Надвірнянське управлінні ГУ ДФС в Івано-Франківській області. Платники податків Надвірнянщини з початку цього року для підтримки армії сплатили 10,5 млн гривень

Надвірнянське управлінні ГУ ДФС в Івано-Франківській області.  Платники податків Надвірнянщини з початку цього року для підтримки армії сплатили 10,5 млн гривень

Впродовж січня – червня 2019 року платники податків Надвірнянського району сплатили до державного бюджету 10459 тис гривень військового збору. Цьогорічний показник на 18 відс. перевищує надходження відповідного періоду минулого року, а додаткова сума складає 1600 тис гривень.

За червень 2019 року до державного бюджету надійшло 2219 тис грн військового збору, що на 621 тис грн більше, ніж у червні минулого року.

Нагадаємо, ставка військового збору становить 1,5% від суми доходів, що підлягають оподаткуванню. Його платниками є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні.

Інші новини:

 

 

З початку року платники Надвірнянщини сплатили більш як 153 мільйон гривень ЄСВ

Впродовж січня-червня 2019 року суб’єкти господарювання Надвірнянського району сплатили 153 млн 206 тис. грн єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 24 млн 183 тис. грн, або на 20,8 відсотків. Про це повідомив начальник  Надвірнянського управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області Василь Гнатюк.

Керівник звернув увагу, що при призначенні пенсії до страхового стажу зараховуються лише ті періоди роботи, за які було сплачено ЄСВ. Відповідно до п.5 частини 1 ст.1 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» розмір такої сплати повинен бути не меншим, ніж мінімальний. У 2019 році це 918 грн 06 коп (4173,00 х 22 %).

 

За перше півріччя 2019 року яремчанські платники забезпечили до бюджету понад 134 мільйони гривень"

За шість місяців цього року платники Яремчанської міської ради спрямували до бюджетів 134,2 мільйона гривень. Це на 42,2 мільйона гривень або на 45,9% більше, ніж у січні-червні 2018 року. Про це повідомив начальник Надвірнянського управління  ГУ ДФС в Івано-Франківській області Василь Гнатюк.

Так, до місцевих бюджетів надійшло 77,7 мільйона гривень, що на 23,2 мільйона більше, ніж торік. До державного бюджету сплачено 56,5 мільйонів гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року надходження зросли на 19 мільйонів.

У розрізі платежів до держбюджету перше місце займає податок на додану вартість, його у січні-червні сплачено 21,7 мільйони, рентної плати за користування надрами надійшло майже 17 мільйонів гривень, податку на доходи фізичних осіб перераховано 11,9 мільйонів, військового збору – 3,5 мільйона гривень.

 

Місцеві бюджети Яремчанщини отримали у своє розпорядження майже78 млн гривень

Протягом січня-червня 2019 року до місцевих бюджетів надійшло 77,7 млн гривень. Про це повідомили в Надвірнянському управлінні ГУ ДФС в Івано-Фанківській області.

В порівнянні з аналогічним періодом 2018 року перерахування збільшились на 42,7 відсотки або на 23,2 млн гривень. Важливо, що зростання надходжень досягнуто з усіх бюджетоутворюючих податків.

Зокрема, за результатами наповнення бюджетів громад 34,8 млн гривень отримано за рахунок сплати податку на доходи фізичних осіб, що у порівнянні з минулим роком більше на 7,2 млн гривень. Сплату єдиного податку представники малого бізнесу забезпечили в розмірі 9,9 млн гривень, що перевищує минулорічний результат на 3,3 млн гривень.

Додаткові кошти, які отримали територіальні громади Яремчанщини у своє розпорядження, дозволять у фінансовому плані вирішити чимало питань, які стосуються їх соціального та інфраструктурного розвитку.

 

З початку року платники податків Яремчанщини сплатили для підтримки української армії понад 3,5 млн гривень

Платники податків Яремчанщини у січні-червні 2019 року сплатили до державної казни 3545 тис. грн. військового збору. Це на 794 тис. грн., або 28,9 відс. більше, ніж за той самий період торік (у січні-червні 2019 року – 2751 тис.гривень).

У червні п.р. до державного бюджету надійшло 629 тис. грн. військового збору. Приріст надходжень у червні 2019 року порівнюючи з червнем минулого року становить 85 тис.грн. (у червні 2018 року – 544 тис. гривень).

 

Податкова вимога: терміни та порядок надсилання

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Норми встановлені п. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

 

Не сплатили єдиний внесок, штрафів не уникнути!

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Норми визначені частиною 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 6 частини 1 ст. 1 Закону № 2464 суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою.

Штраф у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (п. 2 частини 11 ст. 25 Закону № 2464).

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 частини 11 ст. 25 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення (частина 10 ст. 25 Закону № 2464).

Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини 1 ст. 26 Закону № 2464).

Так, згідно зі ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями:

► несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

► несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів    громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Які діють обмеження при надання послуг платником єдиного податку 2-ї групи?

Другу групу єдиного податку мають право обрати фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб,

- обсяг доходу не перевищує 1,5 млн грн.

Отже, підприємці - платники єдиного податку 2-ї групи мають право надавати послуги тільки платникам єдиного податку або населенню.

Тобто, якщо платник єдиного податку 2-ї групи у господарських відносинах з іншим суб'єктом господарювання, який не є платником єдиного податку, відповідно до умов договору виступає як виконавець послуг, то такий підприємець не може перебувати на другій групі.

У разі недотримання зазначеного обмеження, необхідно перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася заборонена діяльність.

Крім того, до доходу, отриманому платником єдиного податку 2-ї групи від провадження забороненої діяльності, застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Зазначена норма визначена абз. другим п. 291.4 ст. 291; п.п. 4 п.293.4 ст. 293 та п.п.9 п.п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу України.

 

Якщо вид діяльності не внесено в Реєстр платників єдиного податку, які наслідки її здійснення?

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться дані, зокрема, про види діяльності фізичних осіб-підприємців.

До реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності.

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Отже, підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

Підприємець-платник єдиного податку, який здійснює види діяльності, не зазначені в його облікових даних та в реєстрі платників єдиного податку, зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів (загальна система оподаткування) з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалися види діяльності, які не зазначені в його облікових даних та реєстрі платників єдиного податку.

У разі якщо підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Зазначена норма передбачена п.177.6 ст.177; п. 299.7 ст. 299; п.п. 7 п.п. 298.2.3 ст. 298 Податкового кодексу.

 

Строки оскарження податкового повідомлення-рішення

Відповідно до ст. 102 Податкового кодексу України (далі -ПКУ), платник податків має право оскаржити рішення податкового органу в будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів.

Також, згідно до п.56.3. ст.56 ПКУ платник податків має право протягом 10 днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення (далі - рішення) оскаржити його до контролюючого органу вищого рівня, скарга, подана із дотриманням строків, визначених даним пунктом, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

 

Платники єдиного податку мають право на відпустку

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку на час відпустки, один раз на рік, протягом одного календарного місяця.  Також звільняються від сплати податку і у випадку хвороби,  якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Щоб скористатись правом на відпустку платникам необхідно подати до територіального органу ДФС заяву у довільній формі з інформацією про період запланованої відпустки чи терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності. Окремого терміну подання таких заяв нормами Кодексу не передбачено.

З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендується заяву щодо періоду щорічної відпустки  подавати до початку відпустки. А заяву щодо терміну втрати працездатності доцільно подавати одразу після закінчення лікарняного.

Звертаємо увагу: на цей період підприємці не звільняються від сплати єдиного соціального внеску, який необхідно сплати в розмірі не менше мінімального страхового платежу, тобто 918,06 грн, а також якщо під час відпустки або лікарняного  підприємець отримує дохід, то за такий період йому доведеться сплатити єдиний податок, оскільки отримання коштів є підтвердженням ведення діяльності. 

 

 

Share