Що таке право власності. Кожна людина має знати про право власності

Що таке право власності. Кожна людина має знати про право власності

Конституція України стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Право власності – це основне речове право і основа ринкової економіки. Проте, більшість людей у повній мірі не розуміє зміст цього права. Деякі люди навіть плутають такі, прості, очевидно різні категорії, як право власності на житло і реєстрація місця проживання.

Загальна інформація про право власності

Право власності – це можливість на власний розсуд вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, з належним особі майном.

Зокрема, право власності включає в себе три способи повноважень:

 

1. можливість володіти майном, тобто можливість тримати майно у себе;

2. можливість користуватись майном, тобто можливість використовувати всі корисні властивості майна;

3. можливість розпоряджатись майном, тобто можливість продати, подарувати, знищити майно тощо.

Разом з тим, слід пам’ятати, що власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов’язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків (наприклад, у випадку залиття однієї квартири з іншої).

Окрема річ може бути у власності як однієї особи (право особистої власності), так і у власності декількох осіб (право спільної власності).

У свою чергу, різновидами права спільної власності є право спільної сумісної власності та право спільної часткової власності.

Розрізняються вони між собою тим, що у випадку сумісної власності частки у праві на таку річ не визначені, а у випадку часткової власності – визначені.

Перетворення права спільної сумісної власності у спільну часткову можливе шляхом укладення договору (нотаріально посвідченого – щодо нерухомого майна) між власниками або в судовому порядку.

Також, в аналогічному порядку, якщо це фактично реально, можливо виділити частку із майна, що перебуває у спільній частковій власності.

Для прикладу: з автомобіля частку виділити неможливо, бо це є неподільною річчю, а з житлового будинку у більшості випадків можливо. У такому разі у кожного з співвласників право часткової власності припиняється і з’являється право особистої власності вже на окремі об’єкти - квартири (у минулому – частини єдиного будинку)/

 

Набуття права власності

 Набуття права власності у однієї особи в переважній більшості пов'язане з припиненням права власності в іншої, що часто обумовлене проблематикою правонаступництва. Дії з набуття права власності мають бути правомірними та добросовісними. Це стосується: а) способів набуття права власності; б) процедури набуття права власності та в) особи-набувача.

Статтею 328 ЦК встановлюються принципові засади набуття права власності. Ними є передусім відкритість (невичерпність) переліку підстав його виникнення. Це означає, що право власності може насуватися у будь-який спосіб, що не суперечить закону. Зокрема, найбільш поширеною підставою набуття права власності, як і набуття цивільних прав взагалі, є правочини. Інші перелічені у гл. 24 ЦК підстави набуття права власності деталізують вказане загальне правило. Не менш важливою є й презумпція законності набуття права вчасності, тобто право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або якщо незаконність набуття права власності встановлена рішенням суду.

 

Припинення права власності

 Найпоширенішими підставами припинення права власності є:

 1. відчуження власником свого майна (наприклад: продаж, дарування, внесення майна до статутного капіталу юридичної особи тощо);

2. звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника (наприклад: звернення стягнення на іпотечну квартиру у зв’язку з невиплатою кредиту);

3. припинення юридичної особи чи смерті власника (наприклад: перехід майна у спадщину спадкоємцям).

Менш поширеними є наступні підстави: відмова власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викуп пам'яток культурної спадщини; примусове відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; реквізиція; конфіскація тощо.

Право власності в Україні є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків воєнного або надзвичайного стану, коли в такому разі майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості.

 Отримати додаткові консультації з цього питання та інших правових питань Ви можете звернувшись до відділу «Надвірнянське бюро правової допомоги» за адресою: м. Надвірна , вул. Грушевського, 18, тел.: 2-80-51; 050-71-91-048. Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-213-103 (безкоштовно).

 

 

Надвірнянське бюро правової допомоги

Івано-Франківського місцевого центру

 з надання БВПД

 

Share