 |
|
Слайдер новинНа зміну трохи призабутим «тітушкам» прийшли «йовбаки», а на зміну козаку з мушкетом – «укроп» ?
Мовні новотвори впродовж останніх місяців не зникають зі шпальт ЗМІ і вже зафіксовані у словниках нової української лексики. Мовознавці прогнозують появу десятка наукових статей і навіть кількох дисертацій на тему трансформацій у мові під час війни, проте не всім словам обіцяють довгі роки функціонування. Будь-які суспільно значущі події, а тим більше національні стреси й трагедії спонукають народ до активного оновлення мови, бурхливої словотворчості. Згідно з обчисленнями фахівців, активний словник української мови за останнє десятиліття змінився на 25%. До речі, мову Євромайдану вже вивчають україністи. Останнім часом виходять друком наукові статті, у яких відбувається осмислення цього явища та його динаміки. Війна і збройна конфронтація породили чимало неологізмів із образливим для супротивника відтінком. Промосковсько орієнтовані громадяни почали вживати нові характерні їхній ментальності словоутворення: «майдануті», «карателі», «жидобандерівці», «правосеки», «хунта», «укропи» і т.д. Українці не настільки вигадливі щодо лайливої лексики створили нові поняття : «колоради», «сепари», «ватніки», «зелені чоловічки», «няша» (прізвисько незаконно призначеного прокурора Криму Наталії Поклонської), які, до речі, містять зменшено-пестливу ноту. Власне у цьому віддзеркалюється національна ментальність, адже ми інколи й ворогів називаємо «воріженьками». Тоді як Росія до українців агресивніша. Всеволод Кисілевський: «Створення громадянського суспільства - першочергове завдання місцевої влади»
Всеволод Кисілевський- член Національної спілки журналістів України,належить до української когорти журналістів з активною громадянською позицією. Багато яремчанців пам’ятають його як заступника головного редактора часопису «Яремчанський вісник», де він працював майже два роки. Сьогодні він трудиться на телебаченні та радіо , бере участь у громадському та політичному житті краю. На виборах 25 жовтня 2015 року разом з командою однодумців братиме участь умісцевих виборах до Івано-Франківської обласної та Яремчанської міської ради від політичної партії Анатолія Гриценка «Громадянська позиція». Про бачення розвитку Яремчанщини, проблеми і перспективи розмовляла наша журналістка. - Всеволоде Степановичу , розпочнемо нашу розмову з виборів, які вже незабаром відбудуться. Отже, чому Ви на місцеві вибори йдетевід партії Анатолія Гриценка «Громадянська позиція»? - Якщо говорити про палітру політичних партій, що мають активну позицію в Україні, то для мене як для громадянина найближчі програмні та ідейні засади партії «Громадянська позиція». Візьмімо ключову тезу цієї політичної сили:«Від активного громадянина – до держави-лідера».Це абсолютно прийнятна мета, яку і потрібно втілювати громадянському суспільству. Саме програма партії спрямована на досягнення амбітної мети – становлення України як потужної європейської держави, регіонального лідера у політичній, економічній, соціальній і культурній сферах.Партіяпропонує українському суспільству шлях випереджувального розвитку і робить ставку на мораль, інтелект і творчуенергіюактивнихгромадян. Зіновій Андрійович: «Виконання доручень громади – першочергове завдання голови міста»
Зіновій Андрійович обіймає посаду Надвірнянського міського голови майже 10 років. За ці роки місто неабияк змінилося. За цей час впроваджено чимало проектів, зокрема відновлено центральний міський парк імені Івана Франка, пішохідний міст через річку Бистрицю Надвірнянську, розпочато роботи з відновлення улюбленого місця відпочинку надвірнянців - міської зони відпочинку, парку імені Назарія Яремчука. У самому місті зроблено чимало в плані відновлення інфраструктурних елементів: вимощено бруківкою тротуари, прибудинкові території, відновлено декілька вулиць, які знаходяться на балансі міста. Важливим фактором таких успіхів є залучення коштів обласного бюджету. Так Надвірнянська міська рада протягом всього періоду дії програми Івано-Франківської обласної ради, спрямованої на розвиток громад, активно брала участь у написанні проектів та подавала їх на конкурс. Результат не забарився: міська рада стала переможцем у десяти конкурсах протягом 2012-2014 років. Завдяки цьому було залучено близько мільйона гривень з обласного бюджету. Важливим аспектом стало також планування роботи на перспективу: напрацьовано генеральний план міста, який на даний час проходить експертизу і після цього буде затверджений депутатським корпусом Надвірнянської міської ради, розроблено план відновлення дорожнього покриття вулиць міста та облаштування прибудинкових територій; міський голова має напрацювання щодо реконструкції центральної та відновлення історичних частини міста зі збереженням їх автентичної архітектури. Про досягнення та амбітні плани на майбутнє розповів Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович. В. Кисілевський : «Поміркованість – це не так вже й погано, але якщо влада хоче показати позитивний результат, то вона повинна діяти рішучіше».
Своїми думками про реформи в державі з кореспондентом нашої газети поділився відомий прикарпатський журналіст Всеволод Кисілевський. Якщо поглянути на статистику, то близько 57% українців не готові терпіти матеріальні труднощі, пов'язані з реалізацією реформ в Україні. Так 26,6% просто не вірять в успішність цих змін, а 30,3% вважають, що їхнє матеріальне становище й без того нестерпне. Майже 11% готові терпіти скільки треба, якщо це справді приведе до успіху , а 27,6% готові зносити обмеження лише якийсь час, але недовго. Всеволод Кисілевський вважає , що реформаторські законопроекти не завжди знаходять підтримку у Верховній Раді. Факт, що парламент перевантажений тисячами законопроектів, втім лише незначна кількість з них приймаються. Це тільки видима частина айсберга, ключова ж проблема вітчизняної законотворчості поглиблюється, стає на заваді і реформам, і євроінтеграції. У країнах ЄС немає права на прийняття будь-який законопроект, якщо він суперечить нормам права Євросоюзу. Таким чином, європейці захищені від непередбачуваних законотворчих ініціатив. |
Авторські статті
|
