Сьогодні Просвіта актуальна, як і 150 років тому в час її заснування

Сьогодні Просвіта актуальна, як і 150 років тому в час її заснування

Інтерв’ю з головою Надвірнянського районного об'єднання «Просвіта» імені Тараса Шевченка»  Богданом Березицьким .

-         Богдане Адамовичу,  11 січня відбулося засідання ради Надвірнянського РО «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Розкажіть про значення засідання і його роль у житті об'єднання. Над якими проблемами працюєте?

Засідання Ради – це статутний захід, котрий обов’язково проводиться один раз на рік як черговий. Позачергові засідання можуть скликатися частіше в міру потреби. На черговому засіданні 11 січня було зроблено звіт про роботу за рік минулий та  прийнято календарний план роботи на рік наступний. Але головне полягає не лише у формальному звітуванні і плануванні роботи. Тому аналізуємо стан справ у суспільстві і шукаємо методи і форми  діяльності у відповідність до  вимог часу. Тобто відбувається активне обговорення,  вносяться пропозиції для підвищення ефективності нашої праці. Рада НРО «Просвіти» є найвищим органом об'єднання після конференції, на  якій формуються керівні органи –  склад самої ради, обирається правління і голова, а також ревізійна комісія. Таким чином рада є найвищим органом у часі між конференціями. Стосовно результату і співвідношення успіхів та невдач. Абсолютно позитивного результату важко досягати у всякій справі. Але головне рухатися маємо в напрямку до покращення. То з цим в районному об’єднанні Просвіти все добре. З найважливішими запланованими питаннями ми давали собі раду.

 

-         Які фактори є визначальними в діяльності «Просвіти» сьогодні і в минулі часи, чи є щось особливе або надзвичайне в пріоритетах вашої роботи?

                  Діяльність та саме існування Просвіти не є потребою самої громадської організації. Традиційно Просвіта завжди займалася великим колом питань життя народу. Разом з гуманітарними працювала і над економічними проблемами. Те саме маємо робити і в українській державі. Це не означає, що Просвіта дублює владу або підміняє її. Образно висловлюючись, Просвіта виконує роль штурмана корабля чи літака, який стежить за тим, щоб судно - суспільство прибуло до пункту призначення. А сьогодні виглядає так, що український державний корабель рухається відверто не в напрямку розвитку. Ця обставина і змушує нас, просвітян, активізувати свою діяльність і розширити її діапазон. У грудні 2018 минає 150 років від заснування «Просвіти» як головної української громадської організації у бездержавній країні. Впродовж своєї діяльності у Просвіті утворилося більшість громадських організацій, що відіграли вирішальну роль у відродженні української держави. Це патріотичні - товариства «Січ», «Луг», численні читальні, економічні – «Маслосоюз», «Добрий господар», «Каси самопомочі» (позичкові товариства), патріотичні і спортивні товариства - «Соколи», «Сокола – Батька», «Пласт». І  вже напередодні першої світової війни всі ці організації спричинилися до створення військово – патріотичних формувань Українських Січових Стрільців. З початком війни Українське Січове Стрілецтво стало масовим і спричинилося до створення Західно – Української народної республіки із столицею  у Львові. Фактично разом із ЗУНР утворилася і УНР в Києві. Можна напевно стверджувати, що всі борці за українську державу вийшли з Просвіти. В усякому разі в Галичині. Фактом є те, що сама наявність Просвіти, всіх згаданих формувань, їхні справи і вся діяльність дали добрі і  позитивні результати для України. Ці результати можна би назвати перемогами. В усякому разі це були очевидні позитивні процеси, що спростовували давню притчу про двох українців і трьох гетьманів. Ретельний аналіз показує, що цю сентенцію придумали не самі українці, а якраз наші поневолювачі з північного сходу. Вони в цю мантру постійно вдихали «поживні» струмені у вигляді то підкупу, то земельних наділів, то нагородження гетьманською булавою. Надалі цей процес набрав сили. На арену суспільного життя почали виходити партії. Але це вже інша тема. Бо в цивілізованому світі партії, як правило, забезпечують політичну конкуренцію на противагу монополізмові або всяким намаганням робити шкоду державі. Підсумовуючи відповідь на Ваше питання, треба сказати, що Просвіта в Україні була народжена українською елітою в особі інтелігенції, духовенства, селянства і робітництва. Тобто, Просвіта була творінням найширших верств українського народу. Саме над цим сьогодні працює Просвіта в районі. Бо ні партії, ні окремі громадські організації не в стані охопити увесь комплекс суспільних проблем.  А в Просвіти є досвід минулих часів і він має стати в пригоді українцям. Головне пробудити надію в людей, що не все втрачено і багато залежить від нас, від народу і залучити до праці кращі сили і небайдужих людей.

-         Які найважливіші справи районна Просвіта може записати до свого послужного списку в минулому році?

Звичайно, що це, в першу чергу, справи з виконання найважливіших статутних положень Просвіти.  Найважливіші з них: утвердження державності української мови, розвиток національної культури, відродження історичних пам’яті і правди, формування національної свідомості та піднесення духовності й добробуту українського народу. Це лише основа. В цих напрямках ми і працювали. Сьогодні нам доводиться вирішувати завдання вже не розвитку, а виживання. Найбільш яскравий приклад –пропагування здорового способу життя як серед дорослих, так і  молоді, особливо шкільної. Сумна статистика свідчить, що лише 11 – 14% молодих людей закінчують школу фізично здоровими. Решту мають вади здоров’я. Через це вони швидко стануть відвідувачами поліклінік, лікарень і аптек.  Ми підтримали ініціативу Всеукраїнського та обласного об'єднань Просвіти і впродовж двох попередніх років спільно з державними службами (освіта і медики) організовували легкоатлетичні пробіги для учнів і дорослих. При цьому методично обґрунтовували, що біг є найефективнішим доступним засобом оздоровлення організму. Відповідні матеріали направляли школам, в організації і на підприємства. В основному ми мали підтримку від влади і  відділу освіти. Можна вважати, що цю проблему ми зрушили з місця. Тепер державні структури мали би самі продовжувати цю важливу справу. Ми створили лекторську групу з кваліфікованих фахівців, які професійно висвітлюють актуальні проблеми і можливості їх розв’язання. Тематика цих лекцій обширна, охоплює здоровий спосіб життя, патріотичне і духовне виховання, питання економіки і інші. Чекаємо на небайдужих і кваліфікованих волонтерів – лекторів, готових долучитися до нашої праці, а також на запрошення від навчальних закладів, підприємств і організацій.

Також спільно із закладами освіти та культури, з осередками Просвіти цих установ зразково пропагувалися історія, традиції і звичаї українського народу, творчість і надбання великих українців Григорія Сковороди, Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка. Саме ці видатні класики найбільше прислужилися до виведення України зі стану великої руїни через знищення Козаччини. Прикладами співпраці Просвіти із закладами освіти та культури були зразковий флешмоб учнів Надвірнянської школи №1 «Слово Шевченка до кожного українця», зразковий урок для учнів дев’ятого класу  цієї ж школи (викладач – філолог Ганна Токарук), проведений нашим об’єднанням Просвіти і районною дитячою бібліотекою (Марія Ткачук, голова осередку Просвіти Олександра Куца). Тема цього уроку «Від Козаччини до війни на Сході – українці під покровом Божої Матері». Дев’ятикласники виявили гарні знання, відповідаючи на питання з історії України у  запропонованій вікторині. Учасники уроку здійснили екскурс місцями великих перемог українців – розгром козаками гетьмана І.Виговського москалів під Конотопом у 1659 році; подвиги Українських Січових Стрільців у першій світовій війні, коли вони не допустили прориву московських орд у Європу (після цього імператор Австро – Угорщини назвав УСС гвардією австрійського війська); утворення стараннями УСС ЗУНРу; створення Євгеном Коновальцем та Січовими Стрільцями Організації Українських Націоналістів у 1929 році; героїчна боротьба УПА проти двох окупантів (німецького і московського), що тривала більше десяти років – боротьба УПА врятувала українців Галичини від голодомору 1946  - 1947 років (його планувала радянська влада на зразок голодомору 1932 – 1933 років на Сході України) і від тотальної депортації галичан в Сибір. Це лише окремі приклади співпраці Просвіти із закладами освіти та культури.  Ми разом формуємо традиції виховання шкільної молоді в дусі патріотизму, любові і поваги до України, до нашого  народу як спроможної і великої нації із славною історією. Як підсумок відповіді на Ваше питання скажу, що подібно і зразково працювали осередки Просвіти шкіл м. Надвірна (всі школи і військово – спортивний ліцей), Ланчина, Делятина, сіл Пнів і Пасічна та інших. Треба зауважити, що школи і без Просвіти проводили значну роботу. Але з Просвітою вони відкриваються перед громадськістю. В тому числі через засоби інформації. Ця наша співпраця, сподіваємося, дасть добрі результати.

-         Як районна Просвіта буде працювати у 2018 році?

Ми прийняли план роботи, який передбачає працю згідно історичного календаря та за головними напрямками. Передбачаємо конкретну співпрацю з військовими війни на сході та волонтерами. Будемо приділяти необхідну увагу покращенню ситуації в місті та в районі. Крім того наші осередки формують свої плани. Там і ведеться основна робота. Ми будемо співпрацювати з ними, надавати їм необхідну методичну допомогу, узагальнювати їхній досвід. В тому числі через засоби інформації. В даний час до правління і ради районної Просвіти входять авторитетні і досвідчені фахівці, керівники закладів освіти і культури, талановиті та ерудовані особистості. Це є запорукою успішної праці. Співпрацюватимемо з обласною Просвітою, як це було і до цього часу. Будемо звертатися до творчості українських класиків. Наставником та ідеологом Просвіти був Іван Франко. В поезії «До великих роковин» поет ставив перед всіми українцями високу мету: «Кожен думай, що на тобі міліонів стан стоїть, що за долю міліонів мусиш дати ти одвіт. Кожен думай – тут, в тім місці, де стою я у вогні, важиться тепер вся доля величавої борні. Як подамся, не достою, захитаюся мов тінь, пропаде кривава праця многих - многих поколінь». Він відповідав на головне питання молодих українців: «Чи побіди довго ждати ? – Ждати довго. То й не жди. Нині вчися побіждати - завтра певно побідиш».

 

Розмову провела Ольга Малахова

Share