Євген Коновалець – полковник, який змінив історію України

Боротьба за незалежність та державність — особлива і трагічна частина історії українського народу. Чільне місце у ній посідає засновник Української військової організації (УВО) та Організації українських націоналістів (ОУН) Євген Коновалець.

«У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю», говорив, дивлячись у майбутнє, полководець Євген Коновалець. Цей вислів і сьогодні вражає своєю актуальністю та змістом, коли наша держава переживає нелегкий період в своїй історії. 

 

14 червня – особлива дата в календарі національної пам’яті. Саме в цей день 1891 року у селі Зашкові, що на Львівщині, народився один із провідних діячів українського націоналістичного руху Євген Коновалець. Після навчання у народній школі та в гімназії, яку закінчив 1909 року, вступив до  Львівського університету (правничий факультет).

Восени 1917 року, молодий офіцер подався до Києва, де приступив до організації українських Збройних Сил, спочатку куреня, а згодом і Корпусу Січових Стрільців. Моральна сила, високий авторитет, сталева воля Євгена Коновальця виростали з його сильного характеру, націоналістичного світогляду, політичної дії воїна-революціонера.

Євген Коновалець знав, що в боротьбі за державну самостійність і за укріплення держави найголовнішою силою є добре зорганізована, глибоко патріотична й добре вишколена армія. 27-літній офіцер став найвидатнішим командиром тодішніх збройних сил в Українській державі. Після поразки визвольних змагань, у той час, коли багатьох громадян України охоплювали відчай, Євген Коновалець зі своїми бойовими друзями повною мірою усвідомлював, що боротьба не закінчилася, оскільки живою залишилась у серцях патріотів національна ідея.

У 1920 році утворено Українську Військову Організацію (УВО), яку в липні 1921 року очолив полковник Євген Коновалець. У 1929 році завдяки його титанічним зусиллям відбувається консолідація націоналістичного руху: на базі кількох розрізнених організацій була створена потужна та монолітна Організація Українських Націоналістів (ОУН). На Першому конгресі ОУН полковника Коновальця було обрано Головою цієї організації. Інтелектуал, інтелігент, він міг прислужитися народові в багатьох сферах, але вибрав шлях воїна: спочатку – захисника новонародженої української державності, а потім – воїна і провідника української національно-визвольної революції.

Євгена Коновальця було вбито 23 травня 1938 року в Роттердамі. Його смерть стала завершенням цілого етапу детально спланованої акції. Проте кінцева мета зовсім не полягала в нейтралізації лише голови ОУН. Кінцева мета була куди масштабнішою – ліквідація організованого націоналістичного руху, зокрема ОУН, яка в той час набирала силу і становила реальну загрозу інтересам більшовиків. 
У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначити 23 травня як Свято Героїв в пам’ять про загибель першого голови Організації Українських Націоналістів, полковника Євгена Коновальця, який
був, є і завжди буде надійним соратником, духовним провідником і Великим Полковником для всіх поколінь борців за Українську Соборну Самостійну Державу.

Share