У Надвірній Рух «За життя» реглярно проводить просвітницькі акції

Протягом  останніх  чотирьох місяців у місті  Надвірній, що на Івано-Франківщині викладачі Інституту родини  та подружнього  життя Українського Католицького Університету спільно  із активістами  Львівської  обласної громадської організації Рух «За життя» на  запрошення отця-декана Андрія Бакоти та товариства «Агапе» проводять навчально-вишкільний рух  для молодіжної спільноти  містечка. Така чергова  зустріч проходила  27-28 січня 2016 року в будинку «Просвіти»  й була присвячена основним питанням біоетики та історії  національних  рухів  «За  життя» у інших  країнах  світу, які є основою для практичної  діяльності -  прикладом  для наслідування.

Виступаючи перед молоддю менеджер Школи біоетики УКУ, у минулому випускниця Українського Католицького Університету Наталія Цюпко,  представила наступні теми: що таке біоетика;  хто є людський ембріон;  пренатальне обстеженн; аборт; репродуктивні технології;  контрацепція; евтаназія; трансплантація органів. Наталія Цюпко зазначила: «Чому контрацепція – це зло? Тому що - свідчить про занепад в духовно-моральному плані цивілізованих суспільств. Людина, суспільство хоче управляти найінтимнішою сферою життя, але порушення об'єктивного призначення статевості заради досягнення власних цілей часто найважливішим стає принцип насолоди, потурання інстинктам – губиться правда про особу, про відповідальність за дії.  Застосування контрацепції як меншого зла тягне за собою збільшення кількості абортів. Наталія Цюпко Механізм дії, психологічна та ідеологічна пов'язаність, ментальність anti-life. Контролювання народжуваності стало приорітетом медицини,  лікарі замість лікувати – калічать, замість захищати життя – причетні до його знищення.Це далеко не всі аспекти та їх достатньо, щоб зрозуміти, що контрацепція – це гріх, який ніколи не є шляхом до  повноти щастя земного і вічного.

 

Назарій Петрів -  докторант кафедри  Церковної Історії УКУ  та багатолітній активіст Руху За Життя, представив  історію, передумови та причини  виникнення спершу осередків За Життя, а  згодом й цілих  рухів у  таких  країнах як: США, Австралія, Польща та Україна.

Один із перших Рух «За  життя» виник  в США як результат об’єднання  зусиль  багатьох окремих ,головно парохіяльних  осередків . Наприкінці 60-х років країна переживала так звану сексуальну революцію, громадськість обговорювалось питання  легалізації абортів, як невід’ємної  частини  прав  жінки. Остаточно аборт  в країні  було  легалізовано у 1973 році. Такий розвиток подій вимагав  відповіді не  лише  з  боку  церковних урядників, але  також і від вірних Католицької Церкви.  Остання від  самого початку  навчала, що  людське життя   є  даром Божим, а відтак  є  цінним  від початку (тобто  зачаття) аж  до  природної  смерті. Реакцією на  тогочасні події не лише в США, а й в цілому світі  загалом стало написання папою Павлом VI У 1968 р. енцикліки  «Людське життя». У 1973 р. в країні вже було створено Національний рух за право на життя.

Подібними  були причини, що спричинились  до  виникнення рухів і в інших  країнах, про які  згадував під час лекції доповідач.  Лектор присвятив  питанню практичної  діяльності  осередків  Руху  «За  життя» виділивши декілька  напрямків:

Перший - молитовний, в діяльності якого  можуть  брати  участь не  лише  активісти, але  й будь хто, хто  в такий спосіб  бажає   долучитись  до  діяльності останнього. Наприклад, можемо  щонеділі після  Літургії спільно із  всіма прихожанами  молитись  за  матерів, що очікують на  народження своєї  дитини. Під час Великого  Посту відправляти Хресну Дорогу  за ненароджених  та  тих, яким  загрожує   смерть  в лоні матерів.

Другий - в часі богородичних свят  мати спеціальні  тематичні проповіді  та молитви  за   всіх  діточок. Зрештою, проводити  молитву  За  Життя під  абортаріями й практикувати  щоденну приватну молитву  в  тому  ж  наміренні.

Третій - просвітницько-виховний, головна мета  якого  полягає у представленні правди про  людську  статевість, цінність людського  життя  та його  вартість  на  основі  медичних, соціологічних даних  та згідно  із  правдами віри, що  їх  неустанно проголошує Церква Христова, шляхом проведення круглих столів, конференцій, відкритих  лекцій у навчальних  закладах  міста.

Тарас Довбенюк,

 студент Львівської Духовної Семінарії