Договір довічного утримання (догляду)

Договір довічного утримання (догляду)

Згідно ст. 744 ЦКУ,  за договором  довічного утримання (догляду) одна сторона - відчужувач передає у власність другій стороні - набувачеві житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов»язується надати відчужувачеві довічне матеріальне забезпечення в натурі у  вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги.

Відчужувач має право вимагати від набувача надання    обумовленого договором   матеріального забезпечення,  а набувач  несе   зобов’язання – надати  відчужувачеві  матеріальне забезпечення  та догляд.

 

Згідно ст. 746 ЦКУ, відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров'я. Тут слід врахувати, що мається на увазі стан здоров'я, що не позбавляє особу здатності розуміти свої дії і керувати ними. В іншому випадку можливі неприємні наслідки.

Сторонами в договорі  довічного утримання  є  відчужувач  та набувач.  За договором довічного утримання (догляду) набувачем   може  бути  фізична та юридична особа, а також можуть бути   кілька фізичних  осіб. Набувачем   майна  за договором   може бути   така особа,  яка  може   і здатна  надати   відчужувачеві обумовлене договором матеріальне забезпечення. 

Відповідно до ст.745 ЦКУ договір довічного утримання (догляду) обов»язково укладаєтьсяв письмовій формі  та нотаріально посвідчуються. Недотримання даної вимоги   тягне за собою   визнання   договору недійсним. Нотаріус, завіряючи договір, повинен   перевірити документи, необхідні для відчуження   майна.

Якщо предметом договору є нерухомість, то такий договір  підлягає обов’язковій державній реєстрації. Право власності  на відчужувану  нерухомість переходить  до набувача тільки з моменту  реєстрації договору.

При укладанні договору  довічного утримання сторони  повинні   визначити   всі види    матеріального  забезпечення, обсяг,  способи та форми.  Оскільки  даний   договір   передбачає  можливість  догляду, то  сторони     мають  чітко визначити, в чому  саме полягатиме догляд. Якщо  у договорі  визначено, що відчужувач   потребує   медичного обслуговування, то  треба вказати, якого саме і які  ліки  необхідні, їх кількість   та  вартість. Довічне  утримання  може   надаватися  у чітко   визначеній грошовій сумі, черговість виплат  грошових сум  повинна   бути  визначена в договорі. Набувач  повинен надати     допомогувідчужувачу, яка йому необхідна.

Також до обов’язків   набувача    належить  забезпечення  відчужувача житлом.  Тобто у випадку   отримання  набувачем   у власність   будинку  (квартири) відчужувача, він повинен  надати   матеріальне забезпечення в натурі. У договорі повинно  бути чітко  визначено:  яку кімнату   буде  надано  віжчужувачеві, її  розмір, місцезнаходження (поверх), опалення (температура в кімнаті), освітлення.  Набувач  зобов’язаний   надати відчужувачу житло, не  погіршуючи  при  цьому умов, передбачених   договором  довічного утримання.

Вартість договору довічного утримання може  виражатися не тільки  в грошовій сумі, а й  у  матеріальному   забезпеченні   в натурі.

Але дане право власності   обмежене, оскільки  набувач  не має права  до смерті   відчужувача  продавати, дарувати,  міняти,  передавати в заставу або у власність іншій  особі на підставі іншого правочину.

Кредитори набувача не мають   права   звернути  стягнення   на майно  набувача, передане   за договором   довічного утримання протягом  життя  відчужувача. Із правом  власності    на майно    до набувача    переходить   і ризик  випадкової загибелі  речі. Випадкова   загибель   майна   не звільняє останнього від обов’язків, покладених  на нього  договором. 

 Законодавством  також передбачена можливість заміни   набувача   за договором  довічного утримання.

Якщо в силу  певних обставин,набувач не в змозі  надалі надавати   належне   матеріальне     забезпечення    відчужувачу, зобов’язання у відповідності  до договору можуть  перейти   до членів   його сім’ї, але для цього  необхідна  обов’язкова   згода   відчужувача.

Відчужувач   у свою чергу   має  право   заперечувати   передання  обов’язків набувача  за договором  довічного утримання іншій особі.  У свою чергу  набувач  має право  звернутися до суду   для вирішення цього питання.

Сторони в договорі  довічного утримання  можуть передбачати  заміну майна, яке було   передане   набувачеві. Тобто набувач  та відчужувач за певних обставин, які виникли  у процесі   дії договору    довічного утримання можуть   домовитися  про заміну   речі на іншу. У цьому   разі   обсяг обов’язків набувача може  бути  за домовленістю  сторін  змінений   або залишений  незмінним.

       Існують певні особливості при укладення договору довічного утримання (догляду) щодо майна, що є у спільній сумісній власності.

Згідно ст.747 ЦКУ  майно, що належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, зокрема майно, що належить подружжю, може бути відчужене ними на підставі договору довічного утримання (догляду).

У разі смерті одного із співвласників майна, що було відчужене ними на підставі договору довічного утримання (догляду), обсяг зобов'язання набувача відповідно зменшується.

Якщо відчужувачем є один із співвласників майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, договір довічного утримання (догляду) може бути укладений після визначення частки цього співвласника у спільному майні або визначення між співвласниками порядку користування цим майном.

    Законодавством   також передбачені випадки   припинення договору довічного утримання.

 Договір довічного утримання може бути розірваний на підставі  рішення суду, на вимогу  відчужувача або третьої особи у разі   невиконання або неналежного виконання  набувачем  своїх обов’язків. Відчужувач може пред’явити   позов   про відшкодування  збитків.      Набувач  вправі   припинити   договір  тільки   в тому випадку, коли  через  незалежні   від нього   обставини його  майнове становище  змінилося і він  не  в змозі  надавати  набувачеві  належне  матеріальне забезпечення,  обумовлене в договорі.

У  випадку   припинення  дії  договору   внаслідок  невиконання  або неналежного виконання  набувачем    обов’язків  за договором  довічного  утримання  передбачена   можливість  повернення   відчужувачу майна.

Якщо  набувач   відмовляється   добровільно  повернути майно, набуте   ним   за договором,  відчужувач має  право звернутися до суду.  Усі витрати, зроблені   набувачем  на користь   відчужувача не відшкодовуються.

  У разі   розірвання  договору   у зв’язку    з неможливістю  його  подальшого  виконання  набувачем з підстав, що мають   істотне значення, суд  може  залишити   за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням  тривалості   часу, протягом   якого він  належно  виконував  свої  обов’язки за договором.

       Відповідно до договору   довічного  утримання набувач   зобов’язаний   утримувати   відчужувача   довічно. У випадку   смерті  набувача  обов’язки  за договором  довічного утримання переходять   до його  спадкоємців. Спадкоємці повинні продовжити   утримувати  відчужувача згідно  з укладеним  договором  довічного утримання. Спадкоємець за заповітом може відмовитися   від прийняття   майна,  що було  передане  відчужувачеві, право власності   переходить   до  спадкоємця за законом.

      Якщо  у набувача  немає  спадкоємців  або вони  відмовилися   від прийняття  майна,  переданого  відчужувачем, відчужувач  набуває  право власності на це майно. У цьому  разі договір довічного утримання   автоматично припиняється.

Відповідно до  ст. 749 ЦКУ,  набувач   зобов’язаний   у разі  смерті   відчужувача поховати  його, навіть  якщо  це не  було передбачено договором  довічного утримання (догляду). Смерть відчужувача майна є однією з умов припинення   договору   довічного утримання.

Якщо частина  майна   відчужувача  перейшла до його  спадкоємців, витрати  на його поховання мають   бути  справедливо  розподілені   між  ними   та   набувачем.

Таким чином, можна виділити основні ознаки договору довічного утримання (догляду):

1.Предметом договору може бути тільки житловий будинок, квартира або їх частина, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність;

2. Майно передається відчужувачем набувачеві у власність;

3. Взамін переданого майна набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача або третю особу утриманням та (або) доглядом;

4.Термін дії цього договору - довічно, тобто до смерті відчужувача або третьої особи.

Надвірнянське бюро правової допомоги

Івано-Франківського місцевого центру

з надання БВПД

Share