ХХ – років Греко-католицькому храму Благовіщення Пресвятої Діви Марії в місті Надвірна

Сьогодні храм Благовіщення Пресвятої Діви Марії в місті Надвірна є не тільки окрасою районного центру, але і духовно-культурним центром. В його стінах відбуваються численні релігійно-культурні заходи.  Але все це стало можливим завдяки докладеним зусиллям декількох поколінь надвірнянців. Споруджувати Храм розпочали ще перед початком другої світової війни. Після виготовлення проекту львівським інженером Леоном Левінським, церковна громада в 1937 році розпочала будівництво нового Храму.  В тому ж  році збудували фундамент Храму, в який була вмурована мармурова таблиця з надписом : «27 вересня 1937 року наріжний камінь освятили єпископ УГКЦ Іван Лятишевський та декан Надвірнянської парафії о. Дмитро Шевчук». І розпочалось будівництво Храму, звели цегляні стіни, але на заваді став спалах другої  світової війни , і першого  вересня 1939 року, будівництво припинилося. Після завешення  війни розпочались переслідування Української  Греко-Католицької  Церкви. Червона окупаційна радянська влада   конфіскувала всі заготовлені ще до війни матеріали і заборонила продовжувати будівництво Храму.  Час йшов, але надвірнянці вірили, що настануть кращі часи і духовну святиню буде споруджено.

Минуло більше  півстоліття, фундамент Храму з частково вимуруваними стінами із каменю та цегли зберігся.  Наприкінці  1989 року ініціативна група членів церковного комітету почала добиватися дозволу  у тодішньої комуністичної влади на продовження будівництва Храму, для чого були організовані виїзди до Москви, Києва та обласних владних установ і четвертого  листопада 1990 року дозвіл був отриманий. Тоді за  інженерним проектом, який було виготовленому ще в 1937 році та який зберіг у себе вдома бл. п. Михайло Ількович Григораш, будівництво Храму відновилося. З великим піднесенням і побожністю вийшли на будову Храму тисячі парафіян нашого міста.  Люди по мірі своїх можливостей жертвували гроші на придбання матеріалів, для харчування робітників, які працювали на будові, люди по черзі готовили обіди. Велику допомогу надавали промислові підприємства м. Надвірної та інших міст. В той час відбувся вихід  УГКЦ  з підпілля, а 24 серпня 1991 року була проголошена незалежність України. Всі ці знакові події співпали з будівництвом  Храму  і призначенням  о. Григорія Сімкайла  деканом і парохом церкви Воздвиження Чесного Хреста, а згодом керівником будівництва храму Благовіщення Пресвятої Діви Марії . Впродовж 1990-1993 років  Храм був побудований, були установлені куполи  кошти на  які виділив Надвірнянський нафтопереробний завод. Будівельно-монтажні та всі інші роботи на будові Храму проводилися під керівництвом інженера Василя Михайловича Свідрука. Постачання будови Храму матеріальними ресурсами було доручено Анатолію Федоровичу Шуфлину, він був головою церковного будівельного комітету. Будівництво Храму тривало впродовж кількох років . В 1995 році були виготовлені ліпні об’ємні елементи для оздоблення стін, а також художньо-живописні і позолотні роботи святилища (художники Володимир Петрович Федорів та Дмитро Степанович Левус). В 1996 році виготовлена перша половина іконостасу (художники Дмитро Степанович Левус та Зиновій В'ячеславович Меньших), а також був розпочатий художній розпис Храму, який закінчено 1998 року (авторський колектив художників під керівництвом Івана Романовича Волоса, ікони написав художник Мирослав Заяць). В 1997-1998 роках були виготовлені двері з дубових дощок (столяр Богдан Михайлович Гричко), а також закінчені позолотні роботи Храму (золотар Дмитро Степанович Левус). В 1998-99 роках була споруджена цементобетонна підлога і покрита керамічною плиткою (бригада плиточників Івана Григоровича Левківа), а також виготовлено 52 церковні лавки  (майстерня парафії Св. Францішка з Вінниці,  настоятель парафії о. Володимир Халуп’як). Були також встановлені світильники-павуки  та інша освітлювальна арматура (майстер Роман Омелянович Завадський). В 1999-2000 роках змонтовано водовідвід з території Храму і зроблені сходи та огорожа  до центрального входу (бригадир Іван Григорович Левків). В 2000 році Надвірнянська Міська рада  забезпечила виконання укладення  бруківки  передньої частини території Храму (міський голова Михайло Капак). Крім того було побудовано біля Храму господарський будинок, в якому розміщено котельню для обігрівання Храму, кухню і санвузол, церковну канцелярію. І час настав, 7 квітня 2000 року храм Благовіщення Пресвятої Діви Марії  було освячено Правлячим архиєреєм Коломийсько-Чернівецької єпархії Кир Павлом (Василиком).  Так мрія кількох поколінь надвірнянців стала реальністю завдяки спільним зусиллям громади. Про ті часи спільної праці поділилась своїми  спогадами  членкиня  осередку Надвірнянського нафтопереробного заводу «Союзу українок»  Аріадна Срібна . Пані Аріадна згадує, що всі докладалися хто чим міг і свою лепту внесли і членкині   осередку Надвірнянського нафтопереробного заводу «Союзу українок». В той час Надвірнянський нафтопереробний завод був одним з найпотужніших серед підприємств Надвірнянського району і брав активну участь в допомозі при будівництві храму Благовіщення Пресвятої Діви Марії  у Надвірній. Пані Аріадна працювала зубним лікарем в здоровпункті  Надвірнянського нафтопереробного заводу і була ченкинею заводського осередку « Союзу українок»  очолювала який Ірина Дунець, а головою організації « Союзу українок»  Надвірнянського нафтопереробного заводу була  Емілія Смерека . Осередок налічував сорок членкинь. За збігом обставин чи Божим проведінням завідуюча книжкового відділу центрального універмагу Галина Дунець принесла до пані Аріадни Срібної п’ять метрів спеціального полотна для вишивання. Наступного дня принесла полотно на НПЗ і разом з членкинями заводського осередку « Союзу українок» було вирішено вишити хоругви, напристільний обрус та інші вишивані речі для нового храму Благовіщення Пресвятої Діви Марії у Надвірній. До цієї роботи долучились майстрині з Надвірнянського лісокомбінату, які брали участь у виставці  вишиваних робіт до Дня матері у 1990 році, яка приходила у будинку культури Надвірнянського лісокомбінату. Організаторами та ідейними натхненниками цього заходу  були союзянки Надвірнянського нафтопереробного заводу. Кошти на нитки зібрали дівчата з НПЗ, також нитки для вишиття хоругвів дала пані Іванна Лінінська. Варто зауважити до цієї доброї справи долучилось чимало надвірнянців, як згадує пані Аріадна – недостатку у нитках не було. Таким чином для новозбудованого храму Благовіщення Пресвятої Діви Марії  було вишито 19 речей , які пані Ірина Дунець передала отцю Григорію Сімкайлу. Всі ці вишиті речі оздобили Храм Благовіщення в день його освячення – 7 квітня 2000 року   владикою  Коломийсько-Чернівецької єпархії Кир Павлом (Василиком).

Пані  Аріадна Срібна наприкінці своєї розповіді сказала: «В час двадцятилітнього ювілею освячення храму Благовіщення Пресвятої Діви Марії – усім учасникам багаторічної, відданої праці з кольоровими хрестиками , які закарбується доброю згадкою про єдність і взаєморозуміння виконавців цього процесу і не дожили до цих святкових днів, їм вічного небесного спочинку».

Всеволод Кисілевський,

член Львівської обласної організації НСЖУ

  (при написанні статті використана матеріали сайту dknadvirna.org)

Газета «Життя Прикарпаття»       

 

Share