Кінець Івано-Франківських ЖЕО

Друге пленарне засідання V сесій Івано-Франківської міськради ввійде в історію як переломний момент у можливому "реформуванні" комунальної сфери міста. Міська влада знову підняла питання доцільності існування ЖЕО.

Борговий зашморг ось-ось затягне шию ЖЕО. Житлово-експлуатаційні організації міста мають кілька мільйонні борги перед Пенсійним фондом України (ПФУ) та державною податковою адміністрацією. Чи не єдиний вихід із ситуації – оголошення про банкрутство та реструктуризація. Провести процедуру банкрутства буде не так легко, майно комунальної власності є обмежене щодо відчуження законодавством України. Однак часу на обдумування проблеми обмаль – вже наприкінці лютого податкова адміністрація згідно Податкового кодексу України має право подати до суду за несплату боргів. Рахунки ЖЕО відразу ж «заморозять», а це означає невиплату заробітної плати працівникам та неможливість надання послуг – прибирання вулиць, вивіз сміття і т.д.

Борги комунальних підприємств нарощувалися практично протягом п’яти останніх років, стримувати ситуацію вдавалось завдяки державній дотації. Тільки перед ПФУ штрафних санкцій нараховано на 7 млн. гривень, а борг ЖЕО по несплаті страхових внесків складає близько 3,5 млн. гривень. Заборгованості перед ПФУ у місті не має тільки ЖЕО № 9. У пенсійний фонд зі скаргами постійно звертаються працівники ЖЕО, яким не зарахований пенсійний стаж останніх 2-3 років. Трудовий стаж зараховується при повній сплаті страхових внесків. На кожну недоплачену суму у ПФУ нараховують штрафну санкцію у розмірі 10%.

Критичний фінансовий стан ЖЕО міста – наслідок не­ефективного менеджменту, що притаманно всім державним підприємствам. ЖЕО не витримує конкуренції з приватними підприємствами, які б значно ефективніше, а головне дешевше могли надавати аналогічні послуги.

Наростання заборгованості перш за все пов’язують із економічно необґрунтованими тарифами на послуги. Заступник міського голови Івано-Франківська з питань ЖКГ Микола Саєвич, наводить приклада незначного підняття тарифів у Львові, що нібито дало можливість тамтешній комуналці вийти із кризової ситуації. Проте підняття тарифів – непопулярний крок, що потягне за собою неабияке обурення громадськості. Та й міська влада побоюючись за власну голову, ні за що не підтримала б таке рішення. Рятівним колом для житлово-експлуатаційних організацій стала можливість створення ОСББ.

Мешканці, створюючи об’єднання співвласників отримали б змогу керувати і обирати підприємця, який би надав послуги по обслуговуванню будинку та прибудинкових територій.

«З 2006 року борги ЖЕО в місті зростали. Єдиний фактор, який загнав у такі борги – структура адміністративних витрат. В Івано-Франківську 186 будинків відійшли в так-звані об’єднання співвласників будинкових комітетів, натомість кількість ЖЕКів не скоротилась», – зазначив Саєвич. Чому пан Саєвич «помітив» ситуацію, що склалася, тільки зараз, коли «когут вже дзьобнув», а не рік-два-три тому, «історія замовчує»...

 

Зрушення в комунальній галузі будуть лише тоді, коли у ЖЕО з’явиться альтернатива та конкуренція. Для цього мешканцям треба розраховувати точні витрати на кожен будинок, а не працювати за середніми для усього міста тарифами. Необхідно прибрати комунальні організації як посередника між постачальником і споживачем, неодноразово наголошував міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус. Як один із прикладів виходу із критичної ситуації – об’єднання кількох ЖЕО в одне підприємство. Якщо піти таким шляхом міському бюджетові вдасться зекономити 400 тис. гривень протягом року.

Депутати Івано-Франківської міської ради, розворушуючи болісне питання комуналки,  заговорили про персональну відповідальність міського голови за стан ЖКГ в місті. Під час сесії на цю тему сміливо виступив голова фракції ВО «Свобода» в міськраді Роман Онуфріїв. Його «спіч» міг свідчити тільки про те, що меру може і не вдасться «приручити свободівців», які складають більшість у раді.

 

«Будемо просити міського голову, щоб він особисто готував програму реформування житлово-комунальної сфери в місті Івано-Франківську, особисто доповідати і переконувати нас у процедурі санації, банкрутства чи створення комунальних підприємств. Щоб ми персоніфікували відповідальність за стан житлово-комунальної сфери. Управлінські рішення добре приймаються тоді, коли є персональна відповідальність, – наголосив Роман Онуфріїв. – Начальники ЖЕО вами призначені і довели до такого стану речей, а ми зараз маємо приймати управлінські рішення».

Сподіватимемось, що історія минулої каденції Івано-Франківської міськради таки чомусь навчила мера та депутатів, і вони не блокуватимуть роботу ради вдаючись у політичні дискусії.

Наразі, через ситуацію, що склалася, Івано-Франківська міська рада має намір на позачерговій сесії 15 лютого 2011 р. дати дозвіл на введення судом процедури банкрутства щодо дев’яти житлово-експлуатаційних організацій та двох комунальних підприємств – «Івано-Франківськліфт» і комбінату побутового обслуговування «Спецкомбінат». Одним словом, «дохазяйнувалися».


Відповідне рішення про це депутати ухвалили у четвер, 3 лютого, після обговорення питання про внесення змін до рішення сесії міськради від 6 червня 2000 року «Про деякі питання застосування законодавства про банкрутство підприємств комунальної власності територіальної громади міста».

Довідка:

ЖКГ

Капітальний ремонт не проводився з часів СРСР.
Галузь споживає 40% усіх енергоресурсів країни.
Попередній уряд передбачив на реформування ЖКГ в 2008 році близько 3 млрд грн. натомість новий Кабінет Міністрів відмовився від такої програми.
Динаміка зростання кількості аварій 15% на рік.

Каналізації

З 38, 62 тис.км комунальних каналізаційних мереж 325 аварійні.
100 - 400 випадків аварій за рік на 100 км, що в 5 -40 більше, ніж у Європі.

Житловий фонд

Житловий фонд - 10, 1 млн будинків; загальна площа - 1046,2 млн кв.м.
9,3% цієї площі - у комунальній власності.
70% житла побудовано до 70-х років минулого сторіччя.
Близько 3,9 % багатоквартирних будинків є старими або аварійними.
Кожен 4-й міський житель мешкає у приміщеннях, що мають незадовільний технічний стан.
Витрати на капремонт становить менше 20% потреби.
50 років нинішніх темпів будівництва потрібно, щоб задовольнити потребу в житлі.

Вода

Витрати питної води в середньому по Україні - 36,9%.
Споживання - 320 л на добу на 1 людину (вдвічі - втричі більше ніж у Європі).
1/4 очисних споруд потребує оновлення.
1/5 насосів уже амортизовано.
У 56,3% міст водопостачання не цілодобове. а за графіком.
130 тис км комунальних водогінних мереж, 38" з яких є аварійні.

Опалення

26 000 котелень в аварійному стані.
4900 км теплових мереж в аварійному стані (13%).
Втрати енергії в мережах - 11%, або 2,1 млрд куб.м. спаленого газу (їхня вартість 357 млн $).

Ліфти

86.2 тис. ліфтів, 30% з них працює понад 25 років.

Джерело http://firtka.if.ua/