Неділя за тиждень перед Великоднем називається "вербною", "шутковою" або "квітною". Цього дня віряни згадують як Ісус Христос верхи на віслюку в'їхав у Єрусалим, й усе місто вийшло йому назустріч. Люди вітали Сина Божого і встеляли його шлях пальмовим гіллям та своїм одягом.

Саме так у давньому Ізраїлі вітали Царів. У православній традиції пальму замінили вербою. Це перша рослина, яка оживає після зими. Її гілля йдуть освячувати в церкву. У це свято послаблюється православний Великодній піст: можна їсти рибу та випити вина. Тиждень від Вербної неділі до Великодня називається Страсним – на згадку про останні дні земного життя і смерті Спасителя. Вже наступної неділі віряни святкуватимуть Пасху.

У св. Письмі згадується:

А коли увійшов Він до Єрусалиму,

все місто прийшло в рух

і говорило: «Хто це такий?»

А народ говорив: «Це Ісус,

Пророк із Назарету Галілейського».

(Матвій, 21, 10-11)

Урочистий вхід Ісуса в Єрусалим був вступом Його на шлях хресних страждань. Про цю подію розповідають усі чотири євангелісти - Марк, Матвій, Лука та Іоанн.

У ті часи був звичай: Царі і переможці в`їжджали до Єрусалиму на конях або ослах, і народ урочистими криками, з пальмовими гілками в руках зустрічав їх. Виконуючи пророцтва Старого Завіту (Зах. 9, 9), Христос саме таким чином в`їжджав у Єрусалим, але не як Цар земний або переможець у війні, а як Цар, Царство якого не від світу цього, як Переможець гріха і смерті. Це царське прославлення Христа перед Його смертю Церква згадує для свідчення, що страждання Спасителя були вільними.

У нас це свято давно називається Вербною неділею. Назва походить від того, що на це свято віруючі приходять з гілками вербових рослин - верби  або інших дерев, які першими розпускаються навесні, в ознаменування тих гілок, якими іудеї зустрічали Ісуса в Єрусалимі.

У деяких країнах світу, особливо південних, використовують квіти і гілки інших дерев, як правило, пальм. У цей святковий день, незважаючи на Великий піст, дозволяється куштування рибних страв. Цього року Вербна неділя випадає на 17 квітня.

Це свято водночас стало передвісником страждань Ісуса – за кілька днів його розіп’яли. У народі вірять, що освячена верба має цілющу та очисну силу. Про освячену вербу складено багато приказок. В Галичині примовляли так:

Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
Освячену вербу встромляють за образи та зберігають протягом року до наступних Великодніх свят.

Всеволод Кисілевський

Джерело часопис «Яремчанський вісник»