На свято Стрітення Господнє у с. Гаврилівка відбулася святкова академія та розколяда до 125 річниці  з Дня Народження Патріарха Йосифа Сліпого (1892-1984). В ній взяли участь школярі, молодь та церковний хор, церковні спільноти. Захід відбувся у бібліотеці села на запрошення бібліотекарки Мельник Марії Василівни. Отець Роман Григораш розпочав академію з молитви, студент Коломийського катехитично-дяківського коледжу Віктор Шабадас  представив життєпис Патріарха Йосифа. Священик розвинув тематику ув’язнення Глави УГКЦ, звільнення з тюрем та діяльності у діаспорі.  Пані Марія Мельник узагальнила вклад патріарха у збереження та розвиток УГКЦ за часів патріарха Сліпого. Молодь активно взяла участь у діалозі. Закінчили академію спільною колядою «Бог Предвічний!»

Подаємо скорочений життєпис владики-ісповідника:

Патріарх Йосиф (Сліпий-Коберницький-Дичковський) народився 17 лютого 1892 року в заможній християнській родині Івана Коберницького-Сліпого та Анастасії Дичковської в селі Заздрість Тернопільської  області. 

Після розмови з митрополитом Андреєм Шептицьким  вступає у 1911 році до Львівської семінарії Святого Духа. За сприяння митрополита вже на початку 1912 року продовжив навчання в богословській колегії Канізіанум в Інсбруку (Австрія), де у 1916 році захистив докторську працю «Поняття про вічне життя в Євангелії і в І Посланні св. апостола Івана».

30 вересня 1917 року в Унівській Лаврі митрополит Андрей Шептицький, щойно повернувшись із російського полону, рукоположив Йосифа Сліпого у священичий сан. Після висвячення священик Йосиф повернувся до Інсбруку, де у 1920 році захистив габілітаційну працю «Тринітарне богослов’я візантійського Патріарха Фотія». Після навчання в Австрії Йосиф Сліпий продовжив вивчати богослов’я в Римі у Східному Папському Інституті, в Університеті св. Томи (Анжелікум) та в Папському Грегоріанському Університеті. Після двох років навчання, у 1922 році, він здобув ступінь «MagisterAggregatus» за працю «Про принцип спірації у Пресвятій Трійці».

З 1922 року о.Йосиф Сліпий розпочав викладацьку діяльність у Львівській семінарії Святого Духа як професор догматики.  У 1925 році став ректором семінарії, а у 1929 році очолив новостворену Львівську Богословську Академію. Заснував Богословське Наукове Товариство, яке згуртувало науковців Греко-Католицької Церкви. З 1930 року – дійсним членом Наукового товариства імені Тараса Шевченка,  брав участь у наукових конференціях у різних країнах Західної Європи. Йосиф Сліпий володів німецькою, англійською, французькою, італійською, грецькою та латинською мовами. 

Митрополит Андрей Шептицький, бажаючи забезпечити провід Церкви після своєї смерті, отримав згоду від Папи Пія ХІІ на висвячення о. Йосифа Сліпого єпископом-помічником із правом наступництва Львівського митрополичого престолу.Таємна хіротонія відбулась 23 грудня 1939, у свято Непорочного зачаття Діви Марії.

Після смерті митрополита Андрея Шептицького 1 листопада 1944 року, єпископ Йосиф Сліпий став митрополитом Галицьким, Главою УГКЦ. А 11 квітня 1945 року був заарештований радянською владою. 12 квітня його переправлено до Києва. Одночасно з арештом митрополита було ув’язнено також інших єпископів Греко-Католицької Церкви. Таким чином, Церква залишилась без єпископів.

11 квітня 1945 р. арештований, за віру засуджений в Києві на 8 років примусових робіт у сибірських таборах. У 1953 р. засуджений знову на заслання. Третій раз засуджений в 1957 р. на сім років ув’язнення і каторжних робіт і четвертий раз в 1962 р. засуджений на ув’язнення в Мордовії. Разом - 18 літ ув’язнення, заслання, тюрем, каторжних робіт. Папа Іван XXIII у 1960 р. номінує Митрополита Йосифа Кардиналом “іnресіоrе”.

9 лютого 1963 р. звільнений з каторги стараннями папи Івана XXIII прибуває до Риму. Бере участь у II Ватиканському Соборі. 25 лютого 1965 р. папа Павло VI номінує Його кардиналом. Кардинальський титул отримав таємно 1949 р. і урочисто 22 лютого 1965 р. Став четвертим кардиналом за всю історію України. Член Конґреґації Східних Церков. В тому році виступає на ІІ Ватиканському Соборі у присутності 2 500 делегатів з усього світу. Йосиф (Сліпий) закликав піднести Українську Греко-Католицьку Церкву до Патріаршої гідності. Собор одностайно його підтримав.

25 листопада 1963 р. - видав грамоту про заснування Українського Католицького Університету ім. Папи Климентія.

Впродовж 21 року на волі відвідує всі українські поселення в світі, об’єднує український єпископат у Синод Української Церкви, в 1975 р. приймає титул Києво-Галицького Патріарха в очікуванні на визнання його папою, купує монастир для монахів-студитів, і збирає їх, розсіяних по світі, основує і будує Український Католицький Університет св. Климента папи з храмом Святої Софії. Весь час на волі переповнений безупинною працею та багатогранною діяльністю, молитвами за свою  Церкву і народ і на славу Бога та благо народу.

1970 -1981 рр. - пише своє “Заповіт-завіщання”, в якому роздумує про подальшу долю Церкви й різні аспекти церковного і суспільного життя.За словами блаженного Папи Івана Павла ІІ, "він простелив свободу сучасній Україні"

Спочив у Бозі 7 вересня 1984 року при храмі Святої Софії в Римі. У 1992 р. мощі Патріарха Йосифа перенесено до Львова у крипту архикатедрального собору Св. Юра.

Підготував Віктор Шабадас,

студент Коломийського дяківсько-катехитичного коледжу УГКЦ