Якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.

 

У таких випадках:

► рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

► рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Норми встановлені п. 95.5 ст. 95 ПКУ.

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1244).

Пунктом 2 Порядку № 1244 визначено, що у випадках, передбачених пунктами 95.2 – 95.4 ст. 95 ПКУ, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 1244 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

У випадку, передбаченому п. 95.5 ст. 95 ПКУ, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 1244.

За результатами вилучення готівки складається акт за формою згідно з додатками 2, 4 до Порядку № 1244 (п. 5 Порядку № 1244).

Списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів господарювання визначено главою 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 22).

Згідно з п.п. 1 п. 11.2 глави 11 Інструкції № 22 стягувач ініціює стягнення коштів у випадках, визначених п. 11.1 глави 11 Інструкції № 22, з рахунків платників податків – на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених п. 95.5 ст. 95 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, стягнення готівкових коштів та коштів з рахунків платника податків в рахунок погашення податкового боргу, який виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені ПКУ строки, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду або за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на підставі рішення суду, за дотримання таких умов:

► податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень;

► не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати.

 

За використання роботодавцями праці неоформлених працівників передбачено відповідальність

 У разі використання роботодавцями праці неоформлених працівників, несвоєчасної та не у повному обсязі виплати заробітної плати, недодержання мінімальних соціальних гарантій громадян діючим законодавством передбачено значну фінансову відповідальність.

Зокрема, у випадку фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного соціального внеску та податків Управлінням Держпраці застосовується штраф у 10 - кратному розмірі мінімальної заробітної плати ( у 2020 році - 47230 грн), установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення.

 

Деклараційна кампанія 2020 року триває

З початку поточного року триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року.

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) розподіляються на дві категорії:

● особи, які зобов’язані подати річну Декларацію,

та

● особи, які мають право подати Декларацію з метою отримання податкової знижки.

Фізична особа – платник податків може обрати зручний для себе спосіб подання Декларації та подати її до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання) в один із таких способів:

● особисто або уповноваженою на це особою;

● надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

● засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Граничний термін подання Декларації за звітний 2019 рік для громадян, які зобов’язані подати річну Декларацію, – до 01 липня 2020 року.

У разі надсилання Декларації поштою платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової Декларації, а при поданні податкової Декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

При направленні Декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті» (cabinet.tax.gov.ua), який передбачає часткове автоматичне заповнення Декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Звертаємо увагу, що обов’язок подання Декларації у платників податків виникає при отриманні:

● доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).

До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено ПДФО та військовий збір тощо;

● доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.

До таких доходів відноситься, зокрема дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, а також інвестиційні доходи;

● іноземного доходу;

● доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі, якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га;

● в інших передбачених ПКУ випадках.

Крім того, фізичні особи – платники ПДФО мають право відповідно до ст. 166 ПКУ задекларувати право на податкову знижку шляхом подання Декларації по 31 грудня 2020 року (включно).

 

Щодо нарахування земельного податку громадянам

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Порядок обчислення плати за землю визначено статтею 286 Податкового кодексу України. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться органами державної податкової служби (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникам до 1 липня поточного року податкові повідомлення-рішення про суми сплати земельного податку.

Відповідно до статті 287 Податкового кодексу України фізичним особам необхідно сплатити земельний податок протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року, земельний податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, у якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, у якому у нового власника виникло право власності.

 

Для платників єдиного податку збільшено граничні обсяги доходу

Законом №540, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, внесені зміни до пункту 291.4 статті 291 глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), якими збільшено граничні обсяги доходу, які надають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Отже, з 02 квітня 2020 року для платників єдиного податку встановлено граничні обсяги доходу протягом календарного року:

для І групи-1 млн грн (до 02 квітня 2020 року було - 300 тис. грн);

для ІІ групи-5 млн грн (до 02 квітня 2020 року було - 1,5 млн грн);

для ІІІ групи-7 млн грн (до 02 квітня 2020 року було - 5 млн грн).

Звертаємо увагу ! Платники єдиного податку мають право за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку (у зв’язку з збільшенням граничних обсягів доходу), але лише з ІІІ кварталу 2020 року за умови дотримання інших вимог глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ (пп. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ). Відповідна заява має бути подана в один з способів, визначений підпунктом 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПКУ, не пізніше 15 червня 2020 року. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, анулюється реєстрація платника податку на додану вартість у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи.

 

До уваги користувачів РРО :запровадження процедури «КЕШБЕК» перенесено на 01 січня 2021 року

Нормами Закону України від 17.03.2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» запровадження процедури «КЕШБЕК» перенесено на 01 січня 2021 року ( далі Закон № 533).

Закон № 533 вніс низку змін, зокрема, до Закону України від 20.09.2019 №128 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».

Механізм «кешбек» запроваджується передусім для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними.

Крім того, механізм "кешбеку" передбачає можливість здійснення компенсації покупцеві (споживачеві) 100% вартості придбаних товарів (робіт, послуг) за рахунок частини штрафних санкцій за порушення вимог щодо реєстраторів розрахункових операцій, застосованих та сплачених порушником за його скаргою.

Процедура повернення коштів “кешбек” передбачає наступне.

Cпоживач, який здійснив покупку від 850 грн та отримав чек, може його перевірити. Якщо чек виданий з порушенням, то покупець може подати скаргу до податкової служби та повернути 100% вартості придбаних товарів. 

Подати скаргу можна буде виключно через свій Електронний кабінет (https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check) після проходження електронної ідентифікації, з використанням кваліфікованого електронного підпису.

У скарзі необхідно зазначити:

- прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, номер засобу зв'язку;

- дата придбання товарів (робіт, послуг);

- найменування та вартість придбаних покупцем товарів (робіт, послуг), найменування та/або податковий номер продавця, адреса господарської одиниці продавця або адреса місця придбання товарів;

- у разі придбання товарів через інтернет - також зазначається сайт;

- перелік документів, отриманих покупцем (споживачем) від продавця товарів (робіт, послуг) разом з придбаним товаром (роботою, послугою);

- інформація про розрахунковий документ;

- номер банківського рахунку покупця (споживача), на який може бути перерахована компенсація.

До скарги обов'язково додаються електронні копії документів або копії документів, отримані шляхом сканування отриманих покупцем від продавця товарів (робіт, послуг) разом з придбаним товаром (роботою, послугою), про які йдеться у скарзі.

Покупець зможе отримати частину штрафних санкцій, які були сплачені продавцем виключно за результатами перевірки скарги про порушення платником податків встановленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням РРО та стягнення санкцій.

 

Правом на податкову знижку можна скористуватись до кінця податкового року

Платниким податків, які протягом 2019 року здійснили витрати, які надають  право на податкову знижку (перелік таких витрат наведено у п.166.3 ст.166 ПКУ), що  підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються ними у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами: квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу(виконання, надання).

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

 

Які майнові податки сплачують фізичні особи?

Наразі податкова служба формує податкові повідомлення-рішення про сплату майнових податків: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку, плати за землю. Ці повідомлення будуть надіслані (вручаються)   платникам податків до 1 липня 2020 року.  У податкових повідомленнях-рішеннях зазначаються  відповідні платіжні реквізити для сплати нарахованих податків. 

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Сплачують  власники об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Сплачується податок з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості фізичними особами  протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету.

Один раз за кожний базовий податковий (звітний) період, тобто рік, база  оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв.м;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120кв.м;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. м.

Транспортний податок     

Сплачують фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі,  з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу, а у разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.

Транспортний податок сплачується фізичними особами за місцем  реєстрації об’єктів оподаткування  протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Земельний податок

Сплачують  власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та  землекористувачі.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки).

 Від сплати податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни;

-фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 

Як подати документи в податкову в електронному вигляді

Подання електронних документів здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України  та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок) на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.

Платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) чи кваліфікованої електронної печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Після накладання КЕП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до адресата протягом операційного дня.

Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка у день надходження, або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня, або за 1 годину до його закінчення.

За результатами автоматизованої перевірки платнику надсилається перша квитанція протягом двох годин з часу отримання електронного документа контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком, формується друга квитанція, яка є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Якщо платником надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що платнику надійшла друга квитанція про прийняття.

 

До 1 січня 2021 року штрафні санкції у сфері застосування РРО будуть застосовуватися у зменшених розмірах.

Законом України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19)». до 1 січня 2021 року продовжено період, протягом якого санкції, визначені пунктом 1 статті 17  Закону України від 06.07.95 №265-/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», будуть застосовуватися у зменшених розмірах, а саме:

       -10 % вартості проданих з порушенням, встановленими цим пунктом товарів (робіт, послуг) – за порушення вчинене вперше;

       -50 % вартості проданих з порушенням, встановленими цим пунктом товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Крім того, на 01 січня 2021 року перенесено запровадження процедури «КЕШБЕК».

Увага! Бізнесу продовжили податкові карантинні пільги

13.05.2020 року на засіданні ВРУ прийнято законопроект №3329-д "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"( далі - Закон). 

Законом продовжено дію податкових пільг та спрощених адміністративних процедур до закінчення карантину. Зокрема, продовжено:

строк незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства з 01 березня п.р. по останній календарний день місяця, в якому уряд оголосить про закінчення дії карантину;

строк ненарахування пені;

мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок;

строк дії Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків".

       Також Законом звільнено від сплати ЄСВ підприємців до 31 травня 2020 року.

      Крім того, тимчасово суми ПДФО, що утримуються з доходів у вигляді доплат до заробітної плати та нарахованих за періоди з 1 по 31 травня та з 01 по   30 червня 2020 року, медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів з запобігання поширенню COVID-19, та лікуванні пацієнтів із випадками COVID-19, компенсуватимуться таким працівникам у повній сумі за рахунок коштів держаного бюджету України. 

Законом передбачено, що на період з 02 квітня 2020 року до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включатимуться доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, які виплачуються (надаються) роботодавцем відповідно до статті 47-1 Закону "Про зайнятість населення".

Також тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину зупиняється перебіг строків, встановлених:

статтею 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження), щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 ПКУ;

статтями 52-53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі;

статтями 73 та 78 ПКУ щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.