Чорнобиль: факти та наслідки

Серед усіх трагедій, які пережило людство, Чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами забруднення екологічної сфери та  негативного впливу на здоров'я, психіку людей, їх соціальні, економічні та побутові умови життя.

Події, які відбулися тієї рокової ночі 1986 року змінили не тільки долі людей, але й стали новою віхою трагічних подій в історії людства. Аварія на Чорнобильській атомній станції відбувалась з блискавичною швидкістю: о 1 год. 23 хв.  26 квітня відбувся перший, а слідом за ним - другий вибух. Був зруйнуваний реактор, в якому знаходилось 200 т урану. Ланцюгова реакція поділу, яка виникла відразу ж після вибуху, зупинилась. Почався процес плавлення тепловиділяючих сполук та всіх елементів активної зони реактора.  

Ситуація набирала ще більш загрозливого характеру через попадання на зруйнований реактор. Повітря з киснем сприяли збільшенню  температури до 1200-1500оС, через що загорівся графіт. Всього графітове завантаження складало 1800 т. Після вибуху водню в реакторі залишилося близько 800 т графіту.

 У перші години після аварії багато хто, мабуть, не усвідомлював, наскільки сильно зруйнований реактор, тому було прийнято помилкове рішення забезпечити подачу води в активну зону реактора для її охолодження. Ці зусилля були даремними, оскільки і трубопроводи, і сама активна зона були зруйновані, але вони вимагали ведення робіт у зонах з високою радіацією, які персонал виконував без захисного одягу. Інші дії персоналу станції, такі як гасіння локальних пожеж в приміщеннях станції, заходи, направлені на запобігання можливого вибуху водню, навпаки, були необхідними. Можливо, вони запобігли ще більш серйозним наслідкам. Та найгіршим, що сталося, було розповсюдження радіоактивного пилу по території України і за її межами.

 У результаті аварії з сільськогосподарського користування було виведено близько 5 млн. га земель, довкола АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження, знищеними та непридатними стали сотні населених пунктів.

Значному забрудненню піддалися ліси. Через те, що в лісовій екосистемі цезій постійно циркулює, а не виводиться з неї, рівень забруднення лісових продуктів, таких як гриби, ягоди і дичина, залишаються небезпечними. Надзвичайно цікавими для дослідників видаються випадки генетичних змін рослин, котрі зустрічаються доволі часто. Виявляються вони у змінах кольору та форм багатьох квітів та рослин, викривленні пагонів та багатократному видовженні голок хвої.

 Катастрофа залишила свій слід і в тваринному світі, який виявився набагато вразливішим, ніж рослинний. У лісах поблизу ЧАЕС було знищено більшість комах, а також помічено тварин з лисими лапами й низами животів.  

  Після оцінки масштабів радіоактивного забруднення провели евакуацію міста Прип'ять, яка була запланована на 26 квітня. Проте її довелось затримати. Тому евакуйовувати жителів почали лише 27 квітня 1986 року о 14:00. Щоб зменшити обсяг багажу, жителям сказали, що евакуація - тимчасова (близько трьох днів). У результаті цього в тридцятикілометровій зоні і досі є особисті речі місцевих мешканців.

 Станом на 28 квітня евакуація Прип'яті була майже повністю завершена (44,5 тисяч чоловік - в Іванківський та Поліський райони, близько 1000 виїхало до родичів та знайомих в інші області). У місті залишилося близько 5000 осіб - для проведення невідкладних робіт. Рівень радіації коливався від 30 до 2600 мкР/сек.

У таких надекстремальних умовах вступали в боротьбу з атомною стихією десятки і сотні тисяч людей. Їх усіх пізніше стали називати «ліквідаторами». Вони працювали в небезпечній зоні позмінно: ті, хто набрав максимально допустиму дозу радіації, виїжджали, а на їх місце приїжджали інші. Основна частина робіт була виконана в 1986-87 роках, у них взяли участь приблизно 240 000 чоловік. Загальна кількість ліквідаторів за всі роки становить біля 600 000 чоловік. Вони одержали надто велику дозу опромінення, не сумісну з життям. Людський організм не спроможний був витримати такого потужного радіаційного удару, який він прийняв на себе у перші хвилини та години боротьби. У результаті аварії лише серед ліквідаторів померли сотні тисяч чоловік.

Після катастрофи на четвертому енергоблоці робота електростанції була припинена через високий радіаційний фон. Проте уже в жовтні 1986 року, після масштабних робіт з дезактивації території і споруди «саркофага», перший та другий енергоблоки були знову введені в дію, у грудні 1987 року відновлена робота третього.

У 1991 році на другому енергоблоці спалахнула пожежа, і в жовтні цього ж року реактор повністю вивели з експлуатації.

У грудні 1995 року був підписаний меморандум про взаєморозуміння між Урядом України, урядами країн «великої сімки» і Комісією Європейського Союзу, згідно з яким почалася розробка програми повного закриття станції до 2000 року. 15 грудня 2000 року був назавжди зупинений реактор останнього, третього, енергоблока.

Драматизм Чорнобильської катастрофи не піддається ніякому виміру. Вона вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики. 

                                                         Всеволод КИСІЛЕВСЬКИЙ