Журналістика водночас цікава та важка робота. Вона потребує багатогранних знань, професійних навичок, креативу та комунікабельності. Про  свій шлях у журналістиці  розповів головний редактор та співзасновник  газети  «Життя Прикарпаття» Всеволод Кисілевський.

 Розкажіть свою історію роботи в медіа ?

Журналістика – це не просто піти, побачити та розповісти, це особливий спосіб життя . Професійно журналістикою  займаюся  з 2012 року , коли був призначений на посаду заступника головного редактора газети Яремчанської міської ради «Яремчанський вісник». Через два роки був призначений головним редактором телерадіокомпанії «Надвірна». У квітні 2015 року  я з учасником євромайдану Василем Ноняком уклали  установчий договір про заснування газети «Життя Прикарпаття»  і   15 травня 2015 року  отримали свідоцтво про державну реєстрацію обласного друкованого засобу інформації,   газети «Життя Прикарпаття». Після заснування газети «Життя Прикарпаття»  став  головним редактором  цього видання і за сумісництвом до 2019 року працював редактором радіомовлення ТРК «Надвірна». На даний час додатково допомагаю народному депутату України Зіновію Андрійовичу в якості помічника-консультанта народного депутата.

На вашу думку в чому полягає секрет успіху у будь якому починанні?

Потрібно працювати, працювати і ще раз працювати. І ніколи невдачі не виправдовувати  обставинами  – поганий начальник, поганий президент, ще щось там погане на верху. Я зовсім не підтримую думку, що риба гниє з голови. На мою думку це виправдання хвоста. Я переконаний , що кожен з нас коваль свого щастя. Тільки потрібно працювати, а не шукати виправдання невдачам. Спіткнувся – встав і пішов до мети.

Ваша думка щодо роздержавлених  друкованих ЗМІ ?

 В українському медіа ринку з впровадженням роздержавлення друкованих ЗМІ почалося очищення. Фактично завершилась епоха кріпацтва. Друковані ЗМІ отримали свободу, але не всі зуміли скористатись нею. Причиною цього явища стало невміння та не бажання керівників колись підневільних ЗМІ правильно побудувати  фінансово-господарську діяльність. В першу чергу – переорієнтуватись на ринкову систему відносин та оптимізацію кадрів. Колись  фінансово залежні ЗМІ від своїх засновників після роздержавлення  продовжили орієнтуватись  на колишніх своїх господарів і стояти з протягнутою рукою, сподіваючись, що юридична форма змінилась, а фінансові вливання залишаться як і колись. Це призвело до закриття багатьох роздержавлених ЗМІ. Запитаєте чи це добре ? Так звісно це добре. Бо журналісти, які ментально залишились кріпаками і хочуть служити своєму пану в умовах сьогодення є нічим іншим як баластом. За всі минулі  роки «кріпосного права» журналісти забули про відповідальність перед суспільством. Акцентують увагу на служінні владі , а  в умовах суспільно-політичної кризи, протистоянь між суспільством і владою, інформаційної агресії з боку Росії , безвідповідальність окремих журналістів, на мою думку, могла призвести до знищення самого поняття журналістики. У нас дуже багато журналістів з «совковою» ментальністю. Вони так звикли працювати і багатьох з них змінити не можливо. Тому ринкові відносини, нові підходи до господарсько-фінансової діяльності ЗМІ – очищують медійний простір від пережитків минулого.

 Чи є перспектива у друкованих ЗМІ ?

Друковані ЗМІ це класика – так,  як театр, опера, друкована книга, художні твори. Їх ніколи не замінять цифрові новації. Все віртуальне і цифрове постійно змінюється, а класика залишається вічною. Сьогодні  незважаючи на стрімке поширення інформаційно-комунікаційних технологій, друкована преса досі необхідна суспільству. Значна частина українців мешкає в сільській місцевості, куди новітні технології доходять повільно. Більшість жителів невеликих населених пунктів – люди середнього і старшого віку, які не користуються цими технологіями, навіть якщо мають можливість. Головним джерелом місцевої інформації для цих людей є локальні друковані видання. Якщо порівнювати рівень розвитку української регіональної преси із регіональною пресою розвинених країн, то вітчизняні видання дуже відстають від закордонних. Вагомою причиною неналежного функціонування регіональної преси в Україні була  наявність у числі засновників багатьох видань органів державної влади й органів місцевого самоврядування, різних державних установ. Як бачимо процеси роздержавлення друкованих ЗМІ дають можливість журналістам удосконалюватись .

За час інтерв’ю у вас посмішка не зникала з обличчя…. Як це вам вдається ?

Напевно професійна звичка. Робота на телебаченні далася взнаки. Але думаю, що все значно простіше. Бог створив людей щоб бачити їх щасливими і усміхненими, а  заздрісний сатана хоче протилежного. Я ворог сатани і не даю йому такої можливості. Тому посміхаюсь навіть тоді коли  важко.

Дякую.

Інтерв’ю вела Ірина Кердяк