СОРАТНИК Т.Г.ШЕВЧЕНКА – ДОНЕЧЧАНИН До 200-річчя з Дня народження поета Михайла ПЕТРЕНКА (1817 – 1862 )

 На засіданнях Ревізійної комісії НСПУ мені було приємно ближче познайомитись з Валерієм Романько – доцентом Донбаського державного педагогічного університету, кандидатом педагогічних наук, членом НСПУ і Ревізійної комісії Спілки, членом НС краєзнавців України, автором книги «Слов’янськ літературний: перша половина ХІХ – початок ХХІ століття: літературні портрети та хрестоматійний матеріал» (Слов’янськ, 2016. – 389 с.). Хоча прифронтовий Слов’янськ здригається від смертоносних громів москало-сепаратистської канонади, українське життя в місті і краї не припиняється, а завдяки таким активним діячам літературної, краєзнавчої і громадської царини,  як Валерій Романько, потужно пульсує і розвивається.

 

Приміром, до 200-річчя Т.Г.Шевченка Донецька обласна краєзнавча організація, очолювана В.Романьком, провела ряд конкурсів пам’яті Кобзаря, зокрема, організований спільно з газетою «Донеччина» величаво прозвучав конкурс «Донецька Шевченкіана», до якого видрукували кольоровий буклет «Поети Словянська – Тарасові Шевченку». Звісно, поетична палітра і голоси 14-ти поетів Слов’янська, представлених у буклеті, не рівноцінні за рівнем майстерності і регістром патріотичного звучання, але домінує в них дух прагнення до вільного світосприйняття, дарованого Незалежною Україною, натхненно звучать акорди любові до неньки-України, до нашої рідної української мови, як от у вірші Ніла Бойка «Рідне слово Кобзаря»: «О, мово рідна, наша доле! / Всі кола пекла ти пройшла, / Та не скорилася недолі / Народу гордого душа… / «Не сметь! – звучало звідусюди, / -Хохлов наречье запретить!..». / І застогнали в рабстві люди, / І застогнала ката пліть. / А ти жила в піснях народу, / У гнівнім слові Кобзаря, /  Бо знала прийде день свободи - / І зійде вольності зоря…». До речі, газета «Донеччина» регулярно повідомляє про церемонії вручення премії «Літературне відкриття року», заснованої Київською організацією НСПУ. Так, серед  переможців цього конкурсу – Світлана Єременко за книжку соціальної прози «Терикони під літаком» про українське відродження в шахтарському краї. А за рівнем публіцистичної загостреності та ідеологічного протистояння московській не лише збройній, але й інформаційній агресії «Донеччина» не поступається ні столичним, ні західноукраїнським ЗМІ, про що свідчать, приміром, заголовки окремих публікацій: «Як Московія собі Русь привласнила», «Державна мова в інформаційно-медійному просторі: загрози й виклики», «Як наблизити «Українську весну», «25 років донбаського сепаратизму», «Хто, як і коли почне перевіряти статки українських чиновників» і, на мій погляд, найбільш актуальна під сучасну пору – «Краєзнавці готуються до ювілею поета-романтика», в якій розповідається про ті заходи, які готують до ювілею поета-романтика, соратника Т.Г.Шевченка, автора слів знаменитої пісні «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…» та інших віршів, що стали народними піснями, уродженця Слов’янська Михайла Миколайовича Петренка . Голова Донецької обласної організації Національна спілка краєзнавців України (НСКУ) Валерій Романько є ініціатором багатьох помітних заходів, присв’ячених М.Петренкові. Ініціативу В.Романька про оголошення 2017 року роком Михайла Петренка підтримали не лише його побратими- краєзнавці, зокрема міська організація НСКУ, очолювана Віктором Скрипником, але й владні структури та громадськість Донеччини. Окрім цього перед Центральною міською бібліотекою Слов’янська буде відкрито, споруджений теж за ініціативою краєзнавців, пам’ятник Михайлові Петренкові. У свою чергу громадський діяч і меценат з Харкова Микола Шакін, який у 2015 році став лауреатом Загально- слобожанської премії імені Михайла Петренка, готується відкрити меморіальну дошку на Харківському університеті, де на юридичному факультеті навчався М.Петренко. Відомо, що перед молодим юристом М.Петренком відкривалась непогана кар’єра, початкові сходинки якої він уже  було пройшов: служив у Харківському кримінальному суді; був підвищений до посади столоначальника, потім до чину колезького секретаря, але через рік ситуація різко змінилась – у жовтні 1847 році М.Петренка понижують до секретаря Вовчанського повітового суду, а згодом переводять повітовим стряпчим у Лебедин (тепер Сумської області). Такий поворот у житті Михайла Петренка дослідники пов’язують з його причетністю до Кирило-Мефодіївського братства, розгромленого царатом. Віктор Скрипник стверджує в одній із своїх публікацій, що в Лебедині М.Петренко прожив 13 років і в 1859 році зустрічався з Т.Г.Шевченком, який високо цінував творчість побратима, власноручно переписав до свого альбому вірш М.Петренка «Дивлюсь я на небо…». Не менш значимим і вікопомним «пам’ятником»  Михайлові Петренкові буде документальний фільм, знятий Миколою Шакіним разом з краєзнавцем з Ізюму Леонідом Щибрею. Стартував проект у Києві. Про життя і творчість М.Петренка розповідають у стрічці ректор Інституту літератури академік Микола Жулинський, голова НСКУ Олександр Реєнт та інші. Відзначивши  в згаданій вище публікації в «Донеччині» високу якість наукових досліджень краєзнавця Валерія Романька, О.Реєнт також позитивно відізвався і про Олександра Петренка, київського вченого і праправнука видатного поета. Зокрема, О.Реєнт зазначив, що пан Олександр Петренко має своє бачення Слов’янського періоду життя поета і почасти воно відрізняється від висновків краєзнавців Донеччини. Йдеться про книгу критичних та історико-літературних матеріалів «Поет-романтик М.  М .Петренко(1817-1862)», впорядковану О..Петренком, і за його ж кошти і кошти його брата Сергія видану в 2015 році. Слід ще раз наголосити, що важливим джерелом про поета М.Петренка стала газета «Донеччина», де вперше в незалежній Україні ще в 1995 році (12 вересня) була опублікована колишнім політв’язнем комуністичного окупаційного режиму Петром Лаврівим літературознавча розвідка про поета-романтика, соратника Т.Г.Шевченка Михайла Петренка. Повідомляла газета «Донеччина» і про вихід у світ книги О.Петренка «М.Петренко: життя і творчість», видану в 2013 році. Оскільки довкола біографії М.М.Петренка залишається чимало таємниць, автор згадуваної публікації  «Краєзнавці готуються…» Ігор Зоц, до речі почесний краєзнавець України, закликає краєзнавців, літераторів і всіх небайдужих долучитись до пошуку матеріалів про життя і творчість талановитого українського поета, соратника Т.Г.Шевченка Михайла Петренка. Віриться, що славний ювілей співця Донеччини, зокрема Слов’янська, де він народився в сім’ї дворянина Миколи Петренка і який оспівав у циклі віршів ( Слов’янськ, Слов’янськ! Як гарно ти / По річці Тору, по рівнині / Розкинув пишнії садки, / Пахучі квіти по долині / І так красуєшся собі!», гідно відзначить не лише Донеччина і його рідний Слов’янськ, але й вся Україна.

Микола Зеновій СИМЧИЧ

 

Share