Тенорова зоря української діаспори

Тенорова зоря української діаспори

Цьогоріч у червні одному з яскравих представників української діаспори (Англія), співаку-бандуристу зі світовим ім’ям (виступав у США, Канаді, Австралії, Німеччині, Італії, Нідерландах, Бельгії, Австрії, Швеції та ін.), уродженцю і почесному громадянину (з 1993 року) м. Надвірна – Володимиру Луціву – виповнюється 90 років.

Володимир Луців народився 1929 року у м. Надвірна в родині українського купця Гавриїла Луціва. Був наймолодшим з 4-х дітей. Від матері Юлії Луців, котра дуже гарно співала  і грала на гітарі, успадкував голос, який супроводжував його по світі. У 1944 році 14-літнім юнаком опиняється в Польщі, а вже восени цього ж року працює в Німеччині, поблизу м. Госляр.

 

Після війни п. Луців вступив до української гімназії. У 1946 р. грав у капелі бандуристів під керівництвом відомого кобзаря Григорія Назаренка, який зродив у нього любов до бандури. У 1948 р. переїжджає до Англії. Три роки працює на текстильній фабриці та бере приватні лекції співу. Після трьох років праці за контрактом їде до Лондона і вступає до консерваторії «Трійці», де отримує стипендію для навчання. Вечорами працює кельнером в ресторані, заробляючи собі на життя.

Після двох років навчання В.Луців переїжджає у Рим, де, після успішної здачі вступних іспитів, стає студентом консерваторії Св. Кекилії з призначенням стипендії. Від Високопреосвященного Архієпископа Івана Бучка дістає матеріальну допомогу. Протягом 5-ти років навчання дає близько 16-ти концертів, виступаючи у Римі, Неаполі, Таранто (Катанії) тощо, по радіо і телебаченню, а також у Римській Академії Св. Кекилії. Під час навчання два роки працює в українському відділі італійського національного радіо. Оволодів наступними мовами: англійською, німецькою, італійською, польською, російською та частково французькою.

З Риму повертається до Лондона, де знову виступає з концертами як на радіо, так і на телебаченні. У 1958 р. Володимир Луців виступає на Всесвітній виставці у Бельгії. Там же у 1961 р. здобуває Першу  премію на Міжнародному конкурсі співаків. Виступає на всіх великих сценах Великобританії, а також перед королівською родиною. З гастролями їздить по світу: США, Канада, Австралія, Німеччина, Італія, Голандія, Бельгія, Ізраїль, Австрія, Франція, Швейцарія, Швеція і т.д., і всюди здобуває нагороди – грамоти штату Массачуссетс від губернатора, «Золотий ключ» м. Клівленда, почесну грамоту Відділення культури Світового Конгресу вільних Українців тощо.

У цей же час п. Володимир проявляє себе як прекрасний організатор та координатор близько 20-ти міжнародних мистецьких турне українських ансамблів по Європі і Північній Америці. У рамках діяльності Союзу Українців організовує цілий ряд імпрез та художніх виставок українського мистецтва у британських галереях.

Від 1986 до 1988 рр. в Лондоні очолював мистецьку комісію підготовчого комітету святкування 1000-ліття хрещення України. На початку 1987 р. стає координатором мистецьких та інших програм у рамках загальних святкувань у Римі хрещення Руси-України. Підготував у Римі два великих концерти, а також спільні хори для Архієрейської Служби Божої у Соборі св. Петра.

У 1989 році в тісній співпраці з ректором Українського Католицького Університету отцем проф. Іваном Хомою та працівниками при Соборі Святої Софії в Римі допомагає створити систему висилання релігійної літератури для вірних, священиків, сестер в Україні.

У 1990 році при співпраці з Львівським відділом Українського фонду культури (голова проф. Емануїл Мисько) та професором Львівської консерваторії Яремою Якуб’яком організовує концертні гастролі «Візантійського хору» з Голландії (до складу цього колективу входять тільки голландці, але репертуар його україномовний) під керівництвом д-ра Мирослава Антоновича, що проходять у Львові, Дрогобичі, Києві. На цих концертах виступає як гість.

У цьому ж році їде в Україну з о. Др. Іваном Дацьком для підготовки повернення блаженнішого Мирослава Івана Кардинала Любачівського, Глави УГКЦ, в Україну у 1991 році.

Як співак записує 5 платівок у 60-х, 70-х роках. Виступав часто на найбільших кораблях світу з оркестрами і під акомпонемент бандури.

Під час своєї співочої та організаційної діяльності співпрацював зі Світовим Конгресом Вільних Українців, Українським Конгресовим Комітетом Америки, Комітетом українців Канади, Народним Союзом у США, Центральним Представництвом Українців Німеччини, Бельгії, Голландії, а найбільше із Союзом Українців у Великобританії (СУВБ) та Об’єднанням Українців у ВБ.

Ось перелік деяких ансамблів в Європі, США та Канаді, з якими В.Луців організував і координував мистецькі гастролі: хори «Гомін», «Візантійський хор», «Думка», «Веснівка», «Прометей», «Чайка», «Верховина»; танцювальні ансамблі «Орлик», «Булава», «Чупляк», «Черемош». У рамках культурної діяльності СУВБ організовує виставки українського мистецтва в англійських галереях Лондона, Брадфорду, Кіхлей. Курує також найбільшу ретроспективну виставку скульптора Григора Крука у галереї «Кліфтон Кастель» у Північній Англії.

За дорученням проводу УГКЦ організовує ряд великих концертів у Львівській Опері та Філармонії для відзначення 100-ліття з дня народження Патріарха Йосифа Сліпого та для вшанування перенесення праху Патріарха Йосифа з Риму до Львова (1992р.). Під час цього заходу стає заступником Голови громадського комітету у Львові по перенесенню праху Патріарха. Написав сценарій для цієї події, яка відбулася за участі Президента України Л.М.Кравчука і визначних особистостей України та Західного світу у серпні 1992 року, і координував її перебіг.

У березні 1993 р. одержує звання першого Почесного громадянина м. Надвірна, де народився та виріс.

У травні 1993 року стає лауреатом Премії ім. Володимира Винниченка у Києві за пропагування української пісні та культури у світі. Виступає автором десятка статей про художників, митців, різних художніх ансамблів тощо.

У 1999 р. з’явилася велика книга про Володимира Луціва «Від Бистриці до Темзи».

У 2001 р. перевозить свою культурно-мистецьку спадщину в місто Надвірну. Ця спадщина знаходиться у Музеї історії Надвірнянщини. З її матеріалів користають жителі міста, району та України.

У 2002 р. разом з групою культурно-освітніх діячів м. Надвірна засновує Культурно-мистецький фонд ім. В.Луціва, метою якого є допомога українській студіюючій молоді м. Надвірна та району. У 2017 році Фонд відзначив 15-ту річницю своєї діяльності. Чимало лауреатів премії стали відомими науковцями та митцями в Україні та світі.

15 серпня 2001 року одержав Орден за заслуги ІІІ ступеня від Президента України Л.Д.Кучми, вручений Міністром закордонних справ А. Зленком у Лондоні 25 жовтня 2001 р. у присутності посла України у ВБ проф. Володимира Василенка. 17 січня 2008 р. Президент Віктор Ющенко вручив В. Луціву Орден за заслуги ІІ ступеня.

Від початку 1990-х рр. виступає як імпресаріо різноманітних хорових і танцювальних колективів, сприяючи їхнім гастролям в Україні та світі.

У 2007 р. у фірмі «УКР-Мюзік» виходить у світ  компакт-диск «Володимир Луців. Кращі пісні». Ці записи було зроблено в Лондоні та Швейцарії на початку 70-х років з оркестрами Стіва Норберта та Швейцарсько-Італійського радіо «Люгано».

Роком пізніше в Києві у видавництві «Наш формат» виходить ще один СD «Володимир Луців. Пісні та Думи». Обидва диски побачили світ завдяки допомозі львівського співака Ореста Цимбали.

З 21 по 28 вересня 2008 р. за співпраці з Івано-Франківською держадміністрацією та Чортківською РДА (Тернопільська обл.) організовує турне Голландського хору ім. М. Лисенка  під керівництвом Ірини Горванко та Пауля Геккенеса Західною Україною.

 

26 червня 2011 р. у залі Львівської філармонії відбувся концерт-вшанування Володимира Луціва «Від Бистриці до Темзи».

З 7 по 15 вересня 2012 р. Володимир Луців разом з тим же Голландським хором ім. М. Лисенка (Нью-Вейген, Голландія) під кер. Анни Азернікової вперше їде по містах Східної України.

Цього ж року концертному залу, що в Долинській музичній школі (Івано-Франківщина), присвоїли ім’я Володимира Луціва, який, попри свій поважний вік, займає активну громадську позицію, сприяючи розвитку української культури.

У 2014 році Культурно-мистецький фонду ім. В. Луціва вирішив нагородити не лише обдаровану молодь Надвірнянщини, а й вояків, які боронять Україну від російської агресії.

29-31 травня 2015 року у Львові, за підтримки Міністерства культури України та Світового Конгресу Українців, відбувся фестиваль ретро-музики ім. Богдана Весоловського (з нагоди 100-річчя з дня народження митця). В рамках фестивалю пройшов І Міжнародний конкурс української ретро-музики ім. Б. Весоловського, покликаний популяризувати пісні цієї епохи, а також відкривати нові пісенні таланти. Головою журі пісенного конкурсу став Володимир Луців, котрий особисто був знайомий із Б. Весоловським та ще за життя композитора записав декілька його пісень.

23-24 серпня 2016 року Володимир Луців взяв участь в урочистостях до Дня прапора та 25-ої річниці Незалежності України, що проходили у Надвірні.

Кожного року В.Луців не лише відвідує Україну, а й активно займається громадською, культурно-просвітницькою роботою, поповнює фонди музею новими експонатами, літературою тощо. Також щиро вболіває за суспільно-політичну ситуацію в Україні і старається робити все залежне від себе для розбудови і процвітання української держави.

Бажаємо шановному маестро здоров’я та подальших успіхів на ниві популяризації української культури у світі.

Наталія Сербенюк, директор Музею історії Надвірнянщини

 

 

 

Share