А хто ж смітить?

Багатьом людям не байдуже, як виглядає їхнє помешкання. Всі намагаються зробити його затишнішим та чистішим, але чомусь, в більшості випадків, ці намагання поширюються тільки на квартиру чи власний будинок. Під’їзди, вулиці, парки, сквери, місця відпочинку та загального користування залишаються поза увагою людей. Але місто – такий самий дім,  як і власна кімната. Чомуне зробитийогочистішим?

Іноді  доводиться бачити окремі, насправді шокуючі випадки, коли відпочиваючи люди ідуть з повними пакунками, а повертаються з порожніми руками. Куди дівається все сміття? Пляшки, пластикові пакети, обгортки від їжі,  одноразовий посуд після такого відпочинку залишаються на схилах річки Бистриці Надвірнянської, міських озер та гори Городище, спотворюючи природну красу місця. Кому такі люди роблять шкоду, коли після відпочинку залишають весь непотріб? Адже є свідомі громадяни, які прибирають сміття не тільки за собою, а й за іншими. Чому окремі мешканці та гості нашого міста не беруть приклад з таких людей?

 

Пніський замок – одне з улюблених місць надвірнянців та гостей для відпочинку і дозвілля. Крім того, твердиня являється пам’яткою архітектури національного значення. Незважаючи на свій статус, численні відвідувачі залишають сміття, яке вкриває територію твердині та її схили, спотворюючи красу історичного місця.

 Нерідко можна побачити, як хтось викидає сміття просто з вікон автомобіля на проїжджу частину, або навіть з балконів своїх квартир в житловому фонді міста, самі створюють сміттєзвалища на прибудинковій території, а потім ще й нарікають на комунальні служби. Буває, що вночі виносять сміття не до спеціально відведених сміттєвих зон, а залишають на тротуарах центральної частини міста, жбурляють пляшки в каналізаційні люки. При цьому можуть щиро вважати, що нічого страшного не роблять – мовляв, у природі все рано чи пізно розкладеться.

Ще одна картина, яка стала типовою на зупинках громадського транспорту (не залежно від того, чи є там сміттєва урна, чи ні) – коли пасажир, заходячи в маршрутку кидає недопалок прямісінько під ноги. До недопалків додаються різноманітні обгортки, пляшки, лушпиння, бите скло.  Окремі люди навіть не замислюється  над тим, щоб якось утилізувати сміття і просто кидають його, де заманеться. Невже так важко підійти на кілька метрів до сміттєвої урни?

Навряд чи хтось з нас дозволить собі у власному помешканні кинути недопалок на підлогу,  викинути за диван чи під стіл зіжмаканий папір, залишити за собою непорядок в туалеті чи ванній кімнаті. Але у громадських місцях ми стаємо іншими людьми. Чому так? Ми забуваємо про ще один аспект: з нас, дорослих, постійно беруть приклад  діти.

Дехто може сказати, що в нашому місті працюють комунальні служби і нехай прибирають. Так, працівники комунальних служб справді трудяться і вдень, і вночі, щоб зробити наше місто чистим і охайним, докладають усіх зусиль, щоб проживання в місті було комфортним, і допомогти у цьому можуть мешканці міста та сіл, які просто можуть не смітити. Просте правило. Ми щодня бачимо, що працівники комунальних служб вдосвіта, зранку, коли ще все місто спить, вже прибирають вулиці. А своєю поведінкою окремі мешканці, в першу чергу, показують неповагу до важкої праці тих, хто трудиться задля блага кожного з нас.

Протягом останніх років часто проводяться різноманітні екологічні акції по прибиранню території нашого міста, до яких може долучитись кожен бажаючий. І як показує статистика, щороку все більше небайдужих людей долучаються до таких акцій. І ми бачимо результат: сміття з кожним роком стає все менше. Те що не підсильне для одних людей, стає справою честі для інших, які вважають, що не потрібно чекати на комунальні служби, а самим братися до справи.

Викидання недопалків та іншого непотребу у не відведених для цього місцях, залишене сміття в місцях відпочинку, розклеювання оголошень на опорах ліній електропередач, фасадах будинків, нищення зелених насаджень – і це ще не весь перелік, який показує «культуру» поведінки деяких людей, якою вони засмічують природу, навіть не задумуючись,  які негативні наслідки після цього ми будемо пожинати.

Завжди  пам’ятайте, що, на жаль, сміття, викинуте кудись поза сміттєвий бак, приречене залишатись в середовищі тривалий час – роками, десятиліттями, а то й століттями. Знайдуться напевно одиниці, які, щоб викинути обгортку відїжічи банку з якогось напою, таки знайдуть урну для сміття, а, якщо і ні, то просто заберуть з собою, щоб при першій нагоді непотріб потрапив до сміттєвого контейнера.

Правду кажуть: «Чисто не там, де прибирають, а  там, де не смітять!» Хоч якою буде робота комунальних служб міста, які день і ніч своєю сумлінною щоденною працею докладають усіх зусиль, щоб наше місто Надвірна було чистим та охайним, але з недбальством та безкультур’ям деяких людей їм не впоратись. Тому чистота міста залежить тільки від кожного з нас.

Залишене у парках, скверах,  лісосмугах, на берегах річки побутове сміття, не лише захаращує довкілля, а й нищить екосистему, виділяючи отруйні речовини. Кожен раз викидаючи сміття поза сміттєвий контейнер, задумайтеся над цими термінами розкладу побутових відходів.

Наводячи лад з зовні, ми впорядковуємо і щось всередині себе – і навпаки. Тож не будьмо байдужі.  Любімо природу, місто, наш край. Тільки спільними зусиллями, згуртованістю та налагодженій праці ми зробимо довкілля чистішим . Якщо ми не збережемо чистоту природи сьогодні – наші нащадки не матимуть  її завтра.

Оксана Стефуняк

 

Share