Інтерв’ю із заступником Надвірнянського міського голови Ярославом Гундяком

 - Пане Ярославе, Ви заступник Надвірнянського міського голови з гуманітарних питань, розкажіть, із чого почали роботу, що, на Ваш погляд, потребує змін у гуманітарній галузі?

- Я розумів, що призначення на посаду заступника міського голови поставить перед новими викликами, адже після останніх місцевих виборів громада дуже зросла, ми мали повністю переформатувати роботу міської ради та її структурних підрозділів, зокрема й з питань освіти та культури. На мою думку, і освітяни, і працівники культури мають адаптуватися до нових умов роботи, тож нам є над чим працювати, щоб впровадити всі необхідні зміни.

 

 - Не так давно прийнято новий закон про освіту, які виклики на вимогу цього закону нас очікують?

- Прийняття Законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» забезпечило реформування загальної середньої освіти. Одне з головних завдань - підвищення якості освіти, переорієнтація в освітньому процесі на потреби учня, розширення форм оцінки якості освіти, формалізація різних форм здобуття освіти та визнання результатів, рівний доступ до якісної освіти, педагогічну свободу, підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

 

Розширення автономії школи передбачає, що адміністративні та навчально-методичні повноваження делеговані на рівень закладу освіти. Тобто вони  можуть самостійно формувати освітні програми, складати навчальні плани і програми з навчальних предметів відповідно до стандартів середньої освіти та досягнень сучасної науки, обирати підручники, методики навчання і виховання, розвивати матеріально-технічну базу.

Один із основних викликів зараз - посилення відповідальності освітніх закладів за якість освіти. Державний контроль у вигляді інспектування замінила громадсько-державна система забезпечення якості.

Ще одне важливе питання - видатки на утримання закладів позашкільної, дошкільної освіти і міжшкільного навчально-виробничого комбінату. Вони здійснюються за рахунок частини доходів місцевих бюджетів і регулюються органами місцевого самоврядування самостійно, виходячи з обсягів доходів та пріоритетів. Тобто й тут маємо посилену відповідальність перед громадою.

 

 - Чи можна стверджувати, що є позитивні зрушення в освітній галузі?

 

- Законом України “Про повну загальну середню освіту” передбачено можливість для учнів обирати свою освітню траєкторію, учнівське самоврядування, можливості для створення мережі старшої профільної школи, більше можливостей для професійного зростання та збільшення зарплат вчителів, педагогічна інтернатура, контракти для директорів та вчителів пенсійного віку. Затверджено Державний стандарт початкової освіти, яким запроваджено компетентнісний підхід та інтеграцію освітніх галузей у початковій школі, створено типові освітні програми для 1-4 класів закладів загальної середньої освіти.

Створено умови для вибору суб’єктів, форм і видів підвищення кваліфікації, а також запроваджено процедуру сертифікації педагогічних працівників (705 вчителів початкової школи успішно пройшли сертифікацію та отримали 20% доплату до посадового окладу). Урядом затверджено положення про Центри професійного розвитку педагогів, які будуть узагальнювати та поширювати інформацію про можливості професійного розвитку освітян: програми підвищення кваліфікації, вебресурси та інші інструменти, які стануть у нагоді для їхнього професійного зростання.

Щодо нашої громади, то в тут функціонує комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр», який надає послуги дітям із особливими освітніми потребами. А це розширило можливості для таких дітей здобувати освіту безпосередньо перебуваючи в освітньому закладі, через відкриття інклюзивних класів, кількість яких зростає.

 - Освітня тема загалом неосяжна, пропоную перейти до огляду проблем у галузі культури та медицини. Яка ситуація у цих сферах?

 

-         Культура та медицина за час карантину розвивалися протилежно. Якщо через карантин заклади культури перейшли в онлайн, що унеможливило традиційне здобуття мистецької освіти та проведення репетиційного процесу, то медицина навпаки – отримала розвиток. Державна та міжнародна підтримка дозволили значно зміцнити матеріально-технічну базу наших медичних закладів, а велика кількість пацієнтів – напрацювати чіткий алгоритм роботи медичного персоналу. Відчутно посилився й соціальний захист медиків, що не могло не повпливати на престиж професії. За час карантину в Надвірнянській районній лікарні почав працювати новий комп’ютерний томограф, апарати штучної вентиляції легень. Розпочалися ремонтні роботи в дитячій лікарні, там буде створено єдиний педіатричний простір. Ми хочемо створити комфортні умови для пацієнтів, щоб усі обстеження та прийом фахівців відбувався на першому поверсі.

 

Освіта, культура, медицина, скажімо, мають свої окремі управління. Ваша роль полягає у посередництві між цими установами та міською радою?

-         Ці управління є частиною міської ради, моя робота полягає в тому, щоб забезпечити якісне функціонування довірених мені управлінь та відділів, ініціювати необхідні зміни та контролювати виконання завдань.

 

Якраз ці сфери – медична, освітня, культурна – були змушені переформатувати свою роботу на час карантину. Як із цим впоралися у міській громаді?

 

-         Ключовим викликом для системи освіти стала вимушена організація дистанційного навчання в закладах освіти у зв’язку з карантином через поширення коронавірусної інфекції COVID-19, особливо в частині технічного забезпечення освітнього процесу. Для координації роботи освітніх закладів адміністрація створювала групи в соціальних мережах та на інформаційних платформах.

З метою аналізу та формування мережі закладів освіти Надвірнянської міської ради створено робочу групу з вивчення питань оптимізації закладів освіти. Зі створенням Надвірнянської територіальної громади постало завдання розробити засади концептуального розвитку позашкілля в умовах децентралізації зі збереженням гуртків, робочих місць фахових педагогів. На виконання рішення Надвірнянської міської ради буде створений комунальний заклад «Центр позашкільної освіти», який розпочне свою діяльність з 1 вересня цього року.

Щодо культури, то дистанційна діяльність клубних, бібліотечних установ, мистецьких шкіл потребує створення нових форм і методів роботи. Методична та технічна база закладів культури потребує значного покращення, зокрема й забезпечення всіх установ швидкісним інтернетом.  Проте, за сприятливих епідемічних умов, плануємо цього року урочисте відзначення державних свят та пам’ятних дат, проведення обласного фестивалю «Вознесись, Україно», участь у реалізації обласних і міжнародних проєктів у галузі культури і туризму.

 

– Розкажіть, як загалом виглядає Ваш робочий день?

-         Ранок традиційно розпочинається із наради - у міського голови, з управліннями чи галузеві. А розповісти далі про робочий день досить складно, бо назвати його типовим важко: розгляд пошти, візити, звернення громадян, прийом фахівців, виїзди на місця… Ніколи не знаєш завчасу, що точно принесе цей день, окрім запланованих справ, звісно. Головне насправді результат наприкінці кожного робочого дня.

Газета «Життя Прикарпаття»

№7 (73)

Share