Олександр Сич: «Для утвердження України потрібно на чолі держави поставити людей за походження і за духом українців»

14 березня 2013 року в районній бібліотеці міста Надвірна на Прикарпатті відбулася презентація книжки народного депутата України, очільника Івано-Франківської обласної організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олександра Сича "Український націоналізм: традиція і модерн".


Представила автора директор центральної районної бібліотеки Марта Іванівна Кушнерчук. Вона відзначила, що вже сама назва книги говорить про те, що автор прослідковує історію українського націоналізму і розглядає його в контексті сьогодення. Цінність книжки є в тому, що згадуючи основоположників української національної ідеї, автор всю книгу побудував на власних думках, на власних судженнях, на власних коментарях, на дослідженнях основоположників українського націоналізму. Тому книжка читається легко і допоможе читачеві у його світоглядних шуканнях.
Заступник голови Івано-Франківської обласної організації ВО «Свобода» Василь Попович коротко розповів про саму книжку і її вагу для суспільного загалу та зазначив: «Сьогодні в Україні нам дуже бракує сучасних ідеологів українського націоналізму. Ми опираємося на праці Дмитра Донцова, де черпаємо принципи, які були рецептом для націоналістів в 30-х роках, опираємося на праці Степана Ленкавського, Дмитра Мирона-Орлика та ряду теоретиків та практиків 20-го сторіччя. Учасники бандерівського руху, національно-визвольних змагань будували свій дух, свою свідомість на працях цих теоретиків. Сьогодні ми тільки цим користуємося, а Олександр Сич, який являється на сьогодні одним із небагатьох теоретиків сучасного українського націоналізму, дає дуже багато відповідей в питаннях застосування теоретичного надбання українського націоналізму для творення української держави сьогодні. Ще Степан Бандера у своїх працях застерігав, що легше зі зброєю в руках здійснити революцію, відвоювати і відновити українську державність, ніж потім її утвердити. Тому нам потрібно сьогодні державотворчий український націоналізм і праця Олександра Максимовича дає  відповіді на ці питання».
Олександр Максимович розпочав зустріч з  запитання: «Що потрібно зробити, щоб на Україні панувала українська мова, процвітала українська культура, розвивалася національна наука, зростала українська економіка? Відповідь дуже проста: потрібно поставити на чолі держави український провід, людей за походження і за духом українців. Бо не буде ніколи ні татарин, ні єврей, ні росіянин дбати за українське так, як дбатиме українець. Бо це те, що ти всмоктав з молоком матері, це та земелька, яку ти топтав дитячими босими ногами, це перелаз біля хати і струмочок, і поле, і лісок.

Десятки тисяч людей просто мріяли, хоча б один день прожити у проголошеній українській державі: за це вони боролися, воювали та гинули. У нас зараз є власна держава, яка постала завдяки багатолітній боротьбі всіх українців і головною зброєю зараз повинен стати не кріс, а розум українця, український інтелект. Саме ми зараз повинні боротися, продовжуючи заповіді українського націоналіста за наповнення української держави українським змістом.  
Національною ідеєю у ХХ-му столітті було визволитися від окупаційної влади. В 1991 році держава-Україна постала. Але тодішні націоналісти, а насправді псевдонаціоналісти, відмовилися від влади, бо боялися відповідальності та стверджували, що націоналізму вже не потрібно. Степан Ленкавський казав, що скільки існує нація стільки буде існувати націоналізм.
Що таке націоналізм? Коротке влучне, але  змістовне визначення: «Це мислення і діяння інтересами нації».  Ти не тільки мислиш, що все найкраще українське, бо це твоє, рідне, але й робиш все можливе для того, що це, рідне, збереглося, розвивалося і мало перспективу. Раз наші попередники здобули для нас українську державу, то наше завдання  розбудувати її на українських основах. Українською повинна бути не тільки мова, культура, але й українська економіка, і українська соціальна політика. Для чого нам сьогодні українські цінності, якщо можуть зникнути носії цих цінностей, тобто самі українці? Тому речі, які абсолютно взаємопов’язані між собою і які не можна розривати – це національна і соціальна справедливість. Треба боротися не тільки за національні цінності, але і за добробут українців на українській землі. І тому сьогодні українська ідея – наповнити українську державу українським змістом.
У книзі Олександр Сич також піднімає питання протистояння націоналізму та лібералізму. Лібералізм – це ідеологія глобалізації, яка стирає відмінності, насаджуючи нам культуру і мову окремих націй, таких як англійська чи французька. «Боротьба націоналізму та лібералізму – боротьба свого, рідного із глобалізацією. Націоналізм – це ідеологія, в серці якої стоїть добро власної нації. Адже головним у діях члена нації має бути захист свого, рідного. Зараз націоналізм в Україні переживає відродження. Про це свідчать ідеологічні процеси в державі й поза її межами", – наголосив свободівець.

«Наша держава може розраховувати лише на власні сили, бо ніхто окрім українців не зацікавлений у становленні Великої України. Книга спонукає до пошуку нових оптимальних шляхів для того, щоб ми нарешті стали нацією-переможцем», резюмував Олександр Сич.

 svoboda-vo.at.ua