Віра в майбутнє як запорука успіху

Не вірите? Дивіться самі. Минулого тижня спільно з журналістами з Франківська, Шостки, Запоріжжя, Сум, Дрогобича, Тернополя та Чернівців ми знайшли історію, яка об'єднує між собою чимало реформ і роботу кожної редакції. Ось результати нашої спільної дискусії про автономізацію лікарських закладів. Суть її зводиться до такого: місцеві ради та головні лікарі, які вірять в реформу, можуть уже сьогодні перетворити свої заклади надання первинної допомоги у значно ефективніші. А коли реформа запрацює на повну - у виграшній позиції будуть і лікарі, і ради, і - головне - люди. Можна і не рватися вперед, а вичекати чи "зможуть" реформатори. 

Та сама картина у сфері управління дорогами. Хто підготувався ще минулого року, уже сьогодні краще використовує кошти дорожнього фонду. Віриш - інвестуєш в нові управлінські знання - отримуєш результат. До речі, надсилаємо вам коротку презентацію експерта аналітичного центру "Ейдос" Володимира Тарная, який спеціально для нас з вами підготував короткий виклад того, як знайти плани ремонту доріг та гроші, які на них передбачені. Там не тільки інструкція з пошуку, але і лінки на додаткові матеріали. 

В редакціях, як ми з'ясували, те саме. Сьогодні більшість "виживає", бо рекламний ринок далекий від бажаного. Але з розвитком країни, з проведенням реформ, ситуація потроху змінюватиметься. Кошти, які з процесами децентралізації залишаютсья в регіонах, треба контролювати. І ті журналісти та редактори, які витрачають час на здобуття нових знань, будуть на кілька кроків попереду інших. 

Один з варіантів - долучайтеся до співпраці з УКМЦ USAID ВзаємоДІя! Маєте тему, в якій складно розібратися, і яка стосується використання місцевих бюджетів? Пишіть нам - будемо шукати експертів та запитувати в них. 

 
Роман Вибрановський 
УКМЦ

Довідково

До 2020 року всі заклади охорони здоров’я мають пройти процес автономізації. Лікарні повинні реорганізуватися з бюджетної установи у комунальне некомерційне підприємство. Місцева влада ухвалює відповідне рішення, а громадськість повинна моніторити цей процес. «Дуже проста річ. Автономізувався – підключився до системи eHealth, починаєш працювати з пацієнтами на основі послуг. Все – ти працюєш у новій системі. Не автономізувався – лишаєшся у радянській системі. І фінансують тебе місцеві ради», – пояснив речник Міністерства охорони здоров’я України Олександр Ябчанка під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.

Головна перевага автономізації закладу – конкуренція за пацієнта та зміна системи розподілу коштів між лікарнями. «Сьогодні кошти на медицину ідуть на бюджетне утримання закладів охорони здоров’я. Держава переходить на закупівлю послуг у цих закладах, – розповів Олександр Ябчанка. – Заклади розраховані на ту чи іншу кількість населення, яка там числиться. Якщо, насправді, вони обслуговують у рази різну кількість пацієнтів – то фінансування у них все одно однакове. Немає конкуренції і заклад не зацікавлений у пацієнті. Ми переходимо на систему, коли заклад починає конкурувати за пацієнта. Тому що від кількості пацієнтів буде залежати фінансування держави».

Деякі громади бояться автономізовувати лікарні, пояснюючи це тим, що закон можуть скасувати і доведеться знову все змінювати. Ще одна проблема – нерозуміння населення, хто відповідальний за лікарні на місцях і хто приймає рішення про автономізацію. «Більшість закладів України є власністю місцевої влади. От якщо ви маєте у власності сумку, машину, квартиру – ви вирішуєте, що з ними робити. Так само місцева влада, і тільки вона вирішує, що робити з закладом. Чи хоче вона, щоб той заклад ставав прогресивним, чи не хоче. Чи вони вважають, що у них громада настільки традиційна, що їм треба черга у коридорі, щоб люди могли поспілкуватися, їм треба атмосфера певної загромадженості по коридорах і їх так влаштовує. І ми нічого тут, у центрі, не зробимо», – пояснила Зоряна Черненко, експертка урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції».

У багатьох областях місцева влада вже розпочала процес автономізації закладів. У Чугуївському районному центрі Харківської області вже реорганізували центр первинної медико-санітарної допомоги, а у Борисполі лікарі створюють лікарню «з нуля». «Ми проводили громадські слухання по всьому району, спілкувалися з нашим населенням і питали їхню думку. Наше населення проголосувало за автономізацію центру, і вирішило, що так буде краще. На основі цього депутати районної ради прийняли рішення проводити реорганізацію, – розповіла Тетяна Черевань, головна лікарка Чугуївського районного центру первинної медико-санітарної допомоги. – Реорганізація зайняла 3 місяці. Після реорганізації по нашому статуту ми можемо бути самостійними. З приводу штатного складу – ми самостійно вирішуємо всі питання – скільки співробітників має бути та якого профілю».

Автономізація закладів дозволяє громадськості контролювати як роботу лікарні, так і наявність корупційних схем у ній. «Система eHealth дає надзвичайно багато інструментів для громадського контролю, перш за все. Національна служба здоров’я України буде отримувати звітності автономізованих закладів, які підключилися до системи, з кількістю наданих послуг. За рахунок цього можна прослідкувати, які заклади скільки послуг надають. Це дає неймовірно багато для антикорупційних розслідувань і просто для контролю якості», – зауважив Роман Ланський, експерт Реанімаційного пакету реформ. Окрім цього, реорганізовані заклади охорони здоров’я стають підприємствами та зобов’язані проводити більшість закупівель через систему ProZorro.

На місцях активісти можуть розповідати про переваги реорганізації, ініціювати процес автономізації закладів та контролювати його. Однак, рішення ухвалює місцева влада. «Є зацікавлені сторони у реформі – пацієнти, лікарі, головні лікарі, органи місцевого самоврядування, журналісти. Будь-хто з них може ініціювати цю історію. Інша справа – хто приймає рішення. Приймає рішення орган місцевого самоврядування», – підсумував Олександр Ябчанка.

Share