Однією з найбільш відомих різдвяних мелодій у світі вважають композицію «Carol of Bells». Насправді це українська народна шедрівка «Щедрик» в музичній обробці Миколи Леонтовича, до якої Петро Вільговський створив англійську версію слів. Микола Леонтович знайшов текст народної щедрівки і написав до нього музику. В основу твору покладена українська щедрівка — пісня добрих побажань, яка виконується в період зимових свят. Композитор Лентович присвятив обробці Щедрика близько 20 років, переписуючи її 5 разів, намагаючись домогтися гармонійного поєднання народного багатоголосся і класичного звучання музичних інструментів. Деякі дослідники вважають, що за основу композитор взяв текст відомої народної пісні, яка, за словами істориків, була придумана ще за часів язичництва. «Прилетіла ластівочка» - звучить на початку щедрівки. Хіба це можливо взимку? Це пояснюють тим, що раніше предки святкували початок нового року навесні, коли птахи і поверталися з вирію.

Всесвітньо відома обробка «Щедрик» належить до тих, над якими Микола Леонтович працював майже усе життя:

• перша редакція була написана до 1901–1902 рр.
• друга редакція — в 1906—1908 рр.
• третя — 1914 р.
• четверта — 1916 р.
• п'ята — 1919 р.

 Уперше «Щедрик» Миколи Леонтовича прозвучав на Різдво у грудні 1916 року. Її виконав хор Київського університету, де працював Микола Леонтович. І це була не перша версія обробленої композитором ще дохристиянської пісні, яку виконували навесні – у березні  («Щедрик, щедрик, щедрівочка – прилетіла ластівочка…), коли, згідно з давнім календарем, наставав Новий рік. Так ось,  Микола Леонтович ще до першого виконання аранжував твір понад 10 років. А потім були й інші редакції, які, вочевидь, не задовольняли композитора. І навіть коли Кошиць попросив Леонтовича надати колядку для виконання під час європейського турне з метою презентації за кордоном України як незалежної держави, яку мріяв побудувати Симон Петлюра, композитор не був у захваті від пропозиції. Як писав «Погляд», Олександр Кошиць узяв «Щедрика» в репертуар Української Республіканської Капели практично без дозволу композитора.

Українська Республіканська Капела мала прорвати російську інформаційну блокаду в Європі і презентувати світовій спільноті унікальну українську культуру. Понад сто років тому уперше за кордоном прозвучав і “Щедрик” — на прем’єрному концерті гастролей Української Республіканської Капели, які 1919 року почалися з Праги — перший концентр відбувся 11 травня у Національному театрі Праги.

І навіть коли «Щедрик» у Західній Європі уже став своєрідною візитівкою України, композитор продовжив удосконалювати колядку, остання редакція якої датується 1919 роком. А тим часом успіх колядки у світі був такий, що можна сміливо зауважувати, що українська культурна дипломатія почалася зі «Щедрика».  Ім’я композитора стало відомим далеко за межами Києва. Але, на жаль, сталася трагедія – у 2021році Микола Леонтович загинув в будинку батька від рук заїжджого чекіста. Історія ж «Щедрика» на цьому не закінчилася.

 Пізніше, 5 жовтня 1921 року «Щедрик» був  виконаний на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку. Відтоді й почалася слава «Щедрика».

Щоправда, культурна дипломатія не пішла в унісон з дипломатією офіційною. «Попри те, що українська музична презентація викликала справжній тріумф у Європі та Америці, а на шпальтах світової преси ви­йшло понад 1300 тріумфальних рецензій із відгуками про Україну та українську культуру, світові лідери так і не підтримали політичної незалежності України.

У 1936 році американець українського походження Петро Вільговський, який працював для радіо NBC, створив англійську версію слів до «щедрика». Пісня стала популярна у західних країнах під назвою «колядка дзвонів» - Carol of the Bells.

За часів незалежної України , музичний твір став дуже популярним, а у 2016 році було відзначено 100-річчя першого хорового виконання твору М. Леонтовича. 5 січня 2016 року Національний банк України  ввів в обіг дві пам’ятні монети “Щедрик  номіналом 5 гривень з нейзильберу та 20 гривень зі срібла. Тираж монет – 3 000 та 50 000 відповідно.

Всеволод КИСІЛЕВСЬКИЙ,

член Львівської обласної організації НСЖУ