Людянсість – перемогла чиновницьку байдужість

Нещодавно завершилась виборча кампанія до органів місцевого самоврядування 2020  в умовах перебігу пандемії COVID-19. Багато думок було з приводу доцільності проведення місцевих виборів , але 25 жовтня країна вже підраховувала підсумки виборчих перегонів. Хтось святкував перемогу, а когось спіткала біда – хвороба. Переглядаючи стрічку дописів на фейсбуці , мене зворушиводин допис в якому розповідалось про лихо,  яке спіткало одну сім’ю з Яремчанщини. Дописувачка поділилась з читачами своєю життєвою історією.

Вона проявивши громадянську відповідальність взяла активну участь у підготовці і проведенні місцевих виборів на Яремчанщині в результаті захворіла на COVID-19, а ще гірше захворювання поширилось і на її сім’ю. Прийшлося прийняти виклик і боротися з хворобою. Невдовзі вичерпались фінансові можливості сім’ї , знадобилась допомога. Звернулись до органу місцевого самоврядування – Яремчанської міської ради, там запропонували написати заяву і чекати. Але хвороба чекати не буде доки байдужість місцевих чиновників проявить милосердя і допоможе. Хоч стверджувати, що місцеві чиновники бідують – язик не повертається. Переглядаючи декларації міських очільників можна ствердно відповісти, що не бідують точно, але що їм до людської біди – байдуже. Добре, що байдужість не є тотальним явищем. Дописувачка пише, що її на допомогу прийшов депутат Яремчанської міської ради Олександр Гуменюк. Він надав фінансову допомогу на лікування. Сім’я одужала і поділилась своєю життєвою історією  у фейсбуці. Ще більше мене  приємно вразили коментарі до розповіді дописувачки в яких відвідувачі розповідали, що і у їх житті були важкі хвилини і їм допомагав Олександр Гуменюк. Цей зворушливий допис про шляхетний вчинок успішного прикарпатського бізнесмена, активного громадянина, депутата Яремчанської міської ради Олесандра Гуменюка,  спонукав мене опублікувати про це в газеті, щоб люди розуміли , що яких би вершин в своєму житті не досягла людина – вона повинна бути ЛЮДИНОЮ… Хочу, щоб суспільство нарешті усвідомило, що кожна людина має свій активний життєвий потенціал: у декого його вистачає  щоб виписати собі премію, а в  когось щоб допомогти  в біді своєму ближньому.  Дуже хочу, щоб для нашого суспільства  стало закономірністю, що в часи суспільних потрясінь і людської біди з особливою силою повинно проявляється добро і небайдужість.

 Всеволод Кисілевський,

член Львівської обласної організації НСЖУ

Газета «Життя Прикарпаття»

Share