Гуцули об’єднали серця верховинців та львів’ян духовною благодаттю

Гуцульська автентична культура і мистецтво третій рік поспіль дивує і зачаровує столицю Галичини – місто Львів та гостей цього славного галицького краю.

Завершивши розколяду у рідних горах, колядники та творчі мистецькі колективи Верховинської Гуцульщини поїхали до Львова, щоб об’єднати серця українців Верховини та міста лева духовною благодаттю.

Запросив гуцулів до Львова міський голова Андрій Садовий, який посприяв у фінансуванні поїздки, забезпеченні усіх фінансових витрат учасників святкового дійства.

 

 

Чи чуєте, славні ґазди,

Як трембіти грають?

Це на свято верховинці

Всіх гостей скликають.

 

Такими словами під звуки трембіт ведучі мистецького проекту Марія Ілійчук та Руслан Скоматчук розпочали у Львові на площі Ринок презентацію гуцульської автентичної культури і мистецтва під гаслом: Гуцульська культура об’єднує Україну». Священник Української Православної Церкви, настоятель Храму Перенесення мощей Святого Миколая с. Бережниця отець Ігор Рибенчук звернувся з молитвою за полеглих Героїв у боротьбі з московськими  окупантами на Донбасі і поблагословити всю галицьку громаду та гостей краю на святочному заході.      

     Міський голова Львова Андрій Садовий та голова Верховинської районної ради Іван Шкіндюк звернулися до багатотисячної громади львів’ян  та гостей краю з вітальними словами, заявивши про необхідність проведення таких автентичних фестивалів, культурно-мистецьких дійств, які духовно збагачують наші регіони та об’єднують Україну. Потрібно зберегти унікальні культурно-мистецькі цінності, традиції, звичаї, народні обряди і передати цю мистецьку скарбницю дітям та онукам, нашим нащадкам.

     Після на сцені площі Ринок відбулося феєричне, театралізоване автентичне мистецьке дійство, яке вигравало різдвяними переливами трембіт, сопілок, скрипок і цимбалів, предківською гуцульською колядою, народними співанками фольклорних гуртів, вокальних ансамблів, танцювальними ритмами, фольклорно-етнографічними композиціями.

Гуцульску коляду та колядницький плєс представила на сцені колядницька партія селища Верховини, присілок Жабєвський потік, Береза – Юрій Бойчук. Най блага вість про народження нашого Спасителя витає над гуцульскою, галицкою землею, над нашими горами тай над всім українським народом, а сила коляди принесе всім такий довгожданий Мир наший Державі.

     Народна гуцульська співанка линула від учасниць фольклорного гурту жінок «Карпатські джерела» с. Замагора (керівник Параска Мартищук), фольклорного колективу с. Чорна Річка, фольклорно-етнографічного колективу Ясінянської дитячої школи мистецтв Рахівського району Закарпаття (керівник Галина Жураковська). 

      Музичні композиції на срібних струнах скрипочки і цимбалів» подарувала глядачам гуцульська капела «Черемош» імені Романа Кумлика (керівник Іван Мартищук). Самобутній поет з Франкової Криворівні Василь Зеленчук прочитав добірку поезій автентичною гуцульською мовою, яка живе по сьогодні не лише в побуті, а й в художньому слові.

       Пісні Різдвяного циклу, про Карпати, Гуцульщину, рідний Гуцульський край, Прикарпаття подарували глядачам народний артист України Михайло Кривень, автор і виконавець власних пісень заслужений журналіст України Богдан Кучер, вокальне тріо «Горицвіт» (керівник Марія Ілійчук), молодий талановитий співак з високогірного села Перехресне, що на Верховинщині, Олег Маротчак.

  Народні майстри Верховинщини Галина Кутащук, Галина Ванджурак, Марія Потяк, Світлана Копитко-Ілійчук, Марія Зеленчук, художники подружжя Микола та Людмила Рибенчуки відкрили перед присутніми дивосвіт декоративно-ужиткового мистецтва та живопису Гуцульщини.

         Верховинці запропонували львів’янам тури вихідного дня з метою активного відпочинку мальовничим Гуцульським краєм та запрошували у туристичні мандрівки Карпатами – на Говерлу, Піп Іван, Писаний камінь, Бребенескул, Ребра, Шпиці, Дземброню, Довбушанку. Рекламні проспекти турів вихідного дня пропонують відвідати  музейну Верховинщину – музеї Івана Франка, Гната Хоткевича, Петра Шекерика-Доникового, «Гуцульщина», музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів імені музиканта-віртуоза Романа Кумлика, музеї фільмів «Тіні забутих предків», «Олекса Довбуш», «Анничка», музей гуцульської магії, хату-музей «У трембітаря» та інші.

День гуцульської культури у місті Львові подарував львів’янам та гостям краю дивовижну, унікальну  культурно-мистецьку програму,  феєрію мистецької автентики Верховинщини і неймовірної краси відпочинкові гуцульські дійства. У цьому колориті гуцули живуть, спілкуються з горами і довколишнім світом. Гуцульську культуру потрібно зберегти, надихнути автентикою всю України і передати її нащадкам.

Завершальним акордом Дня Гуцульської культури у Львові слало спільне виконання львів’ян і гуцулів національної пісні «Ой, у лузі Червона калина», Державного Гімну України «Ще не вмерла Україна1» та «Многая і благая літа» незалежній Соборній Україні. Вони звучали у галицькій столиці на весь український голос.

 

 

 

Прес-служба Верховинської районної ради

 

Share