РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТІВ, ЩО МАЮТЬ ЮРИДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТІВ, ЩО МАЮТЬ ЮРИДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, є найпоширенішою категорією справ. Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Відомо, що виникнення, зміна або припинення правовідносин залежать від наявності чи відсутності юридичних фактів, підтверджених відповідними документами. Проте трапляються випадки, коли той чи інший факт не може бути підтверджений певним документом у зв'язку з його втратою, знищенням, неможливістю його відновлення. Для таких випадків передбачено судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення (статті 256-259 ЦПК України).

Відповідно до ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:

 

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

В ст. 256 ЦПК України наведений невичерпний перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені в судовому порядку.   У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Також,  слід звернути увагу на виключення, що передбачені ч. 3 ст. 256 ЦПК України: справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

За наявності відповідних умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Судова практика до таких фактів відносить:

- визнання батьківства щодо дітей, які народилися до 1 жовтня 1968 р.;

- батьківства;

- реєстрації батьківства;

- факти прийняття спадщини, встановлення місця відкриття спадщини;

      Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відкриваються у суді поданням заяви, яка має відповідати загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 119 ЦПК України. Однак крім загальних реквізитів у заяві повинні наводитися дані про те, який конкретно факт просить встановити заявник і з якою метою, а також докази, що підтверджують неможливість одержання або відновлення документів, які посвідчують цей факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (ст. 258 ЦПК України).

Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України.

      У разі невідповідності заяви зазначеним вище вимогам суд відповідно до ст. 121 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання вказівок суду заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя повинен з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути зацікавлені у вирішенні цієї справи і підлягають виклику в судове засідання. 

Заявники й залучені до участі у справі заінтересовані особи мають право подавати докази на підтвердження обґрунтованості чи необґрунтованості заяви про встановлення факту, що розглядається судом, брати участь у дослідженні обставин справи, оскаржувати рішення і ухвали, вчиняти інші процесуальні дії.

У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

 

Надвірнянське бюро правової допомоги

Івано-Франківського місцевого центру

з надання БВПД

Share