«Це не бізнес…Я це люблю» - фермер з Богородчанщини Михайло Захарчук

«Це не бізнес… Я це люблю!» сміючись говорить фермер з Богородчанщини Михайло Захарчук, проводячи нам - журналістам екскурсію своїм господарством. Він безпомилково називає кілька десятків різновидів птиці і розповідає про їх особливості, ми дізналися чим корисне м’ясо цесарки, що бджоли бувають неагресивними, та для чого декоративні кури. А ще чим цікаві пауліни, фазани і чи важко утримувати страусів. На власній міні-фермі Михайло Захарчук проводить весь свій час, тут все потребує його уваги: майстерня, склади, корівники, де худоби налічується п’ять десятків голів, а ще — свині, вівці і півтори сотні різної птиці.

За більш ніж два роки Михайло Захарчук створив потужне міні-господарство, яке стало виробником такої екологічно-чистої продукції як м’ясо та молоко, про те, як все починалося і чи варто займатися фермерством в Україні читайте в інтерв’ю.

 

-         Отож, пане Михайле, розкажіть як все починалося, що змусило Вас прийняти рішення створити власну фермерську справу?

-         У сільському господарстві я працюю вже років з 25, однак власну ферму створив лиш кілька років тому. Народився в селі Підгір’я Богородчанського району, живу в смт. Богородчани, а ферма знаходиться в селі Глибівка того ж таки Богородчанського району, оскільки там залишилися приміщення колишнього колгоспу тож я їх в даний час орендую. Спочатку займався розведенням свиней, потім тваринництвом, а саме розведенням великої рогатої худоби, а  там птахівництвом. Одне за одним і створилася поки що міні-ферма.

Можливо, щось на генетичному рівні підштовхнуло мене до власної фермерської справи. Адже, батько був головою колгоспу, теща моя була голова фермерського господарства «Світанок» і я тривалий час працював її заступником. Ще змалку полюбив ферму бо частково виріс на ній, тоді ще в колгоспі, і потім вже одружившись, все одно як кажуть «крутився» на фермі. Будь-яку власну справу розпочати важко, але треба наполегливо працювати і все у вас вийде. Перші труднощі полягали у виборі породи тварин, я починав із розведення свиней, і пригадую випадок, коли вперше закупили 35 штук свиноматок, а продавці пояснювали, що влітку довезти тварин буде складно. Ми привезли, і ввечері вже приймали перші роди, так би мовити перший прибуток. Це було важко, бо тоді не розумів і не знав, що робити далі. Спілкувався по телефону з фермерами, консультувався них і так вчився. Тоді й почалася моя власна фермерська справа.

-         Як до Вашого рішення «стати фермером» поставилася Ваша дружина? Чи допомагає вона Вам у господарстві?

-         Ми з дружиною спільно займаємося фермерством. Можна сказати - це наша сімейна справа. Я безпосередньо займаюся самою фермою, а дружина - магазином де й продається продукція вирощена на нашій фермі, це різні види м’яса, молоко, яйця.

-         Яким наступним чином розвивалося Ваше господарство, от після придбання свиней?

-         Наступним етапом стало розведення великої рогатої худоби: корови й телята. Почали реалізовувати вже не тільки м’ясо, а й молоко. До тваринництва додалося й птахівництво – придбали різні види курей, индиків, цесарки, качки, перепілки, гуси. Після відвідин різноманітних виставок птахів по всьому світу, вирішив придбати декілька видів декоративних, але можна сказати захопився, тож зараз в мене налічується 36 видів декоративних птахів – серед них різні види курей, голубів, гусей, качок, павліни та інші. Мені декорація до вподоби, от побачив в товариша голубів і тепер став ще й «фанатом голубів» ( сміється) . Придбав декілька видів цих птахів, зробили для них відповідні умови і територія ферми стала набагато привабливішою. Так би мовити на фермі частина птахів «для краси». А ще облаштували невеличку пасіку та оздоровчий будиночок, до речі бджоли наші зовсім неагресивні, звісно якщо близько до них не наближатися.

Також вирішили розводити кроликів і так з’явилися кролятники. На даний момент їх у мене близько 300 шт. З кроликами буває складно, бо часто хворіють, але їхнє м’ясо корисне і люди зараз в пошуках екологічно-чистого продукту. Нещодавно придбав вівці і козенята 45 шт. Це поповнить не тільки асортимент м’яса в магазині, а ще й молока і можливо в подальшому й молочні вироби.

-         На Вашій фермі ми побачили таких екзотичних тварин, як страуси. Це декорація чи все ж частина ферми?

-         Звісно страуси це частина фермерського господарства і насправді для нашого краю вони не такі вже й екзотичні. Страусині ферми стають доволі популярними в Україні і я вирішив й собі спробувати цю нелегку справу. Клімат український для них сприятливий, головне створити відповідні умови. Як бачите страусам необхідний пісок і територія для бігу. Їхнє найвразливіше місце – ноги, тому цим птахам потрібно розминатися та бігати. На моїй фермі страуси всього два місяця, але буквально кілька днів тому вже з’явилися маленькі страусенята. Планую створити велику страусину ферму.

-         Для такого великого господарства необхідно чимало корму, чи займаєтесь Ви вирощуванням посівних культур?

-         Ні, на сьогодні зернові культури дешевше купити. Велика конкуренція і потрібно мати  сучасну сільськогосподарську техніку, а вона дороговартісна. Ми вирощуємо тільки кукурудзу, а всі інші зернові культури купляємо.

-         Під час екскурсії фермою, нас зацікавив сам процес пастеризації молока, як це відбувається?

-         Молоко у нас дуже смачне і я сам його п’ю. Процес отримання молока повністю механічний, для доїння використовуємо доїльний апарат, і перед тим як приступити до доїння, вим’я корів обробляють спеціальним медичним розчином, і також після завершення доїння теж. Далі через спеціально підведені труби молоко потрапляє в холодильник, де проходить очищення і охолоджується до 4 градусів. Після того, ми його заливаємо у спеціальні ємкості, в яких транспортуємо до місць, де розташовані так звані «молокомати» - спеціальні автоматичні машини для продажу молока. В цих «молокоматах» кожен охочий може придбати бажану кількість молока від 1 л.

-         Чи є підтримка з боку держави у веденні фермерського господарства?

-         У нас багаті українські землі. Україна – це сільськогосподарська держава, але в самій структурі держави не має навіть Міністерства сільського господарства. А я вважаю, що воно повинне обов’язково бути, тим паче коли зараз прийнятий закон про продаж землі. Не знаю якою буде підтримка фермерів з боку держави цього року, але в минулому році мені уряд повернув 25% від вартості придбаної с/г техніки в українського виробника. І найприємніше з цього, що я не ходив в жодні кабінети і не випрошував, по закону своє. Ми подали відповідні документи і через два місяця отримали кошти. Чи буде подібна підтримка фермерів цього року не знаю.

-         На Вашу думку, фермерство є важливою ланкою в державі, чи потрібно розвивати цю галузь?

-         Розвивати фермерство і допомагати фермерам це безсумнівно необхідно робити. Якщо взяти тільки м’ясну продукцію то на яловичину припустиму є попит, а не має де придбати. Кількість худоби зменшується, скоро в селах діти й не знатимуть яка на вигляд корова. Врятувати ситуацію,  як з м’ясом так і з молоком можуть саме невеликі фермерські господарства. Крім того це екологічно-чистий продукт що є корисним для здоров’я людей. Покупці продукції з моєї ферми можуть приїхати і оглянути не тільки в яких умовах перебувають тварини і що вони їдять, а й як виготовляється молоко, так вони знають, яким чином вже готовий продукт потрапляє на стіл. За кордоном чимало малих фермерських господарств,  вони мають підтримку з боку держави і розвиваються, та забезпечують ринок екологічно-чистою продукцією. Крім того це ще й робочі місця. Люди мають можливість працювати і отримувати гідну оплату праці. На даний час  моє фермерське  підприємство налічує 8 працівників.

-         Чи були такі моменти у Вашому житті, коли виникало бажання відмовитися від цієї нелегкої справи і обрати більш простіший вид підприємницької діяльності? 

-         Звичайно бували і неодноразово. Часом хочеться все залишити, бо це велика затрата власного часу і здоров’я. Постійно перебуваєш в такій собі напрузі через господарство, через тварин. Ферма вимагає постійної уваги і розвитку. Ферма повинна розвиватися постійно, вдосконалюватися по своєму. Що я і намагаюся постійно робити. Треба розуміти, що на фермі не має робочого графіку, тут завжди є робота. Це треба любити, однозначно. Кожен може займатися фермерством, якщо він це любитиме.

-         Чи проводяться на Вашій фермі екскурсії і якщо так чи платні вони?

-         Екскурсії проводяться. Безкоштовно! Приїжджають учні цілими класами, вихованці різних гуртків і просто батьки з дітьми подивитися на мешканців ферми. Головне – попередньо повідомити про приїзд і узгодити час.

-         Дякуємо Вам. Пане Михайле за розмову і бажаємо процвітання Вашій фермерській справі. На завершення нашої розмови,яку б основну пораду Ви дали фермерам-початківцям?

-         У мене одна порада - ставати і працювати! У нас чудова земля, клімат і все по суті є від природи, тож працюйте! Дякую Вам і запрошую читачів відвідати мою ферму…

 

 

Вікторя Торес,

член Львівської обласної організації НСЖУ

Газета «Життя Прикарпаття»       

 

Share