Всеволод Кисілевський- член Національної спілки журналістів України,належить до української когорти журналістів з  активною громадянською позицією. Багато яремчанців пам’ятають його як заступника головного редактора часопису «Яремчанський вісник», де він працював майже два роки. Сьогодні він трудиться на телебаченні та радіо , бере участь у  громадському та політичному житті краю. На виборах 25 жовтня 2015 року разом з командою однодумців братиме участь  умісцевих виборах до Івано-Франківської обласної та Яремчанської міської ради від політичної  партії Анатолія Гриценка «Громадянська позиція».  Про бачення розвитку Яремчанщини, проблеми і перспективи розмовляла наша журналістка.

-         Всеволоде Степановичу , розпочнемо нашу розмову з виборів, які вже незабаром відбудуться. Отже,  чому  Ви на місцеві вибори йдетевід партії  Анатолія Гриценка «Громадянська позиція»?

-         Якщо говорити про палітру політичних партій, що мають активну позицію  в Україні, то для мене як для громадянина  найближчі програмні та ідейні засади партії «Громадянська позиція».  Візьмімо ключову тезу цієї політичної сили:«Від активного громадянина – до держави-лідера».Це абсолютно прийнятна мета, яку і потрібно втілювати громадянському суспільству. Саме програма партії спрямована на досягнення амбітної мети – становлення України як потужної європейської держави, регіонального лідера у політичній, економічній, соціальній і культурній сферах.Партіяпропонує українському суспільству шлях випереджувального розвитку і робить ставку на мораль, інтелект і творчуенергіюактивнихгромадян.

Партія визначає ключовим завданням побудову в Україні суспільно-політичного устрою, який дозволить задіяти для спільної справи творчий потенціал кожної людини, громади, всього суспільства та ґрунтуватиметься на високій моральності й відповідальності громадян.Ми повинні сформувати державний устрій таким чином, щоб держава була для громадян, а не громадяни – для держави. Партіяпереконана, щоУкраїнамаєдостатню ресурсу базу і людськийпотенціал для виконання таких масштабних і амбітнихзавдань.

-         Ви балотуєтесь  в Яремчанську міську раду, а також в Івано-Франківську обласну раду.  Як у випадку обрання представлятимете інтереси  своїх виборців? 

-         Щоб представляти виборців та захищати їхні інтереси й права, потрібно мати досвід, знання і бажання працювати на громаду. Без цих речей сенсу йти в депутати немає. Мені доводилось спостерігати за роботою горе-народних обранців, які не читали навіть Регламент міської ради і не знали, що це головний документ, яким керується міська рада, а все через те, що хтось когось поставив у список.Так і з’являються у радах «тушки», нещасні раби місцевих авторитетів. Міська рада -  це складний механізм,  в основі якого - депутатський корпус та міський голова. Від професійності, досвіду, знань та порядності цих людей залежить лад та процвітання громади. Інколи є амбітні люди, які багато можуть обіцяти, але не усвідомлюють, що наобіцяли. Тому у нашій команді є люди, за плечима у яких досвід не тільки життєвий,  але ще більш важливий – професіоналізм, нагромаджений роками у різних сферах: економічній, господарській, гуманітарній. Є навіть кандидат з досвідом роботи у Міністерстві Закордонних Справ України, який  працював у консульстві України у Тайланді, - Тарас Малаховський. Він перший номер у партійному списку кандидатів до Яремчанської міської ради. Я балотуюсь у Яремчанську міську раду по восьмому виборчому окрузі, а також іду кандидатом в Івано-Франківську обласну раду від Яремчанцини. Законодавство України дозволяє балотуватись у дві ради одночасно.

-         А який у Вас досвід роботи, зокрема в органах місцевого самоврядування ?

-           Я у 2002 році  був обраний депутатом по другому мажоритарному виборчому окрузі до Надвірняської міської ради, очолював постійну депутатську комісію - «Мандатну, з питань регламенту та депутатської етики». Також працював держслужбовцем вюридично-організаційному відділі Надвірнянського міськвиконкому. Далі - начальником контрольно-ревізійного відділу в одній з фірм Івано-Франківська. Вже зовсім недавно працював заступником головного редактора часопису «Яремчанський вісник». Тепер працюю на телебаченні та радіо, займаюсь громадською роботою; член «Просвіти», член Львівської обласної спілки журналістів України, заступник голови Яремчанської міської організації політичної партії «Громадянська позиція».

-         У Вас є вороги ? 

-         Бог,  як створював  світ, передбачив таке явище як свобідна воля людей,а звідси – їхні дії та вчинки. На практиці люди цей Божий дар почали використовувати,протиставляючи себе Заповідям Божим, і почали творити лихо.Знаєте, як Тарас Шевченко писав:  «Орють лихо. Лихом засівають, А що вродить? побачите, Які будуть жни́ва! Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! Подивіться на рай тихий, На свою країну …» Так і в нас: одні воюють, другі фестивалі-концерти влаштовують, треті на горі людському гроші заробляють, четверті вдягли овечі шкурки благодійників, інші патріотів грають, та усіх і не перечислити. Власне мої вороги -нещасні люди, бо не знають, що творять. Копають ями, у які самі згодом падають. Один позитив від цих лиходіїв:стимулюють вдосконалюватись, працювати над собою, оминати пастки. А все решта … Бог їм суддя.

-         Ви прощаєте своїх ворогів ?

-           Звісно, що так, коли вони каються. Я віруюча людина, не уявляю собі життя без Бога та виконання його Заповідей. У Святому Письмі описується випадок : коли в Ісуса Христа запитали скільки разів слід прощати своїм ворогам,Він відповів:«Сім разів по сімдесят». Зробіть висновок самі. Всьому коли-небудь настає кінець,  так само із прощенням ворогів.

-         Коли зайшла мова про релігію, то Ви колись подарували Яремчанській церкві святі реліквії,  мощі святих Косьми і Дем’яна. А можна детальніше?

-Працюючи в Яремчі,я бачив як яремчанська громада самовіддано споруджує величний храм на славу Божу. І насправді спорудили величну святиню.Я  вирішив хоч якось долучитись до громади і передав часточку мощей, так званий антиміс святих Косьмиі Дем’яна, братів-лікарів, які загинули мученицькою смертю за часів римського цісаря Діоклеціана близько 303 року ,  церкві Різдва св. Йоана Хрестителя  міста Яремча.  У час панування комуністичного  лихоліття мій дідусь греко-католицький священик Степан Кисілевський зберіг цю святу реліквію від наруги атеїстичної влади, а я тільки передав їїрелігійній громаді Яремчанщини.Ці мощі мають велику історичні цінність, адже їх освятив перший український кардинал та Галицький  митрополит Михайло Левицький. Також реліквія містить власноручний підпис та печатку митрополита.

-         Ви згадали свого дідуся греко-католицького священика , а Ви знаєте щось про свій рід, походження, відомих особистостей?

-         Я не тільки знаю, я цим живу. Я досліджував походження роду та вклад моїх предків від часів зародження давньої держави Київської Русі до новітніх часів. Початок наш рід бере на Київщині, один з пагорбів Києва  біля Андріївського узвозу до сьогодні називають Кисілівка. Після розпаду Речі Посполитої мої предки перебрались на Волинь,потім частина оселилась в Галичині. Стрийнамого дідуся Олена Кисілевська- відома українська громадська діячка, письменниця, журналістка, сенатор сейму, жила і працювала в Івано-Франківську, Коломиї. Мій дідусь Степан Кисілевський був греко-католицьким священиком, громадським діячем. В Івано-Франківську одна з вулиць носить назву Олени Кисілевської, у Надвірній є вулиця, названа на честь мого дідуся, отця Степана Кисілевського. Така історія мого роду, тривалість якої вимірюється століттями.

-         Яке Ваше життєве кредо?

-         Concientia suprema leх - совість найвищий закон. Совість - це найдорожче, що дав Бог людині. У когось вона кришталево чиста, як діамант  з чудовою огранкою, а в когось – сирець, над яким треба трудитись, щоб отримати досконалу красу. Так і в людей: в одних совість- внутрішній голос, який визначає межу дозволеного Богом,  в інших вона забута, лежить собі, глибоко закидана лайном.

-         Дякую Вам за цікаве інтерв’ю, бажаю  Вам і Вашій команді успіху на виборах.

Спілкувалась Ніколь Вайт,

Газета «Життя Прикарпаття»