Минулого тижня з 15 по 16 березня  у Візит-центрі Карпатського національного природного парку відбулась науково-практична конференція «Збереження та відновлення карпатської бджоли». Захід проходив за підтримки Міністерства екології та природних ресурсів та Департаменту заповідної справи України.

У конференції взяли науковці, практики-пасічники, представники різних громадських організацій, загалом понад 80 осіб. Учасники обговорили питання про роль, значення та використання карпатської бджоли як одного з важливих компонентів природних екосистем. В ході роботи конференції було наголошено про те, що бджоли це - унікальне створіння природи, яке забезпечує існування майже всього живого в природі, в тому числі і людини.

Вони запилюють цілу низку рослинного світу, чим сприяють продовження їхнього роду, збільшенню врожайності ентомофільних культур, запиленню і продовжені роду реліктових рослин.

Встановлено, що 80-90% роботи запилювання в природі виконують бджоли і лише 10-20% – це  доля диких комах-запилювачів.

Запилюючи сільськогосподарські ентомофільні культури, бджоли сприяють збільшенню врожайності культур на 25-40%.

Окрім цього, бджоли продукують і такі продукти бджільництва, як мед, віск, бджолину обніжку (пилок) пергу, маточне молоко, трутневий гемогенат, бджолину отруту, прополіс і ще цілий ряд лікувальних продуктів бджільництва.

Серед різноманіття бджіл та їхніх порід, які сформувались в процесі еволюційних пристосувань в різних кліматичних зонах, особливої уваги заслуговує місцева аборигенна карпатська бджола, яка пристосувалась до суворого гірського клімату і виробила багато цінних властивостей, які ставлять її на перше місце серед інших порід бджіл не тільки в Україні, але і за її межами. Про це свідчить зростання кількості заказів, які поступають з інших держав на поставку маток, пакетів бджіл, бджолосімей цієї породи.

За останні десятиліття при замовленні маток та пакетів бджіл покупці вимагають не тільки гарантії їх якості, але й чистопородності, за що готові платити і більшу ціну. Ця тема не раз обговорювалась на чергових засіданнях обласної асоціації з бджільництва та в приватних розмовах пасічників. Було вирішено провести пошуки, на карпатських гірських теренах Івано-Франківської області, місцевої популяції аборигенної бджоли. На основі виявленої породи було вирішено відтворювати цей тип карпатської бджоли в гірській місцевості з послідуючим підключенням матковивідників з низинних та гірських районів з відновленням популяції місцевих карпатських бджіл та їх збереження.

Почались експедиційні пошуки таких бджіл. Ряд експедицій було проведено в високогірних районах Карпат за рахунок пасічників, спонсорів та ентузіастів бджільництва. Кажуть якщо щось добре робити, то і бог допомагає. Так сталося і в цьому починанні. Враховуючи те, що в останні роки кількість бджолосімей в Карпатах різко знизилась, зменшилась і кількість диких запилювачів. В зв’язку з подорожчанням транспортування і якості доріг, які в місцях вирубок більше схожі на дороги на танкодромах майже відсутня кочівля пасік в Карпати. Враховуючи, яке велике значення мають запилення реліктових рослин, для збереження їх наступним поколінням наших нащадків, і для збереження генофонду місцевих популяцій аборигенних карпатських бджіл було розроблено проектну пропозицію. Підтримка цього питання була з боку Міністерства екології та  Карпатського національного природного парку. За їхньої допомоги і фінансуванню, за рік було створену базову пасіку на 100 бджолосімей, виготовлено і закуплено 100 кочових літніх вуликів, збудовано гарний пасічний будиночок з лабораторією, приміщення під склад, обгороджено пасіку, наведено лад на території та висаджено протягом 2-х років багато медоносних дерев та кущів.

За підтримки дирекції парку було проведено ряд експедицій, у ході яких відібрано багато проб бджіл з обстежених пасік, виявлено нові місця поселення місцевих чистопородних бджіл. За браком фінансування не вдалось обладнати лабораторію і відібрані проби чекають на опрацювання. Було прийнято рішення про створення в цих місцях резерватів – заказників для збереження цих бджіл. Після узгодження з районною владою Верховинського району та керівництвом парку один заказник уже обладнано. В подальшому, у планах – створення наукового центру з довготривалою державною підтримкою ведення племінної справи та захисту корінних аборигенних місцевих карпатських бджіл. На Закарпатті ця робота розпочата в 60-тих роках минулого століття під керівництвом професора Г.Аветисяна  продовжується і в наш час під патронатом науковців «Інституту бджільництва ім.. Прокоповича»

Укладено трьохсторонню угоду для проведення спільної роботи між Карпатським НПП, обласною асоціацією пасічників Прикарпаття та Національним науковим центром Інститутом бджільництва ім.. Прокоповича.

В перспективі планується залучити до цієї роботи «Спілку пасічників Буковини» та з їхньою допомогою обстежити пасіки в гірських районах регіону та провести селекційну роботу з відновлення та збереження місцевих популяцій корінних карпатських бджіл

В резолюцію конференції було внесено рішення щодо включення пасіки Карпатського національного природного парку в один з об'єктів міжнародного конгресу «Апімондія -2013».

Всеволод КИСІЛЕВСЬКИЙ

( За матеріалами КНПП )