Михайло Ерстенюк : Прагну завжди рухатись уперед і не зупинятись на досягнутому

Михайло Ерстенюк   : Прагну завжди рухатись уперед і не зупинятись на досягнутому

Багатогранна особистість, яка має власні позиції й погляди та намагається жити відповідно до них,  – Михайло Васильович Ерстенюк, депутат Івано-Франківської обласної ради, громадський діяч. При цьому він є одним із десяти феноменів світу у галузі психології і паранормальних явищ. За роки наполегливої праці зарекомендував себе як цілитель та знавець людської психології. В один час працював за кордоном, зокрема в Канаді. Там сеанси за його участі збирали повні зали. Редакції нашої газети Михайло Васильович розповів про все детальніше.

 Михайле Васильовичу, розкажіть де Ви народилися, як минало дитинство?

Народився я в селищі Делятин в присілку Погрибничі 10 липня 1961 року. Так склались життєві обставини, що виховувався я у бабусі. Було нас у в сім’ї восьмеро дітей. Бабуся виховувала нас, часи були не легкі. Навчався в Делятинській середній школі і не сподівався, що після нелегкого дитинства, життя мене заведе в різні країни і дасть можливість знайти своє призвання та  місце в суспільстві.

 

– Ким мріяли стати в дитинстві?

Я завжди прагнув бути лідером. Починав зі спорту. Я кандидат у майстри спорту. Ще будучи школярем, я в школі створив гурток вільної боротьби. У нас була команда, ми тренувались, Їздили у Надвірну на змагання і завойовували призові місця. З раннього дитинства мене цікавила філософія і (natura)природа світу, зокрема людини. Все мене цікавила людська психологія, причини поступків і поведінки людей. Тоді , я вперше почав досліджувати можливості людського тіла і психіки.

– Де навчалися? Хто за фахом?

Після завершення навчання у Делятинській середній школі,  я вступив в училище залізничного транспорту у місті Чернівці. Вступив я туди не за покликанням душі, а швидше з побутово-матеріальних причин. Я вам розповідав, що виховувався я у бабусі без батьків і без матеріального достатку. Вступивши на навчання в Чернівці, отримав стипендію, умови для приживання, розширилось коло спілкування , а з цим і осягнення розуміння людської природи, психології, феномени людини. Закінчив я училище  екстерном і отримав спеціальність помічник машиніста  тепловозів і паровозів. Але зрозумів, що ця професія не для мене і доля мене завела до Львова, де я почав працювати у Львівській філармонії. Маючи навики, які я осягнув в юному віці, тренуючи  своє тіло до гнучкості та досліджуючи людську природу, такі здібності привернули увагу людей і я почав демонструвати можливості фізичної природи людини. В мене виникло велике бажання працювати в цьому напрямку, осягаючи нові таємниці людської природи. В той час при Московському  державному інституті фізкультури відкрився новий факультет , який готував  викладачів оздоровчо-масової роботи.  В 1990 році  вступив в цей вуз на заочне відділення,  там навчався і достроково  – екстерном склав усі іспити та отримав  диплом викладача-організатора оздоровчо-масової роботи.

– Розкажіть про свою трудову діяльність (кар’єру).

Після завершення навчання брав участь у наукових дослідах , конференціях в Україні та в країнах ближнього зарубіжжя, вся ця наукова діяльність стосувалася вивчення людських можливостей. Далі в цьому напрямку працював в Польщі, Італії, Німеччині, Словенії. З 1998 року працював у Канаді і США там отримав визнання, позитивну оцінку своєї діяльності і в 2004 році був запрошений Канадським урядом  для роботи з алкоголічно і наркотично залежною молоддю. Суть моєї роботи полягала в тому, щоб показати смисл життя не у згубних звичках, а в здоровому сенсі організації життєдіяльності людини. 

– Хто для Вас є прикладом у житті?
Прикладом для мене завжди були сильні та успішні люди. Ті, які не боялись життєвих випробувань та доводили свою правоту. В нашому карпатському краї це – Олекса Довбуш.

– Розкажіть про Вашу сім’ю.

   Моя дружина має ім’я Любов,  родом із села Заріччя. Познайомився я з нею 1978 році на випускному і з того часу дотепер ми разом. В мене троє дітей Віталя, Михайло та Оксана. У нас троє онуків Яна, Ілона, Софія.  Вони займаютьсямузикою, грою на скрипці. Дружина працює і живе тут. Займається  підприємницькою діяльністю. Є власником салону оптики у Надвірній.

 


– Де за кордоном бували? Чи вивчали досвід  інших країн? Що вразило?

Після закінчення інституту,  я переїхав працювати в Польщу за своєю спеціальністю. Далі працював в Італії та інших європейських країнах і у 2004 був запрошений на роботу в Канаду, також працював  в США.  Канадський уряд мені запропонував житло і залишитись у їхній країні, і я у якийсь момент перевіз дружину, дітей, але ностальгія за Батьківщиною , за рідними Карпатами, за нашими людьми не давала мені спокою і я повернувся додому. Ніякі гроші чи інші матеріальні блага не змогли мені замінити мені рідний край. Щодо вашого запитання, що мене там вразило,   – то працюючи в їх середовищі серед верхів і низів суспільства , спілкуючись з нашими емігрантами, мене вразила організація їх життя : починаючи від політичних аспектів і завершуючи побутовими, а забезпечує їм високий рівень життя та стабільний розвиток  –  демократія, повага до закону, рівні можливості та конкурентно-спроможне середовище. Все те,  чого нам всі роки незалежності не вистачало та до чого ми тепер крок за кроком йдемо.  Ми зобов’язані втілити в життя ідеали «Революції гідності», як би це важко не було. Одним з важливих кроків, який дасть поштовх до розвитку і добробуту наших громад,  є успішне завершення реформи децентралізації влади. Саме передача повноважень від органів центральної влади дасть місцевим громадам повноцінно здійснювати фінансово-господарську діяльність всередині новостворених ОТГ. На сьогоднішній день ми ідемо до тих реформ, які дадуть нам змогу жити як весь цивілізований світ.

 – Чи є у Вас хобі? Яке?

Моїм  хобі , захопленням є вивчення природи. Я завжди задумувався, чому природа створена саме так. Чому одне дерево тонше,  друге товстіше. Чому одна людина слабша, а друга сильніша. Я постійно намагаюсь зрозуміти закони природи, щоб зрозуміти місце людини. Відколи себе пам’ятаю, то завжди був там, де йшло якесь вивчення людських можливостей. Був у багатьох лабораторіях, на різних експериментах. Приймаю участь у конференціях, які пов’язані з вивченням можливостей нашого тіла, мозку, душі. Мене це все дуже цікавить.  Ще я люблю спорт, раніше ним займався більш системно. Час вносить корективи і змінює пріоритети, зараз більше цікавить вивчення та дослідження людської природи.

 

– Де та як любите відпочивати?

Я побував у багатьох країнах світу. Бачив різні моря, океани, гори. Але скажу вам відверто, що кращого відпочинку, як у наших Карпатах для мене немає. Для мене відпочинок  це ліс, гори, ріка. Люблю піти за грибами в ліс. Ви знаєте, яка радість і скільки позитих вражень отримуєш,  коли знаходиш гриба. Такі відчуття  я можу отримати тільки в нас, на рідній землі в Карпатах. В наш гуцульський край я закоханий ще здитинства. Повірте, що ніде в світі немає нічого подібного до наших цілющих, казково багатих і неймовірно красивих Карпат. Ці землі – чарівні. Не лише зовнішньо. Вони наділені якоюсь незбагненною магією, якої не зустрінете ні в одному куточку планети. Вона виблискує в гірських джерелах, дзвенить крапельками роси на травах полонини, переливається коломийкою на гуцульських  весіллях та лунає трембітним тембром з гір. Магія Карпат — просто у тутешньому повітрі. Тільки-но вдихнеш її — і більше ніколи не забудеш цього дивовижного відчуття: ти — у самій колисці природи.

 
 
–  Що для  Вас є  успіхом і досягненням у житті ?

Процес, коли ставиш собі мету і досягаєш її. Досягнув її , ставиш собі наступне завдання і досягаєш. Така людська природа. Люди повинні  прагнути ставати досконалішими  і для цього люди ставлять собі мету, досягнувши її нагромаджують певний досвід  та розуміння і знову ставлять перед собою нове завдання, щоб його реалізувати. В цьому процесі закладена суть людської природи.

-         У 2015 Ви були обрані депутатом Івано-Франківської  обласної ради. Що саме спонукало Вас зробити такий вибір і дати згоду балотуватись у депутати обласної  ради ?

-         Ніколи не думав, що буду мати якесь відношення до політики. Адже ніколи не належив  до жодної політичної партії і на сьогоднішній день не є членом будь-якої політичної сили. Але все змінила «Революція гідності». Коли розпочались протести у Києві у 2013 , я перебував в Австрії. Тоді я прийняв для себе рішення, що я не можу бути осторонь таких подій, адже вирішується доля моєї країни. Я відразу повернувся і почав допомагати всім патріотичним силам. В той час були дуже тривожні моменти. Я, знаючи психологію людини, все старався дати пораду, щоб необдумана дія не призвела до трагедії, а тим більше до пролиття крові. В час,  коли розпочалася війна на Сході України, я захищав у першу чергу цінність людського життя. І коли повертались з 5-го батальйону «Прикарпаття» і багато осуду лунало в їх сторону, я їх заспокоював і робив все, щоб довести владі, що вони ніякі не дезертири,  бо в таких умовах  це було єдино правильне рішення,  – зберегти людські життя, бо це найбільша цінність дана Богом і ніхто не має права на неї посягати. В контексті тих подій почалась зміна влади – вибори. Я зрозумів, що прийшов час прикластись до змін у державі і через висловлену підтримку виборців сіл Заріччя, Білих Ослав, Чорних Ослав, Чорного Потоку  я отримав мандат  депутата Івано-Франківської обласної ради .

-         Розкажіть про свою депутатську діяльність. Про здобутки та плани.

В Івано-Франківській обласній раді  я працюю секретарем постійної депутатської комісії   з питань захисту прав людини, законності, правопорядку, атикорупційної політики, люстрації та очищення влади. Аледепутатська діяльність це в першу чергу реалізовувати потреби людей в межах можливостей обласної ради. Доводиться вирішувати багато питань побутового характеру, як для окремих людей так і для інституцій громадянського суспільства. Все виникає потреба долучитись до запитів громад і максимально сприяти у їх вирішенні. Багато вдалося допомогти релігійним конфесіям. За останній час я брав активну участь щодо виділення коштів для будівництва школи в селі Чорний Потік та для ремонту дороги в селі Заріччя. В минулому році  вдалося врегулювати конфлікт громадських активістів в місті Яремче, які вдалися до акції перешкоджання проведенню ремонтних робіт по вулиці Петраша в місті Яремче. Зрештою вулицю було відремонтовано,  але скільки було докладено зусиль, щоб переконати політично заангажованих активістів в їх хибній позиції. Ви бачите, що по всій нашій області споруджуються нові автошляхи. Для мене сьогодні є питанням честі відремонтувати дорогу на Яблунів, яка проходить через Заріччя,  Білі Ослави, Чорні Ослави. В цьому році ми розпочнемо роботи з відновлення цієї дороги, а у 2018 завершимо укладку асфальту до села Яблунів Косівського району. Також в планах є ремонт дороги на Чорний Потік. Так багато людей  скептично до цього ставиться, оскільки багато разів чули різного роду обіцянки. Але також скептичні настрої були і в яремчанців щодо ремонту дороги по вулиці Петраша, але вона сьогодні є. Більше того спорудили чудову автомагістраль, яка сполучає Надвірну, Делятин, Яремче із Закарпатською областю. Все ж таки зробили дорогу в Заріччю. Треба просто працювати,  інколи долаючи штучні перешкоди створені людьми, метою яких є задоволення своїх особистих дрібних меркантильних інтересів та політичних амбіцій.

Голова Івано-Франківської ОДА Олег Гончарук запросив Вас  стати його радником. Які питання Ви куруєте про голові ОДА ?

 Моя робота при голові Івано-Франківської ОДА  в основному полягає у сприянні щодо вирішення непорозумінь,  коли вони виникають між владою і народом. В таких ситуаціях  я стараюсь зробити все, щоб було справедливо. Моя роль, як людини , яка все життя  вивчає  людську психологію, в таких ситуаціях зводиться до знаходження розуміння влади і народу. Це фактично робота комунікатора між владою і людьми.

 – Яка Ваша найзаповітніша мрія?

Мрії бувають різні і їх багато. Але на даний час найзаповітнішою є довести до завершення реформу децентралізації, щоб утворилися сильні і самодостатні об’єднані громади. Оскільки я народився у Делятині, а обраний депутатом до Івано-Франківської обласної ради від сіл Заріччя, Білі Ослави, Чорні Ослави, Чорний Потік,  то хочу, щоб відбулось об’єднання цієї громади в сильну і самодостатню ОТГ. Хочу, щоб майбутня Делятинська ОТГ взяла на себе повноваження від Києва, області, району і виконала їх. Щоб в наших селах забутих владою з’явилися дороги та інші блага цивілізації. Це дуже важка ноша, але це перспектива європейського розвитку. Через таку реформу пройшли наші сусіди з Європи і ми бачимо, що вони випереджують нас у розвитку.

– У Вас є життєве кредо?

– Прагну завжди рухатись уперед і не зупинятись на досягнутому. Прагну зробити якомога більше корисного та позитивного для людей.

Дякую за цікаве та ґрунтовне інтерв’ю.

Спілкувався Всеволод Кисілевський,

член Львівської обласної організації НСЖУ

газета "Життя Прикарпаття"

Share