Що думають франківські журналісти про роздержавлення ЗМІ? Вікторія Плахта

– Як Ви оцінюєте Закон «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»?

– Закони не оцінюють, закони виконують. Тим паче,  що Україна ще десять років тому, 2005-го, на вимогу Ради Європи взяла зобов’язання  ухвалити  закон про роздержавлення преси. Країни Балтії, приміром, зробили це одразу після здобуття незалежності, тоді як в Україні досі залишався такий рудимент, як державна і комунальна преса.

Щодо  закону,  ухваленого Верховною Радою  24 листопада минулого року, то саме законопроект № 1123 «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», який зареєстрували ще 1 грудня 2014 року народні депутати Микола Томенко та Олександр Абдуллін, отримав схвальний відгук від міжнародних експертів та був рекомендований Комітетом свободи слова та інформаційної політики до ухвалення в цілому. Його ухвалення вимагали також численні медійні організації, зокрема, медіагрупа «Реанімаційного пакету реформ» та журналістський рух «Стоп цензурі!», Українська асоціація видавців періодичної преси, Національна спілка журналістів України.

 

Ухвалення в Україні закону про реформування державних і комунальних ЗМІ привітала ОБСЄ. Зокрема, представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дунья Міятович наголосила, що цей довгоочікуваний закон  «прокладає шлях для відмови від державної і комунальної власності друкованих ЗМІ», «є важливим кроком  вперед у просуванні свободи ЗМІ та плюралізму в країні». На переконання Міятович, цей закон допоможе розвиватися місцевим друкованим ЗМІ в Україні, «його реалізація дозволить створити конкурентне середовище для ЗМІ, забезпечить незалежність редакційної політики та менеджменту від втручання з боку публічних властей». І з нею не можна не погодитись.

– Як Ви вважаєте, можливо, варто було б створити і випробувати пілотний проект процесу роздержавлення та відпрацювання механізмів реформи ЗМІ?

– А такий пілотний проект передбачений, адже, згідно із законом, реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюється у два етапи: перший – протягом одного року з дня набрання чинності законом та другий – протягом наступних двох років.

Власне, перший етап і є пілотним. На цьому етапі здійснюватиметься реформування друкованих ЗМІ та редакцій, які звернуться з відповідними клопотаннями і будуть внесені до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Держкомтелерадіо. А вже на другому етапі здійснюється реформування друкованих ЗМІ та редакцій, які   не наважаться зробити це 2016 року.

– Яким чином відбуватиметься приватизація?

– Я б не вживала слово «приватизація». Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» передбачає роздержавлення преси, тобто,  вихід органів влади і місцевого самоврядування зі складу засновників (співзасновників) друкованих ЗМІ. Отож, наразі ведемо мову про реформування друкованих ЗМІ та редакцій. Здійснюватися воно буде такими способами:

вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого ЗМІ та редакції – у разі відсутності державного чи комунального майна у майні редакції;

вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого ЗМІ та редакції з перетворенням редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення та тематичної спрямованості друкованого ЗМІ;

вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого ЗМІ та редакції з наступною приватизацією майна редакції, що перебуває у державній чи комунальній власності, відповідно до законодавства з питань приватизації, – у разі, коли трудовий колектив редакції не подає протягом установленого законом строку пропозиції щодо своєї участі у реформуванні друкованого ЗМІ;

перетворення друкованих ЗМІ, заснованих центральними органами виконавчої влади, в офіційні друковані видання.

– Які є форми роздержавлення ЗМІ?

– Рішення про реформування друкованого ЗМІ та редакції приймається їх засновниками (співзасновниками) за участю трудового колективу. При цьому трудовий колектив має пріоритетне право у визначенні способу реформування.

Тільки трудовий колектив може вирішити, яку форму господарювання обрати. Це може бути і фізична особа-підприємець, приватне чи колективне підприємство, або ж акціонерне товариство.

– Чого чекати, якщо редакція вчасно не прийме рішення про форму реформування?

– У разі, якщо протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом, тобто, до 1 квітня, трудовий колектив редакції на загальних зборах не прийме рішення щодо своєї участі у реформуванні друкованого засобу масової інформації та редакції і, відповідно, не подасть засновникам (співзасновникам) пропозицію стосовно способу реформування, то засновники (співзасновники) відповідного друкованого засобу масової інформації та редакції приймають рішення про реформування самостійно.

– Що собою являє державна підтримка реформованих друкованих ЗМІ?

– За умови забезпечення функціонування друкованого засобу масової інформації, збереження його назви, цільового призначення і тематичної спрямованості реформованим  ЗМІ місцевої сфери розповсюдження з метою забезпечення їх функціонування може надаватися державна підтримка за рахунок коштів державного бюджету. Це, зокрема, встановлення для редакцій пільгових умов оренди приміщень, що перебувають у державній або комунальній власності; адресна фінансова підтримка; надання редакціям пріоритетного права на укладення договорів про висвітлення діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

– У ст. 14 п. 3 Закону йдеться про те, що фінансування друкованих ЗМІ через три роки з державних та місцевих бюджетів припиняється. Тобто, редакції змушені будуть шукати інші джерела фінансування (звичайно, крім реклами), то чи можна стверджувати, що цей Закон сприятиме об’єктивності висвітлення інформації?

– Влада фінансує місцеві видання, але, я б сказала, не дуже щедро. Рівень допомоги, який вона надає, це 10-15 відсотків від потреби редакцій. Ці кошти можна перекрити ефективнішою роботою редакції. Хоча органи державної влади та місцевого самоврядування й не будуть серед співзасновників, а отже, не зможуть надавати дотацію, однак ніхто не забирає в них право укладати угоди на висвітлення своєї діяльності з реформованими місцевими виданнями. Безперечно,     роздержавлення – це великий виклик для колег. Але це й прогрес порівняно із залежністю від керівників райрад чи РДА, їхнім втручанням у редакційну роботу, постійними спробами вилучення редакційного майна чи звільненнями головних редакторів.

Гадаю, оскільки створено Міністерство інформаційної політики, необхідно  розробити критерії та ідею загальнонаціональної державної програми «Мала преса», суттю якої має стати надання шансу кожній газеті, навіть найменшого району, не тільки вижити, а стати успішною.

Щодо об’єктивності висвітлення інформації, то ключова мета цього закону – саме доступ до об`єктивної інформації. Тому районні й обласні комунальні газети, вийшовши з-під фінансової залежності від місцевої влади, вважаю, просто не мають права необ’єктивно висвітлювати дійсність, адже в них є такий суворий суддя, як читацька аудиторія.  І саме від неї та зусиль редактора і колективу залежатиме, чи зможе втриматися видання на інформаційному ринку.

– Як Ви вважаєте, чи можуть реформовані ЗМІ бути незалежними?

– Згадала світлої пам’яті Зіновія Кулика, колишнього міністра інформації. Коли його запитали, чи можуть бути незалежними ЗМІ, то він відповів, що незалежним був лише Робінзон Крузо на безлюдному острові, і то тільки до того часу, доки в нього не з’явився П’ятниця. Усе ж вільна від впливу влади преса – головна ознака демократії. Без вільної преси неможливо гарантувати і забезпечувати всі інші права людини та суспільства.

– У процесі роздержавлення ЗМІ, скоріш за все, відбуватиметься скорочення штату працівників редакцій. Чи передбачає Закон соціальний захист, своєрідні компенсації для звільнених працівників?

– Вважаю, що якогось кардинального скорочення штату працівників не відбудеться. Аби вижити, багато редакцій комунальних видань уже давно скоротилися до мінімуму. Окрім того, серед працівників  редакцій є журналісти пенсійного віку, яких нинішні пенсійні пертурбації поставили в такі умови, що їм невигідно працювати. А загалом, відповідно до закону, в разі скорочення штату редакції друкованого засобу масової інформації внаслідок реформування засновник (співзасновники) редакції зобов’язаний виплатити звільненому працівникові компенсацію згідно із законодавством.

– На Вашу думку, хто купуватиме роздержавлені ЗМІ? Політики, підприємці, влада чи наближені особи? Чи можуть купити ЗМІ іноземці?

– Від відповіді на це запитання я поки що утримаюся. Нагадаю лишень, що Верховна Рада заборонила органам державної влади, іншим державним органам і органам місцевого самоврядування виступати засновниками або співзасновниками друкованих засобів масової інформації, а пріоритетне право стати власниками газети мають трудові колективи редакцій. Щоправда, вже дехто висловлює бажання мати своє «кишенькове» видання, передусім, наскільки мені відомо, це представники політичних партій і тієї ж влади.

– Як вестимуть себе прикарпатські ЗМІ, наскільки Вам відомо, чи зважаться на реформування у перші хвилі в цьому році?

– Закону про роздержавлення ніби ж усі чекали, однак сприйняли його з тривогою, острахом, можливо, навіть невдоволенням. Адже починається принципово новий етап в житті комунальних друкованих ЗМІ. Відтепер редакційні колективи можуть розраховувати тільки на власні можливості, на власні сили. Якби реформування відбулося, відколи зайшла про це мова, тобто, майже 20 років тому, було би значно простіше. Тоді місцеві ЗМІ мали потужні тиражі, довіру читачів. Тоді не було так багато конкурентів і, зокрема, такого потужного інформаційного ресурсу, як Інтернет.

Безперечно, сьогодні перед кожним редактором стоїть величезна відповідальність  перед колективом, перед передплатниками. Кожного керівника ЗМІ непокоять думки: чи йти у пілотний проект? яку форму господарювання обрати? хто допоможе? чи виживемо? При цьому покладатись доводиться виключно на власні сили. Це не так просто.

Чи готові редакційні колективи прикарпатських ЗМІ йти у пілотний проект? Скільки зважиться на це? Думаю, не більше двох-трьох. І то дехто з редакторів завагався, чи варто поспішати. Можливо, краще зібрати всі свої сили і постаратись протягом року максимально підтягнути свої видання до необхідного рівня, наростити тиражі, проаналізувати свою економіку, тверезо оцінити можливості,  знайти додаткові джерела надходжень.

– Як реформа вплине на діяльність Національної спілки журналістів України?

– Відрадно, що загалом схвалений закон містить основні положення, напрацьовані Національної спілкою журналістів України. Як наголосив перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко, «це не примітивна приватизація з молотка, а передача прав на газету колективу і головне – відповідальності за неї». За наполяганням секретаріату НСЖУ вдалося зробити закон достатньо сильним і таким, що захищає трудові колективи редакцій. Їм не доведеться викуповувати майно, вони на 15 років матимуть приміщення, а також пріоритетне право вибору форми господарювання, укладання угод на висвітлення діяльності органів влади тощо.

Як вплине реформування на діяльність Спілки? Хіба що додалося роботи, адже

підготовку до реформування учасників пілотного проекту, а потім і решти редакцій НСЖУ визначила головним пріоритетом у своїй діяльності. Спілка      розробляє детальні методичні рекомендації щодо всього процесу реформування, чітко, детально прописує покрокові інструкції кожного етапу, кожної дії: як  провести збори колективу? як має звучати рішення колективу? як скласти листа до співзасновників? як розподіляти частки серед працівників? як пройти перерєстрацію? якою буде система оподаткування для реформованих ЗМІ? І ще безліч питань, на які майже ні в кого немає відповідей.

Уже розроблено «Дорожню карту» реформування державних та комунальних

друкованих засобів масової інформації «15 кроків до свободи!», проекти нормативно-правових документів для імплементації реформування та зразки документів для редакцій, Е-сервіси на сайті nsju.org , видано «Абетку редактора», проведено 15 регіональних семінарів-тренінгів для редакторів.

11 лютого Національна спілка журналістів України спільно з Асоціацією місцевої преси за підтримки Держкомтелерадіо проведе для редакторів комунальних видань другу Всеукраїнську конференцію «Дорожня карта реформування комунальної преси на 2016 рік: 15 кроків до свободи і незалежності». Під час конференції буде надано постатейний коментар закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», обговорено питання оформлення угод про висвітлення діяльності органів влади, оптимальних форм господарювання реформованих редакцій, заходів державних органів, критерії фінансової підтримки реформованих видань, проекту змін до закону. Також редактори зможуть обмінятися досвідом щодо перших успіхів і проблем реформування.

Share