Анатолій Гриценко : Ні на які «праймеріз» зараз часу нема

Анатолій Гриценко : Ні на які «праймеріз» зараз часу нема

Праймеріз підтримую, більше того, я їх ініціював. Праймеріз ми з лідерами інших демократичних партій почали і проводимо ще з березня 2017 року. Зараз настав час припинити ці конкурентні змагання, здійснити об’єднання уже не в онлайн, а в реалі й об’єднаною командою перемагати. 

 Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, лідер «Громадянської позиції» посідає другу сходинку у президентському та партійному рейтингах, а у другому турі президентської гонки має шанси перемогти всіх. 

— «Громадянська позиція» заявила про об’єднання з іншими політичними силами, зокрема з партією «Альтернатива» Єгора Фірсова. Який мотив?

 — Ми почали переговори про об’єднання ще на початку березня минулого року. Було усвідомлення того, що країна доходить до червоної лінії й треба сконцентрувати зусилля всіх, хто має іншу мораль, інші життєві цінності і бачення позитивного розвитку для того, щоби взяти владу і змінити ситуацію. В останніх рейтингах, які оприлюднили кілька соціологічних служб, ми вже вийшли на другу позицію – і це додатково стимулює приходити людей до нас. Другий напрям об’єднання – з тими політичними партіями, які хочуть залишитися партіями, окремими політичними рухами чи громадськими організаціями або просто окремими людьми, які готові ввійти в команду. Таку команду ми створюємо і будемо створювати. Дай Бог, щоб ми пішли перемагати і працювати, тому що перемога на виборах – це, попри всі труднощі, максимум 10% зусиль, а 90% – це потім зробити справу.

 

 — Наскільки успішними є ці переговори? Адже деякі політики вважають, що потрібно об’єднуватись не існуючим політичним партіям, а створювати нову або ребрендовану платформу.

 — Ми виходимо із реалій життя і з розуміння своєї відповідальності. От ви говорите зі мною, я представляю партію «Громадянська позиція», яка була утворена фактично в 2010 році. Ми дуже довго переходили електоральний рубіж в 1%, 1,5%, 2%. Ми його перейшли – і зараз соціологи говорять про те, що ми на другому місці й будемо представлені в парламенті. Я бажаю успіху й іншим політичним партіям, але в нас їх майже 400. Це неправильний шлях – створювати ще кілька партій, це тупик для країни. Якщо ви маєте спільні цінності – об’єднайтеся, познімайте свої гетьманські шапки і будьте однією командою, яка справді стане альтернативою. І всі ті, хто мають такі цінності, як наші – ми їх запрошуємо. Вони можуть з нами стати депутатами, міністрами, керівниками департаментів, головами ОДА. Абсолютно нормальний і комфортний режим, який базується на реалістичності і відповідальності. Якщо хтось захоче сам спробувати йти на вибори і з високою ймовірністю програти, тоді це спрацює на статус-кво, на збереження нинішніх при владі. В моєму розумінні це безвідповідально.

 — Якщо допустити, що єдиним кандидатом у президенти від об’єднаної опозиції будете не Ви, хто на, Вашу думку, є найбільш достойним? Кого б Ви могли підтримати?

 — Коли ми починали об’єднавчий процес у березні 2017-го, на той момент якби тоді були дострокові президентські вибори, тоді б пішов Андрій Садовий – і всі б ми його дружно підтримали, і я в тому числі. З цього часу йшли «праймеріз». Всі працювали, кожна політсила працювала на підтримку своїх ідей, кожен пропагував свої підходи. Якщо є почуття відповідальності перед тим, що зараз країна над прірвою і треба відвернути від прірви і піти позитивним шляхом, справедливим, безпечним, мирним, то зараз уже не до «праймеріз». От знайдіть будь-яке соціологічне опитування – і там абсолютно чітко видно, хто станом на зараз, коли треба вже серйозно планувати кампанію, має реальний шанс. От вам і відповідь.

Я вважаю абсолютно деструктивним зараз сидіти і чекати, нічого не робити, не об’єднувати людей, не формувати план дій, кадрову команду, не розгортати штаби, не розробляти стратегію, не працювати з бізнесом, щоби мати фінансовий ресурс, бо вибори – це гроші, а почати це десь у грудні, після якихсь міфічних нових опитувань чи фейсбук-праймеріз. Тоді ця команда точно програла, тоді вона точно безвідповідальна – і тоді при владі залишиться Порошенко П.О. От і все.

  — У 2014-му піднялася тема Ваших зловживань на посаді міністра оброни. Ви можете це спростувати? 

Це пішло по команді Порошенка. З 2014-го вони при владі: у них прокуратура, всі слідства, тепер НАБУ і САП. Але жодного кримінального провадження проти мене не порушено. Виходили, розказували всю цю брехню, але мене жодного разу ніхто не запросив у прокуратуру – як таке може бути? Але для розуміння. Кажуть, що Гриценко розпродав велику зброю. Є чинне законодавство, згідно з яким ніякий міністр оборони, ні Гриценко, ні Кузьмук, ні Єхануров, не мав і не має права продавати зброю чи військове майно, землю, тощо. Хто продає зброю згідно з законодавством? Структури, утворені Кабміном, які за межами Міноборони. Хто призначає керівників цих структур? Президент своїм указом, не міністр оборони. Чи йдуть ці кошти в бюджет Міноборони? Ні, вони йдуть у загальну скарбницю бюджету. Кому продавати, вирішує не Міноборони, а комісія, яка працює в структурі РНБО. Хто тоді був секретарем РНБО? Знову ж таки, Порошенко, Яценюк. 

  — Згідно з останнім  опитуванням «Рейтингу», найважливіше очікування людей від нового Президента – це припинення війни на Донбасі. Ви знаєте, як це зробити?

Так.Нинішня влада вже не вирішить це питання, з нею переговори про мир проводити вже не будуть. Але ми не чекаємо, бо мир потрібен зараз, ще вчора, для того, щоб дати людям спокій і відчуття безпеки, розвиватися економічно, соціально і рухатися вперед. Ми не сидимо і не чекаємо перемоги на виборах – ми працюємо на мир. Я особисто входжу до складу робочої міжнародної групи, будучи в опозиції і не при посаді, яка працює в Європі в закритому режимі з осені минулого року, в якій представлена Україна, Росія, Європа і Америка. Цей план ми не ховаємо. Більше того, будучи людьми відповідальними, ми поклали його на стіл і Порошенку, і Путіну, і Макрону, і Меркель, і Трампу. Методи – політичні, дипломатичні, економічні та інші. Там, де треба, військові сили задіяти – це насамперед контроль за кордоном, для проведення розмінування, для роззброєння незаконних збройних формувань, забезпечення громадського порядку.

Якщо хтось думає, що це може бути здійснено проведенням якоїсь блискавичної воєнної операції по звільненню Криму і Донбасу, тоді нехай спробує реалізувати такий свій план, але при тому усвідомить, що це буде мінімум 50 тисяч загиблих з кожної сторони. Чи готові ми платити таку ціну? Ні, тому повернімося до реалістичності й зрозуміємо, що Україна не сама вирішує це питання, а спільно з міжнародними партнерами. I тут ситуація після Мінська зайшла вже так далеко, що якби Україна дозволила собі діяти нескоординовано воєнними засобами, то санкції проти Росії зняли б, а проти України ввели б. 

Розмовляла Дарія Гірна 

Share