Роль релігії у сьогоднішньому суспільстві

Роль релігії у сьогоднішньому суспільстві

Українське суспільство в останні два десятиріччя переживає надзвичайно швидку і динамічну трансформацію. Зміни відбуваються як у політичній, економічній, соціальній, так і в світоглядній  і цивілізаційній площинах.

 Проголошення незалежности України та дві революції  – це знаменні віхи новітньої історії становлення Української Держави, які дають поштовх для переосмислення цінностей і світоглядних орієнтирів всіх, які живуть в нашій країні та за її межами. Але усі ці  речі тісно пов'язані з динамікою культурного і духовно-релігійного  життя народу. Україна очищується від пережитків атеїстичного тоталітарного комуністичного режиму . За останні два десятиліття споруджено та відновлено чимало храмів та інших закладів релігійного призначення. За підрахунками різних соціологічних опитувань, кількість людей, які регулярно ходять до Церкви і виконують  церковні заповіді  в середньому по Україні  не перевищує і 15% від усього населення, хоч християнською себе називають дві третини українців.

 

Про роль релігії та церкви у суспільному житті громад поділився своми думками депутат Яремчанської міської ради від БПП Олександр Гуменюк.

«Питання ролі Церкви у суспільстві треба розглядати в різних площинах. З одного боку, є люди  інтегровані в релігійне життя, для яких релігія і церковні традиції – це  правда, в які вони свято вірить і крізь призму яких вони сприймають світ навколо себе. Нажаль  таких людей насправді дуже мало. Для мене Церква – це не лише суспільна  інституція окремих груп людей, які об'єдналися якоюсь ідеологією, вірою чи історією. Церква– це, у першу чергу, місце зустрічі між людьми і Богом. У наш час часто люди ставлять   свої інтереси за критеріями  оцінювання ситуації і самі обирать, що їм підходить з церковного вчення, а що ні, а, потім, що, на думку таких людей, є корисне для суспільства, а що ні. І така позиція цілком легітимна хоча би з огляду на те, що це перспектива тих двох третин громадян України, які не ходять до Церкви, але себе називають християнами. Церква повинна єднати людей, не навколо кольору шкіри, національної приналежности чи соціального статусу, а навколо пошанування гідності кожного людського життя, бо лише там, де поважають кожну людину, можна говорити про демократію, соціальну свободу і реалізацію талантів. Сьогодні Церква бере активну участь у суспільному житті громад. Часто священика можна побачити у сесійній залі чи на громадських заходах. І такі практики насправді дуже корисні, адже присутність священнослужителя є фактором списування неврівноважених осіб від хуліганських посягань. Але водночас потрібно пам’ятати про неприпустимість підміни понять, як сказано у Святому Письмі : «Кесарю – кесарево, а Богу – Боже », представники церкви в жодному разі не повинні брати на себе функції держави – підміняючи правові основи державного устрою. Це дуже тонка грань, яку ніколи не потрібно переходити сторонам»,  – зазначив депутат Яремчанської міської ради від БПП Олександр Гуменюк.

Спілкувалась Ніколь Вайт

 

Share