І серцем, і душею дбати про рідний Верховинський край

І серцем, і душею дбати про рідний Верховинський край

Іван Юрійович Шкіндюк очолює Верховинську районну раду з листопада 2015 року. За свою каденцію у вимірі трьох років зроблено чимало у соціально-економічному розвитку Верховинщини, соціальному забезпеченні горя, у культурно-духовному, автентичному поступі унікальної предківської культури і мистецтва та інших напрямках діяльності. Пропонуємо увазі читачів інтерв’ю з керманичем району Іваном Шкіндюком.

– Іване Юрійовичу, перше запитання до Вас як голови Верховинської районної ради про підсумки 2018 року. Розкажіть, будь ласка, про бюджетні показники минулого року?
– Бюджет 2018 року був досить важкий для Верховинського району. Нам не вистачало значної суми коштів на виплату заробітної плати, тому довелося добряче попрацювати, стукати не раз і не два у двері високопосадовців Кабінету Міністрів України, щоб виправити ситуацію. Працювали спільно і з обласною радою, і обласною державною адміністрацією, в результаті більше 15 млн. грн. все-таки поступило до районного бюджету. Не зважаючи на всі проведені заходи, рішучі кроки, які вдалося зробили, минулий рік завершили з мінусом 2.5 млн. грн., тобто не виплачено заробітну плату в повному обсязі працівникам бюджетних установ та органів місцевого самоврядування, які фінансуються з додаткової державної дотації та власних надходжень..


При цьому хочу звернути вашу увагу на те, що при формуванні районного бюджету на 2018 рік фактично бюджетні асигнування покривали заробітну плату лише на 8.5 місяців – це був місцевий бюджет;на 6 місяців було закладено у бюджеті коштів додаткової дотації на заробітну плату технічним працівникам бюджетних закладів. Велика проблема виникла у сфері охорони здоров’я. Покриття заробітної плати для медичних працівників складало трохи більше 8 місяців. Повірте, дуже нелегко доводилося вирішувати ці питання. Завдяки спільні й праці з райдержадміністрацією, депутатським корпусом районної ради, багаточисельними зверненнями районної ради, неодноразові поїздки перших керівників району до очільників уряду, завдяки допомозі депутатів Верховної Радими досягнути результату. Таким чином вдалося вирішити ряд проблем, головна з яких – виплата заробітної плати.
Є проблема, звичайно, з бюджетом розвитку. І все ж торік вдалося залучити чималі кошти з обласного та державного бюджету, за рахунок чого продовжилося зведення берегоукріплення гірських рік, проведено капітальний ремонт доріг у районі: у селі Криворівня та об’їзної дороги у селищі Верховина.
Тому можна сказати, що в цілому 2018 рік був успішний. Так, проблеми є, однак ці проблеми ми поступово вирішуємо.
– Як Ви оцінюєте прийнятий бюджет на 2019 рік?
– У районному бюджеті 2019 року знову ж таки закладено значне недофінансування на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ району, зокрема:

- по установах освіти, які фінансуються за рахунок додаткової дотації з Державного бюджету – 4,5 середньомісячних фондів оплати праці або 11208,2 тис. грн.;
- по установах охорони здоров’я, які фінансуються за рахунок медичної субвенції – 3,4 середньомісячних фондів оплати праці або 5912,1 тис. грн.
- по установах, що фінансуються за рахунок коштів місцевого бюджету – 1 середньомісячний фонд оплати праці або 2226,4 тис. грн.;
Як наслідок, додаткова потреба в коштах тільки на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ району у поточному року складає 19346,7тис. грн.
Суттєвих джерел наповнення бюджету за рахунок власних доходів практично немає, оскільки Верховинський район – дотаційний, а отже вищезазначена ситуація приводить до необхідності застосування керівниками бюджетних установ статті 51 Бюджетного кодексу України, що в свою чергу призведе до необхідності скорочення у бюджетних установах району кількасот штатних одиниць працівників, а це може призвести до соціальної напруги серед працівників бюджетної сфери Верховинщини.
З метою забезпечення повноцінної діяльності бюджетних установ та стабілізації соціально-економічного становища в районі ми звернулися до Президента України Петра Порошенка, Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана, голови Верховної Ради України Андрія Паруб’я, профільних міністрів, народних депутатів України з вимогоювирішити питання щодо виділення додаткових коштів в сумі 24129,9 тис. грн. для виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ району у 2019 році.Маємо надію, що нас почують у Києві, тому віримо в те, що ситуація з виплатою заробітної плати стабілізується і працівники бюджетних установ Верховинського району будуть забезпечені у поточному році зарплатою у повному обсязі відповідно до Конституції України, Закону України «Про оплату праці», Кодексу Законів про працю України та Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».
– Що є у Ваших планах з приводу ремонту дороги «Верховина – Ворохта», інших доріг державного значення?
– У цьому напрямку стратегічно важливою для нас є дорогаР-24, це дорога від Татарова до Кам’янець -Подільського. Ну і, звичайно, друга дорога
Р-62 «Криворівня – Чернівці». Тобто дві рівнозначні стратегічні важливі дороги державного значення, які проходять через наш район.
Нещодавно я мав зустріч в Міністерстві інфраструктури України з міністром інфраструктури Володимиром Омеляном. Обговорили питання проведення ремонту автодоріг на території Верховинського району. Спільна праця, численні звернення районної ради до профільного міністерства, народних депутатів України в підсумку увінчалися успіхом. Дороги державного значення на Верховинщині цьогоріч будуть ремонтувати.
Для проведення ремонту автомобільних доріг Р-24 «Татарів – Кам’янець-Подільський» та Р-62 «Криворівня – Чернівці» виділено з державного бюджету відповідно 100 млн. і 20 млн. гривень.Я щиро дякую від імені усіх верховинців керівництву держави завідстоювання інтересів горян у питанні проведення
ремонту дорожнього полотна у наших горах, дякую за працю і турботу про наш край. Чи будуть виділені кошти у повному обсязі витрачені на ремонт доріг у районі, достеменно не знаємо, проте віримо, що значна їх частина буде освоєна га гірських дорогах Верховинщини.
Маємо велику надію, що частину виділених з держбюджету коштів спрямують на ремонт катастрофічного стану дороги з Верховини до Ворохти. Жителі Кривопільського перевалу вже робили спробу перекриття дороги, яка веде з Кривопільського перевалу до Ворохти. Людям дали обіцянку, що дорога буде відремонтована. Люди чекають, але терпець може увірватися і такий важливий напрямок перевізників може бути заблоковано.
– Верховинщина – це привабливий для інвесторів район. З якими інвесторами працюєте? Які галузі є стратегічними в плані залучення інвестицій?
– Так, безперечно, Верховинський край – інвестиційно привабливий регіон. Зелений туризм, рекреація, екологічно чисте полонинське господарство, неперевершена гуцульська культура та мистецтво. Саме ось ці напрямки і є надзвичайно важливими критеріями нашої інвестиційної політики. Торік і вже з початку цього року вагомі проекти з розвитку регіону пропонують інвестори з Тернополя, Мелітополя, Києва та інших регіонів нашої держави. Вони готові вкладати капітал, будувати туристично-відпочинкові комплекси, міні-підприємства, проте на даний час вивчають потенційні можливості бізнесових проектів і проводять відповідні консультації з територіальними громадами.
– Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Реформи повинні проводитися, але вони обов’язково мають враховуватися специфіку гірських районів, специфіку проживання горян. У нас в районі створена і функціонує Білоберізька об’єднана територіальна громада. Сільські громади в інших населених пунктах району проводять загальні збори, обговорюють питання добровільного об’єднання в територіальні громади і приймуть відповідні рішення.
Проте жителі гірських та високогірних населених пунктів Карпатського регіону глибоко стурбовані подальшою долею гірських районів, оскільки адмінреформа виписана за єдиною формулою для вісх адміністративно-териоріальних одиниць України. В результаті, гірські райони приречені на ліквідацію, незважаючи на їх особливі соціально-економічні, історико-географічні, демографічні, етнічні та культурно-мистецькі автентичні чинники.
На думку керівників органів місцевого самоврядування, територіальних громад, проведення адміністративно-територіальної реформи в гірських та високогірних регіонах України має здійснюватися за іншими, видозміненими від рівнинних територій, законодавчими нормами. Гірські та високогірні райони мають бути збережені як окремі адміністративно-територіальні одиниці для забезпечення належної життєдіяльності тисячолітнього гірського населення та соціально-економічного, культурного, духовного розвитку територій.
Візьмімо для прикладу наш Верховинський район. Внаслідок значної географічної віддаленості, важкодоступності, дорожньої ізольованості двома високими гірськими перевалами навіть при існуючій системі значно ускладнюються можливості гірських жителів користуватися медичними, освітніми, культурними, адміністративними та іншими послугами. Вже на
даний час з району в інші райони області переведено цілий ряд центрів обслуговування населення: пошта, управління пенсійного фонду, енергопостачальна установа, санепідемстанція, податкова інспекція, суд, прокуратура та інші. При чому прокуратуру перенесли у м. Надвірну – за 70 км. від Верховини, а суд – в м. Косів на відстань 40 км в протилежному напрямку. А з найвіддаленіших сіл до селища Верховини – ще плюс 50 км. Мотивація проведення таких заходів – скорочення фінансових витрат – позбавлена аргументації. Район має потужний ресурсний потенціал в галузіпоглибленої лісопереробки, органічного тваринництва, корисних копалин,альтернативної енергетики, туризму. Цей потенціал підсилюється унікальною автентичною гуцульською самобутністю у європейському та світовому просторі. Аналогічні невиправдані кроки здійснено і в інших гірських регіонах України. Люди зіткнулися з великими та непомірними труднощами у соціальних питаннях, отриманні адміністративних послуг, задоволенні конституційних прав та інтересів.
У Верховинському та інших гірських районах Карпат збережено гірське лісове, полонинське етногосподарство. Працею протягом багатьох століть витворено специфічну дисперсну (розсіяну) на гірських присілках («у верхах») форму поселення, дуже цінну традиційну культуру полонинського пастушого господарства, виробництва органічної м’ясо-молочної харчової продукції, гірського лісового господарства, гірського дерев’яного будівництва та деревообробки, гуцульських народних ремесел і промислів, гуцульського прикладного і декоративного мистецтва та християнської етнодуховності. Це споконвічні скарби предків, які не можна ділити, переносити з однієї території на іншу, одержавнювати етнос пращурів.
Розбалансувати систему традиційного гірського господарства гірських та високогірних населених пунктів, позбавити горян в разі об’єднання з іншими районами, (що знаходяться за 30-70 км від дотепер існуючих) якісних адміністративних, соціальних, медичних та інших видів послуг, загубити тисячолітню автентику предків, етнокультурні центри регіонів ми не маємо права – люди чекають від нас захисту і мудрих, виважених рішень. Навіть в радянські часи спроба знищити Верховинський район як етнокультурний центр, об’єднавши його з Косівським районом, провалилася. Верховинський район успішно функціонує більше 50 років.
Ми хочемо жити і працювати за європейськими стандартами. У Польщі, для прикладу, Бещадський та Ліський повіти Підкарпатського воєводства, аналогічні гірський районам Карпат, залишено зі статусом окремих адміністративно-територіальних одиниць. Отже, позитивний досвід такої реформи є, його потрібно наслідувати, а не рубати з плеча.
Які звернення громадян останнім часом Вас турбують найбільше і чи вдається їх вирішити?
– Найбільше нас турбують проблеми виплати заробітної плати у повному обсязіпрацівникам бюджетних установ району. Люди вимагають законно зароблених грошей за свою працю, а ми, вірніше районний бюджет, не в змозі покрити видатки на заробітну працю вчителям, лікарям, працівникам соціальної сфери тощо. Ми вже про цю проблему говорили у нашому інтерв’ю. Оскільки район високогірний, важкодоступний, а отже – дотаційний, держава мала би подбати про горян та розвиток гірських територій Карпат. У європейських державах ці питання вирішено на законодавчому рівні, і держава системою пільг забезпечує належну життєдіяльність своїх мешканців у горах, дбає належним чином про розвиток таких територій.
Паралельно з проблемою фінансування бюджетних установ є проблема капітального ремонту доріг. Якщо автошляхи державного значення будуть у цьому році ремонтувати, є оптимістичний сигнал, то місцеві дороги у населених пунктах району потребують суттєвого ремонту. Вони – у незадовільному стані. І люди справедливо вимагають вирішення проблеми, а кошти ніде взяти.
– Я з Вами згідний. Держава мала би подбати про розвиток гірських територій, забезпечити державні гарантії горянам. В якому стані підготовлений Законопроекти з цього приводу?
Підготовлені пропозиції до проекту Закону робочою групою районної ради та опрацьований і поданий народним депутатом Миколою Княжицьким законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірних населених пунктів» на розгляд Верховної Ради по сьогодні не розглянуто і не прийнято.
Метою проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення державних гарантій для гірських та високогірних населених пунктів» є посилення державних гарантій для населених пунктів, які мають статус гірських та високогірних, а також покращення соціального захисту громадян України, які проживають в таких населених пунктах.
Прийняття цього законопроекту фактично дало би змогу розпочати позитивні зміни і підтримати розвиток гірських районів України, а це значить і не дати загубитись нашій національній ідентичності.
Водночас, світовий досвід багатьох країн, які також мають депресивні гірські райони, показує, що такі регіони можуть бути інвестиційно привабливими при державній підтримці, що стимулює їх розвиток, та наявності відповідних державних програм. Ці країни, застосовуючи гірську політику пільг та економічних преференцій, вже вирівняли розвиток своїх колись депресивних регіонів та продовжують їх розвиток. Саме цього бракує нам, аби не просто відродити життя в регіоні, але й у майбутньому створити на його базі цілком самобутню «туристичну Мекку» України. У разі ухвалення Закону Верховною Радою, позитивні зміни відчують навіть пересічні громадяни, а особливо найбільш незахищена верства населення – пенсіонери і молодь.
Під час недавньої останньої зустрічі з головою Верховної Ради Андрієм Парубієм я отримав запевнення, що невдовзі даний проект закону буде внесено на розгляд Верховної Ради. Маємо надію і віримо, що так воно і буде.А, підтримавши на законодавчому рівні розвиток гірських населених пунктів Карпат, значно поліпшиться добробут життя горян.
Ваша районна рада проводить велику роботу щодо збереження і розвитку матеріальної і духовної культури гуцулів. Цьому сприяють Дні гуцульської культури в обласних центрах України.
– Так, ми вже провели презентацію автентичної гуцульської культури і мистецтва у Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Полтаві. Тепер готуємося до Тернополя, а в травні плануємо презентувати нашу автентику у столиці України – місті Києві.
«Гуцульська культура об’єднує Україну» – під таким гаслом проводимо наші культурно-мистецькі дійства.Творчі народні колективи демонструють на сцені унікальне автентичне мистецтво Верховинщини – гуцульську співанку, пісню, запальний народний танець, гуцульське весілля, театральне мистецтво, показ автентичної гуцульської убирі (одягу) та багато інших видовищних культурно-мистецьких дійств.
У виставкових палатках-павільйонах діє святкова виставка-продаж виробів декоративно-ужиткового мистецтва, вишивки, ткацтва, кушнірства, бісероплетіння, писанкарства та інших видів народного мистецтва Гуцульщини – містечко майстрів. Присутні на святі мають змогу відвідати гуцульську кухню, скуштувати екологічно чисту полонинську продукцію, придбати лікувальні карпатські настоянки, дари Карпатської природи.
Верховинці пропонують також тури вихідного дня з метою активного відпочинку мальовничим Гуцульським краєм та запрошуватимуть у туристичні мандрівки Карпатами – на Говерлу, Піп Іван, Писаний камінь, Бребенескул, Ребра, Шпиці, Дземброню, Довбушанку. Рекламні проспекти турів вихідного дня запропонують відвідати музейну Верховинщину – музеї Івана Франка, Гната Хоткевича, Петра Шекерика-Доникового, «Гуцульщина», музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів імені музиканта-віртуоза Романа Кумлика, музеї фільмів «Тіні забутих предків», «Олекса Довбуш», «Анничка», музей гуцульської магії, хату-музей «У трембітаря» та інші.
На гуцульському автентичному святі діють видовищні майстер-класи із вдягання гуцульської княгині, бісероплетіння, виготовлення гуцульського одягу, виробів декоративно-ужиткового мистецтва, уміння танцювати «Гуцулку» та інші.
Ось така наша видовищна культурно-мистецька програма, феєрія мистецької автентики Верховинщини і неймовірної краси відпочинкові гуцульські дійства. У цьому колориті гуцули живуть, спілкуються з горами і довколишнім світом. Гуцульську культуру потрібно зберегти, надихнути автентикою всю України і передати її нащадкам.
– Ну що ж, ми щиро дякуємо Вам, Іване Юрійовичу, за інтерв’ю. Бажаємо подальших успіхів у такій нелегкій і відповідальній праці на посту першого керівника району, який, як ми пересвідчилися, дбає про свій рідний край серцем і душею.
– Дякую і Вам за розмову. Ми зробимо усе для того, щоб наш унікальний і чарівний Гуцульський край розцвітав, а люди жили заможно і щасливо. Запрошую Вас і всіх добрих людей відвідати Верховинщину і вочевидь пересвідчитись, яка це неймовірно чарівна перлина Гуцульщини.


Василь Нагірняк,
заслужений журналіст України,
член НСЖУ

Share