не важливіше сьогодні – активно моніторити ті законопроекти, які реєструються у Верховній Раді України у «турборежимі», в надії, що суспільство не дочитає, не «дозрозуміє» сьогодні, а завтра «прокинеться» з новими правилами гри. І, на жаль, гри на користь окупанта.

 

Моніторити і вчасно зупиняти.

Тільки наші пильність та непримиренність з наступом на громадянські права є адекватною відповіддю на ці посягання. 

Якщо проаналізувати законопроекти, які сьогодні зареєстровані у Верховній Раді України, то бачимо наступне:

– вони або відверто популістські, що намагаються надати сили закону вимогам, які сьогодні не мають жодного підґрунтя і завідомо не працюватимуть через відсутність механізмів реалізації в основній частині, але натомість усунуть із законодавства реальні пільги, якими сьогодні активно користуються;

– або є не чим іншим, як прямим наступом на реальні права українців під виглядом технічних змін.

Прикладом першого варіанту є законопроект 3407

Новий законопроєкт, як і годиться, містить «вауефект»: гарантує учасникам бойових дій та ветеранам війни право позачергового направлення на лікування за кордон у разі необхідності надання медичної допомоги та неможливості її надання у закладах охорони здоров’я України та повну оплату додатково до програми державних гарантій медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних із наданням необхідної медичної допомоги.

А поруч – реальне врізання всього, що вже маємо: у законопроєкті не передбачено норм щодо безоплатного одержання ліків, лікарських засобів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів, першочергового обслуговування у лікувально-профілактичних закладах, першочергової госпіталізації, щорічного медичного обстеження та диспансеризації, першочергового безплатного зубопротезування.

Як вам таке? Гарно ж, правда? Забирають право на те, чого ветерани ще сяк-так можуть добитися, а натомість – ілюзія!

Вносить законопроект зміни і у санаторно-курортне лікування. Планують безоплатно надавати такі послуги не тільки учасниками бойових дій та ветеранами з інвалідністю, а і членам їхніх родин, зокрема дружині й неповнолітнім дітям. Таке право матимуть і члени сімей загиблих (померлих) захисників України, члени сімей загиблих ветеранів. Разом із сім’єю ветерани зможуть безкоштовно отримувати й послуги з психологічної підтримки, допомоги, адаптації та реабілітації.

З питань здобуття освіти новий законопроєкт гарантує учасникам бойових дій право на отримання грошової компенсації у розмірі 75% вартості навчання за договором про підготовку здобувачів освіти за одним із рівнів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти в закладі вищої освіти незалежно від форми власності та підпорядкування в разі виконання вимог освітньої програми. Розмір такої компенсації для ветеранів із інвалідністю та членів сімей загиблих (померлих) захисників Україні становить 100%, а для членів сімей загиблих (померлих) ветеранів ― 50%. Компенсацію може отримати особа, яка не скористалась правом на здобуття безоплатної професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти за відповідним рівнем, а її порядок затверджує Кабінет міністрів.

Під час працевлаштування ветеранів законотворці закріпили право надавати комплекс безоплатних профорієнтаційних послуг з вибору або зміни професії, виду діяльності, адаптації на новому місці роботи, інших профорієнтаційних послуг, які надають з часу постановки на облік осіб, які шукають роботу, до завершення строку випробування її при прийнятті на роботу. Тут передбачено і відшкодування в розмірі 75% вартості таких послуг. Цим правом особа може скористатись не частіше, ніж раз на два роки, а її порядок затверджує Уряд.

Гарні ініціативи – правда ж? Але як це пов’язати із реформою медицини та освіти? 

Не варто забувати і про те, що насправді усі видатки на лікування та освіту ветеранів не є захищеними статтями бюджету, тож не виконувалися навіть у частині тих скромних гарантій, які були досі. 

Натомість прийняття цього закону  передбачає втрату чинності Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни», що наразі передбачає щомісячну доплату до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій, незалежно від розміру пенсій. 

Ініціатори законопроекту посилаються на те, що розмір цих доплат не змінювався з 2004 року і є мізерним. 

Так, він є мізерним, але ж гарантованим. То чому ж не попрацювати над тим, щоб він був адекватним і щоб механізм індексації цієї доплати відображав реальні зміни в економіці? Так ні ж, насправді не йде мова, щоб щось дати. Усі ініціативи полягають у тому, щоб забрати реальні блага в обмін на ілюзію.

Також новий законопроєкт не передбачає право на першочергове забезпечення жилою площею для учасників бойових дій, як є в чинному законі, а тільки для ветеранів з інвалідністю та членів сімей загиблих (померлих) захисників України.

Відсутня в новому законопроєкті й пільга щодо розмитнення автомобілів для ветеранів, якою, до слова, активно користувалися ветерани.

А от прикладом справжнього зухвальства і нечуваного наступу на права захисників України я вважаю законопроєкт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пільг з оплати проїзду та деяких інших пільг", який Уряд схвалив на своєму засіданні 9 червня і який вже 11 червня був зареєстрований у Парламенті за № 5651.Документ передбачає надання пільг на проїзд громадянам у формі грошових компенсацій.

Законопроект передбачає надання пільг на проїзд через органи місцевого самоврядування у формі грошових компенсацій.

У минулому році «світлі голови» наших законотворців вже робили спроби перевести питання надання пільг, які належаться пільговим категоріям, з розряду закону на відкуп уряду. Але Конституційний суд України вказав їм на неприпустимість таких діянь. Правда, для них і Конституційний  суд не указ. Тож довго намагалися не виконувати його рішення. Але суспільство не змовчало.

Я, як голова Всеукраїнської Профспілки військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій, звернувся з листами з вимогою виконати рішення Конституційного суду України до Кабінету Міністрів України, профільних міністерств. Нам навіть довелося розробити власний законопроєкт, покликаний виправити ситуацію, що склалася. Законопроєкт був зареєстрований за № 4384,  «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо захищених видатків державного бюджету».

Під тиском вони відступили. Але, як бачимо, не надовго. Маємо нову спробу. На цей раз – прибрати спершу найзатребуванішу пільгу – пільгу на проїзд.

Бо інакше, як спробою забрати цю пільгу, не можна назвати цей законопроект. Ми ж усі знаємо, якими є фінансові можливості більшості громад, які сьогодні, фактично поставлені на межу виживання. 

Не так давно, земляки, я мав можливість поспілкуватися з вами. Я об’їздив навіть  найвіддаленіші села Надвірнянщини і Богородчанщини. Наші зустрічі відбувалися у неопалюваних клубах, стареньких школах. Бо у громад немає коштів, щоб облаштувати їх належним чином, відремонтувати. А тепер їм ще і хочуть поставити в обов’язок знайти фінансування для відшкодування вартості проїзду пільговим категоріям. І це при тому, що ніхто не говорить про перерозподіл місцевих податків, як це б мало бути за логікою. 

Моя команда вже ґрунтовно проаналізувала  цей «опус». Від імені ВП військових, працівників правоохоронних органів та учасників бойових дій ми вже звернулися до Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів з  фаховим юридичним висновком про те, що законопроєкт протирічить Конституції України та цілій низці інших пов’язаних законів.

Ми працюємо в правовому полі над тим, щоб не допустити прийняття цього антинародного законопроекту.

Ми знаємо свої права і як за них боротися. І ми разом пройдемо цей шлях до переможного кінця!

 

Михайло НОНЯК,

політик, державний та громадський діяч

 

 

Share