Туда, суда, царинками, її хата крайна, – Надвірнєнку усі любліт, Бо, нівроку, файна!

 Туда, суда, царинками, її хата крайна, –  Надвірнєнку усі любліт, Бо, нівроку, файна!

Ну а де ж та надвірнянська дівчинонька жила? За часів Австро-Угорщини всі основні вулиці (згідно австрійської педантичності тай, зрештою, звичайної логіки) називали відповідно до того напрямку, куди ними можна було доїхати. Напевне, не треба вказувати сучасні назви, щоб зрозуміти куди вела вулиця Делятинська, Пнівська, Майданська і Станіславська. Крім того, Надвірна колись мала аж 19 (!) дільниць, або частин  (і це лише нам відомих). Спробуємо розібратися, де вони знаходилися.

У середмісті, біля ратуші, знаходилася дільниця «Ринок». Сто років тому, як і тепер, це було найпрестижніше місце. Ще одна частина Надвірної, яка належала до центру міста, називалася «За Цвинтарем» (мався на увазі старий цвинтар).

 

На околицях також були свої дільниці: «Над Млинівкою» (тепер район вулиці Вололодимира Великого), «Підзамче» (ця стара назва залишилася дотепер). «Береги», «Толока», «Новина», «Фільварок», «За Черленами», «Парцелі» – дільниці вздовж міста коло річки Бистриці. Де саме вони були, сьогодні сказати важко. Так само невідомо, де знаходилися такі частини Надвірної, як «Нашилникове», «Коло Мохняка». Натомість, дільниці, «Царина» (за єврейським цвинтарем), «Колоокописько» (біля єврейського цвинтаря), «Над Стримбою» (район цегельного заводу), «Забереж» (вулиці Я. Мудрого та У. Кармелюка (об’їзна дорога), «Стара Вулиця» (вулиця Б. Хмельницького), «Річки» (район Торговиці) збереглися донині. Навіть на горі Городище була міська дільниця, яка називалася «Лази». Там ніхто не мешкав, але сіно для худоби працьовиті надвірнянці робили кожного року ще донедавна.

Дві дільниці міста були пов’язані з розвитком промисловості на початку ХХ століття. Одна називалася «Фірис» (нині «Лісокомбінат»). Там колись були тартаки (лісопильні заводи) німецької фірми «Foresta». Місцеві мешканці спростили цю назву, «аби лекше сказати», до слова «Фірис».  Друга – «Кольонія» (вулиця Комарова). В австрійський період у цій частині міста було баракове поселення німців-колоністів, які працювали на вже нам відомих тартаках фірми «Foresta». Старші люди і донині послуговуються цими топонімами.

Змінилися часи потреби і промисли, але необхідність «ділити» місто на частини не зникла.  Сьогодні Надвірна має нові дільниці і райони – «Аляска», «Індія», «Ломоносова», «Мікрогородок», «ДОК», «Центр»…

   Минають епохи, приходять нові люди зі своїми потребами, творять нові топоніми, сприймають місто кожен по-своєму. Добре, що кожен новий час приносить в життя міста щось нове!

Андрій Василів, працівник Музею

історії Надвірнянщини;

Уляна Бошко, зберігач фондів Музею

історії Надвірнянщини

 

Share