Ігор Писклинець : «Наше завдання закласти фундамент розвитку Надвірнянської громади на роки наперед», – заступник Надвірнянського міського голови

Чим живе Надвірнянська  територіальна громада, як йде процес становлення громади, що планує місцева влада, та на що спрямовуватиме  ресурси й зусилля. Про це розповів заступник Надвірнянського міського голови Ігор Писклинець.

-      Ігоре Дмитровичу, вам за свою професійну карєру довелося працювати , як у органах виконавчої гілки влади, так і в органах місцевого самоврядування. Розкажіть про роки роботи на різних посадах і як нагромаджений досвід допомагає вам працювати заступником Надвірнянського міського голови ?

В органах влади я працюю з квітня 2005 року, коли після Помаранчевої Революції, демократичні сили сформували органи влади на всіх рівнях. Маю досвід роботи в органах виконавчої влади: заступником голови Надвірнянської районної державної адміністрації (2005-2007 роки), головою Надвірнянської районної державної адміністрації (2007-2010 роки); короткий період роботи у Верховній Раді України помічником-консультантом Народного депутата України (травень 2010 – грудень 2010 року), та в органах місцевого самоврядування: заступником голови Надвірнянської районної ради  (2010-2020 роки) та заступником Надвірнянського міського голови (грудень 2020 – по даний час).

 

За цей час крім своєї базової вищої освіти інженера-механіка (Івано-Франківський національний технічний університет нафти й газу) здобув ще дві вищі освіти: економіка підприємства  (Івано-Франківський національний технічний університет нафти й газу) й магістр державного управління (Національна академія державного управління при Президентові України м.Київ)

Досвід роботи на різних щаблях в різних органах влади допомагає об’єктивніше оцінювати ситуацію й приймати найбільш оптимальні рішення. Ефективність будь-якого посадовця оцінюється конкретними результатами на тій чи іншій посаді. Й щоб забезпечити конкретний результат, який оцінюється наприклад збільшенням надходжень до бюджету, зменшенням заборгованостями до бюджету, реалізацією конкретних проектів, які покращують  інфраструктуру громад, потрібні як фахові знання, так й знання сфери та регіону , в якому працюєш.

–     ­Які управлінські функції покладені на вас ?

Я як заступник міського голови відповідаю за сферу фінансів, економіки, державної реєстрації, підприємництва та архітектури. При становленні громади основне наше завдання забезпечення наповнення дохідної частини бюджету громади, адже без фінансових ресурсів ми не забезпечимо належний розвиток громади.

     – Який бюджет ОТГ і які основні статті надходжень?

          Планові надходження дохідної частини бюджету становлять 207млн грн. Тобто, щоб виконати планові надходження, нам потрібно забезпечити щомісячні поступлення дещо більше 17млн.грн в місяць. Якщо за січень місяць ми мали надходження які ледь перевищували 14 млн.грн, то вже за квітень вийшли на показник більше як 17,6 млн.грн.

Основними статтями дохідної частини бюджету є податок з доходів фізичних осіб (ПДФО), земельний податок (в тому числі оренда за землю), податок на нерухомість, єдиний податок, акциз з продажу алкоголю та тютюну.

На сьогоднішній день ми спільно з фінансовим управлінням налагоджуємо системну роботу стосовно контролю повноти сплати податків. Складаємо реєстр платників й моніторим щомісячні сплати по всім видам податків.

Для прикладу одним з проблемних питань є наявність платників, які працюють на теренах громади , а ПДФО сплачують за місцем реєстрації центрального офісу компанії (магазини золота, мережі аптек, великі мережі спеціалізованих магазинів, заправки). З кожних з таких суб’єктів ми ведемо розмову, переконуємо проводити сплату податку з доходів фізичних осіб в нашій громаді, частина вже погодилась й кожний місяць ми розширюємо базу оподаткування й збільшуємо кількість платників цього виду податку. Також ведемо роботу з забезпечення максимальної реєстрації найманих працівників в діючих суб’єктів господарювання. Нажаль не всі підприємці офіційно влаштовують всіх найманих працівників на роботу. Поки що ми ведемо роз’яснювальну роботу з підприємцями, аналізуємо сферу діяльності кожного суб’єкта й будемо робити перевірки з метою забезпечення соціальних гарантій найманим працівникам та надходжень податків до бюджету.

Є ще багато резервів надходжень до бюджету. Це й належна сплата акцизного збору з продажу алкоголю й тютюнових виробів, який на 100% йде в бюджет громади. Нажаль аналіз показує, що дуже багато суб’єктів господарювання отримавши від покупця (а саме покупець є платником акцизу, який закладений в ціні даного товару) далеко не в повному обсязі перераховують його до бюджету. Було б дуже добре, щоб покупці сигарет й алкоголю вимагали в продавців в магазинах фіскальні чеки, що свідчить про сплату акцизу до бюджету.

Резервами є й реєстрація всіх договорів оренди на земельні ділянки. Введення в експлуатацію комерційної й житлової нерухомості ( багато як підприємців, так й фізичних осіб, щоб не сплачувати податок на нерухомість не вводять дану нерухомість в експлуатацію й відповідно на неї не нараховується податок).

Моє завдання поставити системну роботу, яка б забезпечувала належне наповнення дохідної частини бюджету

      – Які основні статті витрат?

   З утворенням громад, їм передали левову частку навантаження з функціонування бюджетної сфери (освіта, медицина, культура, спорт й т.д). Відповідно ми повинні забезпечити виплату заробітних плат, сплату енергоносіїв та інших витрат бюджетних установ.

Одним з проблемних питань для Надвірнянської громади є наявність великої мережі бюджетних установ. Практично всі заклади позашкільної освіти, школи естетичного виховання (художня та музична школи), спортивна школа, районні лікарні доросла та дитяча, в яких навчаються та лікуються мешканці з усіх громад знаходяться в нас й відповідно тягар утримання цих установ лягає на Надвірнянську громаду. Ми ведемо діалог з іншими громадами, щодо відшкодування нам вказаних витрат. Одні громади з розумінням до цього ставляться й в нас вже є підписані угоди з деякими громадами, але нажаль не у всіх випадків інші громади йдуть нам на зустріч.

А видатки на функціонування бюджетних установ є надзвичайно великі, тому ми змушені аналізувати діяльність всіх бюджетних установ й забезпечити максимальну ефективність використання бюджетних коштів.  

– На ваш погляд, що має зробити держава на законодавчому рівні, щоб реформа децентралізації все ж таки завершилася успіхом ?

Реформа децентралізації була продиктована вимогами часу. Якщо ми хочемо мати належний рівень надання послуг держави на рівні кожного населеного пункту, ми повинні налагодити належну систему місцевого самоврядування. Реальні важелі повноваження повинні мати люди обрані громадою. Більшість фінансових ресурсів повинні бути зосереджені на місцях й що найголовніше – кожна послуга держави повинна максимально бути наближена до людей.

Щоб реально реформа децентралізації завершилась успіхом держава повинна максимальну кількість послуг передати на низи громадам та органам місцевого самоврядування й що найголовніше забезпечити надання цих послуг фінансовим ресурсом. В країнах Європи перерозподіл бюджету йде з пропорцією 60-70% на користь місцевих бюджетів й 30-40% державний бюджет. В нас нажаль поки що ледь більше 50% частка місцевих бюджетів в зведеному бюджеті держави.

Нам дуже часто приходиться з дуже великими зусиллями практично продавлювати закріплення додаткових надходжень в місцеві бюджети. Так було з рентними платежами на вуглеводні (ми близько 10 років «штурмували» центральні органи державної влади, аж поки за місцевими бюджетами не закріпили 5% рентних платежів). Великих зусиль коштувало збільшити відрахування акцизу на пальне, а потім залишення його в місцевих бюджетах. Дуже важко дається любий перерозподіл на користь місцевих бюджетів, тому так важливо мати у Верховній Раді України представників, які розуміють суть місцевого самоврядування й важливість надання належних фінансових ресурсів для місцевих громад, які є найближчі до людей.

Адже як показує люба соціологія рівень довіри в людей до органів місцевого самоврядування набагато вищий ніж до органів державної влади. Тому що місцеві керівники й місцеві депутати обрані людьми й вони є на місці, з них завжди можна спитати за їхні дії. Вони завжди будуть прислухатись до думки людей.

-      І на завершення. Чим займаєтеся у вільний час ?

Вільного часу не так й багато. Проводжу його або з сім’єю, або ж заняттям спортом. Я практично все своє життя займаюсь спортом. Саме спорт сформував ті риси характеру, які дуже допомагають в роботі й в політиці: наполегливість, рішучість, цілеспрямованість й системність. Займався боротьбою, пауерліфтингом (силове триборство), футболом. Зараз мінімум два-три рази в тиждень ходжу в тренажерний зал. Мінімум раз в тиждень граємо з працівниками міської ради в футбол (запровадили таку традицію). Останні роки почав багато бігати, кожний тиждень в любу пору року й в любу погоду бігаю по горам. Найбільша дистанція, яку подолав поки що це напівмарафон (21,0975 км), беру участь в трейлових забігах (біг по пересіченій місцевості, ліс, гори, степи). Одним словом спорт – це частина мого життя, мій спосіб життя, який допомагає мені завжди бути в формі, завжди перемагати.

Дякую.

Спілкувався Всеволод КИСІЛЕВСЬКИЙ,

член Львівської обласної організації НСЖУ

Share