Перший діловий візит готельєрів Яремчанщини до Австрії

Перший діловий візит готельєрів Яремчанщини до АвстріїПерший діловий візит готельєрів Яремчанщини до Австрії

На початку листопада делегація яремчанських готельєрів повернулась з першого бізнес-туру до Австрійських Альп. Ініціатором поїздки виступили  ГО «Інститут розвитку Яремчанського краю» та “Асоціація готельєрів Яремчанщини”, а Івано-Франківська торгово-промислова палата підтримала цю ідею та допомогла з її втіленням в життя. Про саму поїздку, враження від неї та висновки ми поспілкувались з головою правління ГО «Інститут розвитку Яремчанського краю» Андрієм Дзвінчуком.

-Пане Андрію,  чому для першого бізнес-туру було обрано саме Австрію?

 

- Так як основною метою цієї поїздки було саме ознайомлення з  досвідом роботи готельно-ресторанних закладів у гірськолижній індустрії, ми вирішили, що найкраще вчитись у першопрохідців та визнаних лідерів галузі – готельєрів та рестораторів Австрійських Альп. Регіон, який як гірськолижний курорт почав розвиватись ще в 50-х роках минулого століття,  нині досяг надзвичайно високого рівня розвитку і став своєрідною Меккою для любителів зимового відпочинку. Окрім того, віднедавна там почав активно розвиватись і літній туризм. Власне, саме тому було вирішено, що це будуть Австрійські Альпи.

- Як відгукнулись на цю пропозицію яремчанські готельєри?

- В загальному – позитивно. Звичайно ж, знаходились і скептики, адже не всі бували у Альпах і мали нагоду оцінити рівень розвитку тамтешніх курортів. Окрім того, вартість кожен оплачував сам за себе, а це не дешеве задоволення. Але ті, хто все-таки вирушив у цю поїздку, залишились дуже задоволені. Та кількість поставлених запитань та отриманих на них відповідей, дискусії, жваве обговорення, яке відбувалось під час зустрічей з готельєрами, рестораторами та працівниками туристично-інформаційного центру в Цель-Ам-Зі й Капруні однозначно вартували витрачених коштів.

- Розкажіть, будь ласка, детальніше про туристично-інформаційний центр. Хотілось би почути Ваші враження від побаченого.

- У мене завжди було бажання дізнатись про функціонування таких закладів зсередини, адже як звичайний турист я вже користувався послугами подібних центрів закордоном. Також неодноразово чув про їх роботу  у Львові та Одесі. Тож, дуже цікаво було побачити всередину, щоб зрозуміти, як він працює.

Щоб ви розуміли, туристично-інформаційний центр в Цель-Ам-Зее розташований у двоповерховому приміщенні площею близько 300 квадратних метрів. На першому поверсі розміщена велика кількість спеціальних гаджетів, за допомогою яких туристи мають змогу дізнатись про наявність вільних номерів в готелях чи інформацію про місцеві атракції, а також чимало різноманітної поліграфії (карти, каталоги) з пропозиціями численних варіантів активного відпочинку. Окрім того, там є офіс, в якому можна отримати спеціальну карту туриста, а також  усну консультацію щодо діяльності місцевої туристичної індустрії в цілому. Другий поверх приміщення займають два конференц-зали та додаткові офіси.

Ми мали змогу поспілкуватись з працівником відділу маркетингу Даніелою Нотхдюфтер, котра  детально розповіла про роботу центру. Виявляється, там працює аж 20 осіб (і нас це дуже здивувало). У своїй діяльності центр дублює функції звичного нам відділу туризму у міській раді, починаючи від переліку завдань (а це маркетинг території, промоція краю у світі, навчання персоналу, комунікація між готельєрами та іншими учасниками туристичного бізнесу, друк та розповсюдження поліграфії). Установа єкомунальною власністю та забезпечується бюджетним фінансуванням. Щодо бюджету, то він становить 2,5 млн євро на рік і складається з коштів туристичного збору. Цікавим моментом також є те, що голову правління центру раз на 5 років обирають самі готельєри. Таким чином, вони мають непрямий вплив на розпоряджання тими коштами, які  сплачують в бюджет.

- Дуже цікава практика використання туристичного збору. Чи можливий такий варіант у нас?

- Так, звичайно. Але для цього потрібне взаєморозуміння між владою, бізнесом та громадськістю, якого в нас, на жаль, поки що немає.

- Розкажіть більш детально про вищезгадану картку для туристів. Для чого вона створена і які переваги отримують туристи, користуючись нею?

- Тут слід трішки заглибитись в історію.  Курорти в Альпах почали розвиватись ще з середини минулого століття. При  розбудові  акцент передусім робився на зимовий відпочинок, але згодом дійшли висновку, що влітку також потрібно якось заповнювати ті готелі, які знаходяться високо в горах, а для цього недостатньо просто сказати: «Приїжджайте до нас, бо тут чисте повітря!», воно там всюди чисте. Потрібно було добряче попрацювати, щоб заманити  туристів  на літній відпочинок. Але в результаті, на даний момент, в Цель-Ам-Зі та Капруні існує 40 туристичних локацій, які активно розкручують та рекламують. У переліку місцевих цікавинок є  озера,  водопади, прогулянкові маршрути, відвідування національного парку і багато інших пропозицій. Тобто, кожен турист має змогу обрати собі відпочинок до душі. Відвідування деяких атракцій є цілком безкоштовним, але переважна більшість з них все ж має платний вхід.

Усвідомлюючи, що на огляд деяких локацій потрібно потратити день, а то і  2-3 дні, 220 готелів Капруну та Цель-Ам-Зі (а їх там близько семиста) створили спеціальну систему карток для своїх клієнтів, з якою  турист має змогу відвідувати основні туристичні атракції та цікаві місця безкоштовно або зі знижкою до 30 %.Такий підхід до справи передбачає, що людина, плануючи відпочинок,  розуміє, що там вона не знудиться, адже є на що подивитись, тому виділить на нього не просто вихідні, а принаймні 1-2 тижні. Карта туриста гостям готелів-партнерів видається безкоштовно.  Різницю покриває сам готель, чітко розуміючи принцип, що чим цікавіше буде туристу, тим на довше він затримається, а готель зуміє заробити більшу суму на проживанні.

-Під час поїздки яремчанські готельєри мали змогу поспілкуватись зі своїми австрійськими колегами. Чи охоче власники 3-х та 4-х зіркових готелів ділились інформацією?

- Напевно, за рахунок того, що з австрійської сторони були певні домовленості з самими власниками цих готелів, а можливо і через те, що в нас не вбачали конкурентів, господарі та управляючі, з якими ми зустрічались, охоче йшли на контакт. Вони відкрито ділились усією інформацією (а це були питання маркетингу, управлінської, господарської діяльності та багато інших), завжди з посмішкою та позитивом. Щоправда, коли мова заходила про якісь фінансові нюанси, австрійці  одразу плутались або ж посилались на те, що не володіють такою інформацією. Тобто, стало очевидно, що там не дуже прийнято обговорювати такі моменти.

- Під час бізнес-туру делегація відвідала декілька готелів та ресторанів. Що з побаченого здивувало або ж вразило наших готельєрів?

- Ті готелі, в яких ми бували -  це родинні готелі, родинний бізнес (а таких в Альпах левова частка). І на наш подив, там, так само як і в нас, постійно щось реконструюють, добудовують та змінюють, особливо 4-х зіркові готелі. Перебуваючи в одному з них, ми на світлинах бачили, яких змін  зазнав заклад за останні 20 років.   Скажімо, якщо з’являється попит на СПА-процедури, то роблять СПА. Іноді, коли біля готелю бракує землі, щоб добудувати сауну, басейн чи масажний кабінет, приймають рішення заглиблюватись на поверх-два в землю. Якщо ж площа земельної ділянки дозволяє, то добудовують якийсь ганок, але це все виглядає дуже цікаво. До прикладу, у нас такі реконструкції переважно відбуваються хаотично, невпорядковано та  без цілісної картини. А в Альпах – це дуже органічно, у всьому відчувається професійний підхід та бажання не порушити навколишню гармонію.  

Також нас здивували кімнати релаксу. Спробуйте уявити просту кімнату, у якій з меблів є тільки зручні лежаки.  Люди приходять туди тільки для того, щоб просто лягти і дивитись у вікно на гору чи скелю. І все.  Або ж у супроводі лаунж-музики переглядати на екрані ролики з космічними видами чи картинами природи. Вони лежать, дивляться, слухають музику і більше нічого. У нас такого ви не знайдете.

Також ми були вражені високим  рівнем дотримання правил безпеки: всюди, куди б ми не приходили, підвал то чи кухня, скрізь стоять протипожежні двері тощо. У нас на це, на жаль, не зважають.

Окрім того, здивувала мала чисельність обслуговуючого персоналу, особливо на кухнях, при великій кількості гостей. Нас часто водили на кухні (Фреймут там би точно роботи не мала, адже  пускали абсолютно безперешкодно, при цьому працівники продовжували займатись своїми справами, не зважаючи на нас), тому ми бачили, на скільки автоматизовано виробничий процес і це дає змогу мінімалізувати людський фактор.

-Під час поїздки делегація яремчанських готельєрів взяла участь у віденському бізнес-форумі України в Австрії. Зокрема, Вами особисто, Андрію Дмитровичу, спеціально для цього заходу була підготована презентація туристичного потенціалу Яремчанщини. Розкажіть, будь ласка, коротко про неї.

- Ми виступали в основному блоці презентацій після австрійців. Тому, у порівнянні з їхніми стислими та лаконічними доповідями, наша презентація вийшла емоційною та яскравою,  вона викликала відповідну реакцію в залі. По закінченню до нас підходили глядачі та вітали з успішним і вдалим виступом, а австрійці, які мають туристичні фірми у Львові та Києві,  звертались для налагодження контактів. Тобто, можна впевнено сказати, що наша презентація поза увагою не залишилась.

-  Який  австрійський досвід, на Вашу думку, можна перебрати Яремчанщині вже сьогодні, при цьому використовуючи мінімум бюджетних коштів?

- Під час перебування в Австрії цікавим досвідом стало відвідування  родинної ферми.

 Родина, яка з діда-прадіда тримала маржинку, зуміла перевести цю справу у площину бізнесу. Вони не здають отримане молоко, а виробляють з нього сир. Всього два види, за дідівськими рецептами, але бачили б ви, з якою швидкістю його розбирають місцеві садиби та готелі. Окрім того, родина має ліцензію на забій худоби та реалізацію м’яса. Додатковим бізнесом слугує виробництво варення, меду та настоянок, які потім продаються як у маленькій крамничці при фермі, так і по готелях.

В принципі, подібний бізнес – це та штука,  підтримавши яку маркетингово та інформаційно, а ще залучивши до неї канадійців (Посольство Канади в Україні), котрі  якраз в цей час працюють у напрямку розвитку малого місцевого підприємництва,  можна було би малими зусиллями додати нашому краю ще одну родзинку. Адже, у нас є господарі, які тримають худобу. Окрім того, ми маємо що виробляти, слідуючи рецептам наших пращурів. Потрібно тільки  підтримати людей, готових займатись таким бізнесом,  допомогти налагодити їм зв’язки з прямими покупцями – готелями і справу зроблено.  Кожен турист, який приїжджає в те чи інше місце, хоче передусім місцевого колориту, зокрема, спробувати продукти місцевого виробництва, щоб потім знову повернутись за цим смаком.

- Пане Андрію, на Вашу думку, які переваги мав такий бізнес-тур для готельєрів у порівнянні зі звичайним, індивідуальним відвідуванням Австрії? Чи могли б вони в приватній поїздці отримати таку кількість нового досвіду?

- Я неодноразово бував в Австрії по бізнес-справах, тому зовнішня картинка мені добре знайома. Не проблема поїхати в ту чи іншу країну, тим паче зараз. Але зрозуміти, як функціонує туристична індустрія, відчути це, перейняти досвід – не так просто, як то може комусь здаватись. Не може людина з вулиці просто так стати і розпитувати у власника великого готелю, як і що працює в його закладі, - її не зрозуміють.   Або ж поспілкуватись з топ-менеджером «Альпінцентру» (мережі ресторанів на висоті 2450 м над рівнем моря), який управляє майже трьомастами особами обслуговуючого персоналу і не має жодної вільної хвилини. А нам він виділив 1,5 години свого дорогоцінного часу. Тому, зрозуміло, що коли тебе ведуть за руку, відкривають всі двері, у які ти хотів би увійти, відповідають на всі поставлені питання і підказують, з ким варто заводити партнерство, - це не йде в жодне порівняння з можливостями звичайного туриста. А нас чекали, адже про зустрічі ми домовлялись заздалегідь через Івано-Франківську торгово-промислову палату, а в Австрії до цього відносяться з повагою.

Тішить той факт, що готельєри, які поїхали у тур, зуміли взяти по-максимуму від кожного дня перебування в Австрії. Відпочинком цю поїздку назвати не можна, це була однозначно ділова подорож і дуже добре, що всі це розуміли. Ніхто не давав собі слабинки, у нас не було затримок, все працювало як годинник. Вечорами ми втомлені повертались до готелю, але всі залишались задоволені від побаченого у прожитому дні.

 -Чи звертались Ви до Яремчанської міської влади, плануючи таку серйозну поїздку? Адже мова йде не про приватну подорож, а представлення регіону на міжнародному рівні, зокрема, на бізнес-форумі у Відні.

- Ні, не звертались. Ми не бачили в цьому сенсу.

- Тобто, Ви вважаєте, що громадські організації можуть власними силами вивести Яремчанщину на зовнішній ринок?

- Звичайно ж, я вважаю, що громадські організації в таких питаннях мають співпрацювати з міською владою, так само, як і з підприємцями. І  поїздки такі повинні б здійснюватись за сприяння міської влади.  Втім, на даний моментвсі наші ініціативи щодо розвитку туризму в регіоні, спрямовані та озвучені місцевій владі, не були підтримані. Натомість, представники Івано-Франківської торгово-промислової палати, яку очолює Андрій Левкович,  одразу відгукнулась на нашу пропозицію. Ця організація всіляко підтримує розвиток підприємництва  в області, у тому числі і через налагодження співпраці із закордонними партнерами. Вони зрозуміли нас та доклали максимум зусиль для того, щоб ця поїздка відбулась на належному рівні.

- Під час рекламної кампанії бізнес-туру у соцмережах з’явились пропозиції щодо організації аналогічної поїздки для власників садиб та гостинних дворів, мовляв, інтереси та можливості власників готелів та садиб трішки різняться між собою. Тож чи розглядали Ви можливість та потребу проведення таких турів для власників цього сегменту туристичного ринку Яремчанщини?

- Потрібно розуміти, що цей тур був першим, пробним. Ми намагались розібратись, чи взагалі нам потрібні поїздки такого формату. Окрім того,  ми відвідували бізнес-форум України в Австрії, а ще нас супроводжував Райнер Штальтнер, офіційний представник торгово-промислової палати України в Австрії та преса, яка висвітлювала наше перебування в Альпах. Все це робило  вартість подорожі досить високою, але разом з тим, абсолютно виправданою.

Тепер щодо того, чи потрібно їхати власникам садиб. Структура побудови готельного бізнесу  в Альпах дуже подібна до нашої. Очевидно,  спрацьовує ментальність гірських місцевостей: є крупні інвестори, які заходять і будують великі готелі, але є також і місцеве підприємливе населення, яке швидко підхоплює  тему і стає в певній мірі форвардом в цій сфері.  Наразі, садиби та гостинні двори складають 2/3 від усієї кількості альпійських закладів розміщення. Вони дуже колоритні, заточені на етнос і разом з тим, в умовах проживання нічим не гірші за 4-х зіркові готелі. Єдиною їх відмінністю є те, що вони, як правило, не мають СПА та басейнів, тобто, розраховані тільки на проживання. Але і вартість перебування в таких гостинних дворах приблизно на 30-40% нижча від вартості готелів.

Ми  плануємо домовлятись із власниками австрійських садиб. Можливо,  наступного разу будемо поселятись саме в таких закладах, а не в 4-х зіркових готелях. Це дасть змогу зробити змішану групу, щоб ті власники наших місцевих садиб, які хочуть розвиватись, мали змогу побачити зсередини  роботу готелів, а готельєри – відчути переваги проживання в гостинному дворі.

- Тобто,  наступні тури вже плануються?

- Так. Ми обов’язково ще організовуватимемо такі поїздки, адже бачимо в тому сенс. Це однозначно цікавий досвід. Думаю, що окрім Австрійських Альп,  напрацюємо тури і в Закопане (Польща). Ми будемо робити все для того, щоб і готельєри, і власники садиб зеленого туризму мали змогу отримати максимум досвіду та нових знань закордоном.

 

Розмовляла Юлія Максимюк

 

Share