«Статус гірського населеного пункту має бути врахований при створенні госпітального округу» - Сергій Волошин

 «Статус гірського населеного пункту має бути врахований при створенні госпітального округу» - Сергій Волошин

У Надвірнянському районі активно обговорюється питання можливості створення госпітального округу. Місцева влада, депутати, громадськість,  переконані, що необхідно створити госпітальний округ із центром у Надвірній, до якого входитимуть гірські населені пункти. З цього приводу свою думку висловив депутат Надвірнянської районної ради від БПП Сергій Волошин.

«Госпітальні округи формуватимуться згідно з критеріями. Зокрема мінімальна кількість людей в центрі округу має бути 40 тис., а весь округ має охоплювати і надавати послуги не менше 200 тисяч  мешканців. Також до округу мають входити території, які знаходяться більше як 50 км до центру, і добирання до нього займає більше як годину часу. Як бачимо місто Надвірна не відповідає зазначеним критеріям, але з огляду на гірський статус районного центру та найближчих населених пунктів, а також туристичний потенціал краю, вважаю, що потрібно докласти максимум зусиль, обґрунтувати потребу створення госпітального округу з центром у Надвірній перед Міністром охорони здоров’я України, тим самим захистити інтереси жителів гірського району», - сказав Сергій Волошин.

 

Також депутат Надвірнянської районної ради  Сергій Волошин, що на сесії Надвірнянської міської ради прийнято звернення до Прем’єр-міністра України Гройсмана В.Б., Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Зубка Г.Г., в.о. міністра охорони здоров’я України щодо створення госпітального округу з центром в місті Надвірна, яке має добре розвинуту медично-інфраструктурну й матеріальну бази, що дає можливості місту стати центром госпітального округу, який повинен об’єднувати території теперішніх Надвірнянського, частини Верховинського, Косівського та Богородчанського районів, а також територію  Яремчанської міської ради.

 

Інформаційна довідка 

Госпітальні округи створюються з метою організації мережі закладів охорони здоров’я у спосіб, який дозволить забезпечити: гарантований своєчасний доступ населенню до послуг вторинної медичної допомоги належної якості; ефективне використання бюджетних коштів, що спрямовуються на забезпечення фінансування вторинної медичної допомоги; створення умов для підготовки закладів охорони здоров’я, що надають вторинну медичну допомогу, до функціонування в умовах управлінської та фінансової автономії та надання медичної допомоги в межах договорів про надання медичної допомоги з головним розпорядником бюджетних коштів.

Межі та склад госпітальних округів повинні бути визначені таким чином, щоб мешканці, які проживають у їх межах, мали доступ до вторинної медичної допомоги у межах свого госпітального округу. Адміністративним центром госпітального округу визначається населений пункт, як правило місто з населенням понад 40 тис. осіб, в якому розміщена лікарня інтенсивного лікування другого рівня. Адміністративним центром може бути населений пункт, який найближчий за географічним розташуванням до лікарні інтенсивного лікування.

Зона обслуговування госпітального округу визначається своєчасністю доїзду до лікарень інтенсивного лікування, що не повинно перевищувати 60 хвилин, та еквівалентно радіусу зони обслуговування 60 км за умови наявності доріг із твердим покриттям. Зона обслуговування може бути меншою за відсутності шляхів сполучення чи особливостей рельєфу, які суттєво ускладнюють комунікації (ріки без мостів, гори).

• Госпітальні округи формуються в межах області.

• До складу госпітального округу входять: не менше однієї лікарні інтенсивного лікування першого (базового) та/або другого рівня; лікарні відновного (реабілітаційного), хоспіси, спеціалізовані медичні центри; консультативно-діагностичні підрозділи лікарень, центри з медичних консультацій та діагностики (консультативно-діагностичні центри).

• Лікарня інтенсивного лікування першого (базового) рівня має забезпечувати надання медичної допомоги не менш як 100 тисяч осіб.

• Лікарня інтенсивного лікування другого рівня має забезпечувати надання медичної допомоги – не менше як 200 тисяч осіб.

Лікарня інтенсивного лікування першого (базового) рівня – заклад охорони здоров’я, що забезпечує надання населенню планової спеціалізованої консультативної та медичної допомоги інтенсивного лікування та догляду.

Лікарня інтенсивного лікування другого рівня − заклад охорони здоров’я, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги в умовах цілодобового стаціонару, денного стаціонару або амбулаторних умовах дорослим і дітям у гострому стані захворювання або із хронічними захворюваннями, що потребують інтенсивного лікування та догляду, з обов’язковою наявністю відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги.

 Підготувала Ніколь Вайт,

Газета «Життя Прикарпаття»

 

 

Share