Інтерв’ю голови Надвірнянського РО «Просвіти» Богдана Березицького

   Цього року відбулась знакова подія у просвітянському житті Надвірнянщини: було проведено районну конференцію просвітян. Головним здобутком конференції стало прийняття рішення про відродження Надвірнянського районного об’єднання  «Просвіта». Також делегати конференції обрали головою Надвірнянської районної «Просвіти» Березицького Богдана Адамовича.  

Саме про історію виникнення «Просвіти» та розвиток об’єднання у наш час розмовляли з головою Надвірнянського районного об’єднання  «Просвіта» Богданом Адамовичем Березицьким.

Інтерв’ю голови Надвірнянського РО «Просвіти»  Богдана Березицького 

-        Богдане Адамовичу,  товариство «Просвіта» пройшло доволі тривалий шлях розвитку. Якими були передумови зародження «Просвіти» в ХІХ і її розквіту в ХХ столітті?

 

-        Зародження «Просвіти» було наслідком надзвичайно високого рівня патріотизму й національної свідомості українців Галичини. Це свідчило про початок громадянського суспільства в умовах входження до Австрійської держави. На початку ХХ ст. стараннями  «Просвіти» виник волонтерський рух, що втілився в Українське Січове Стрілецтво, яке стало гвардією армій австрійської й УНР. Після війни товариство гуртувало українців у патріотичних організаціях, пожвавило свою економічну діяльність (крамниці, рільничо-господарські і промислові спілки, позичкові каси),  утримувало господарські школи, видавало просвітницьку літературу. Без «Просвіти» не було б відродження в Галичині української державності 1918 року, десятирічної боротьби ОУН-УПА, руху шістдесятників, проголошення та всенародної підтримки Незалежності в 1991 році. Логічно вважати, що відродження української держави ЗУНР в Галичині було прикладом для українців сходу у створенні Української Народної Республіки з подальшим їхнім поєднанням 22 січня 1919 року.

 Історія «Просвіти» в ХХ столітті – це не лише злети, а й падіння…

  За польського врядування в Галичині на початку ХХ століття «Просвіта» продовжувала діяти і розвиватися навіть в умовах радикалізації українства. У той же час наслідком окупації Галичини в 1939 році совітами стала заборона товариства і терор. Цей злам став свідченням колосальної відмінності двох способів організації суспільства. Перший – з опорою на духовні та цивілізаційні цінності. Другий – тиранія, духовний і фізичний терор влади відносно до окремої людини і цілого народу, властиве для московської держави від її зародження в умовах орди і до наших днів.

В Україні відродження «Просвіти» і створення Народного Руху України 1989 року вивело народ зі стану зневіри в можливість жити за європейськими стандартами. Результатом став референдум            1 грудня 1991 року. Незалежність підтримали майже 92% виборців при явці 86%. Однак непроведення виборів і залишення при владі комуністів поховало надію українців на цілком реальну європейську перспективу. Наслідок - занепад за 23 роки «Просвіти» і самої держави, бо суспільство задовольнилося фактом проголошення Незалежності, а утворені групи боротьби за особисті інтереси зайняли домінуюче становище, перетворивши державу в середовище свого збагачення.

 

-        А як розвивалась «Просвіта» в Україні та зокрема в Надвірнянському районі за роки Незалежності?

-          Так склалося, що суспільство втратило історичну пам'ять. Значна його частина  припинила працю на розбудову держави і законодавче закріплення європейських принципів своєї організації. Була знищена економіка. Проблема виживання розігнала українців по світу і по різних партіях та організаціях, суть яких у задоволенні інтересів окремих угруповань. Нетривке громадянське суспільство занепало. За таких умов «Просвіта» виявилася на узбіччі суспільних процесів. Подібно сталося і в районі.  

 

За кілька останніх років не діяла лише районна організація. Але працювали осередки завдяки патріотичній позиції активістів «Просвіти», керівників установ освіти та культури і частини духовенства. Відповідально можна стверджувати, що ця праця не була системною. Мене, як одного із причетних до відродження в районі «Просвіти» у 1989 році, такий стан справ не задовольняв, як і багатьох небайдужих просвітян району. Тому впродовж 2014 року саме нашими спільними зусиллями було відроджено діяльність 18 осередків. Самоорганізувався осередок міста Надвірна. Тут вирішальною була підтримка голови міської організації Михайла Ноняка, праця Ярослава Яцури, Ганни Мохнач, Наталі Зварчук, Аріадни Срібної, Миколи Сіщука та інших ентузіастів. В районі осередки відроджувалися стараннями Михайла Ноняка, Федора Кухарчука, Тетяни Дикан, Галини Іваночко, Олега Петріщака, Мар’яни Обідняк, Василя Лейбюка, Олександри Нищей, Ірини Панасюк, Оксани Хімич, Романа Садрука, Параски Гуцинюк, Тетяни Рабінчак, Віктора  Муляра, Ганни Кравчук, Ярослава Пірнака, Івана Кузьмина, Галини Христан, Антона Ревтюка, Надії Петрик, Миколи Мартинюка, Ярослава Баргана, Петра Самборського, Віри Бойко,  Олега Фединяка і духовенства. Прикладами їхньої праці за останній рік є відзначення 200-річчя Тараса Шевченка, вшанування пам’яті героїв Небесної Сотні, сприяння волонтерам у зборі продовольства, теплих речей, коштів і скеруванню їх добровольчим формуванням та військовим на схід України. Ознайомившись з роботою кількох осередків, я узагальнив їх досвід і подав матеріали до ЗМІ.              27 березня 2015 року відбулася конференція, і районна організація відродилася. Зараз  в районі діє 28 осередків.

За минулий рік осередками «Просвіти» і колективами шкіл, духовенством, працівниками закладів культури було проведено ряд просвітницьких заходів: у селищі Ланчин вшанували                            Ю. Шкрумеляка - уродженця Ланчина, письменника, просвітянина і січового стрільця; у Делятинській ЗОШ №1, Делятинському НВК, Гвідській ЗОШ було проведено семінари бібліотекарів району спільно з осередками «Просвіти». Також відбувся творчий звіт дітей, шкільної молоді перед батьками і колективом до Шевченківського свята за участю просвітян. Не припиняли праці осередки «Просвіти» шкіл міста Надвірна №1, №3, №4, а також  фізико-математичного і військово-спортивного ліцеїв. Продуктивно працював міський осередок, очолюваний Михайлом Ноняком. Тут постійно проводяться зразкові заходи, у тому числі й за підтримки обласного об’єднання «Просвіти» і його голови Степана Волковецького.

 

-        Судячи зі сказаного, «Просвіта» відродилася завдяки ініціативі громадськості, зокрема місцевої інтелігенції. Зараз досягнуто певного рівня. Які плани щодо подальшого розвитку товариства на теренах Надвірнянщини?

 

-        Так склалось,  що «Просвіта» на Надвірнянщині відродилася з ініціативи громади. Не було належної координації, необхідної в умовах, коли самій державності України загрожують. Тому осередки ініціювали проведення конференції з метою відродження та визначення пріоритетів, напрямків і форм роботи, залучення до цієї праці громадськості району, духовенства, закладів освіти та культури. Головним в нашій праці є традиційні і випробувані часом напрямки: формування в людей, особливо дітей і молоді, любові і поваги до України, відстоювання історичної правди і справедливості українців, захист мови, культури, звичаїв як основи нашої ідентичності серед інших народів Європи і світу. Маємо реформувати суспільство, усі сфери життєдіяльності держави: економіку, правоохоронні органи, армію, освіту, соціальне забезпечення, усе гуманітарне середовище. Сьогодні це є умовою розвитку держави, нації і недопущення минулих помилок. Орієнтуймося на досвід і працю великих українців: гетьманів Б. Хмельницького, І. Виговського, І. Мазепи; просвітителів і геніїв духу Г. Сковороди, Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка; Українських Січових Стрільців, УНР, ОУН – УПА, шістдесятників і В. Чорновола.

Відродження «Просвіти» є надзвичайно актуальним, бо вона є основою громадянського суспільства,здатною мобілізувати духовні і творчі сили нашого народу на вихід з надто складного становища. Хто сьогодні цього не бачить або не хоче бачити, поневолі стає спільником ворога й агресора.

Наш народ добивався перемог і успіхів, коли сповідував найвищі цінності – «Бог і Україна». Великий Кобзар переконував нас у цьому: «Борітеся – поборете! Вам Бог помагає! З вами правда, з вами слава і воля святая!»  

Закликав до рішучих дій Іван Франко в поезії «До великих роковин»: «Кожен думай, що на тобі міліонів стан стоїть, що за долю міліонів мусиш дати ти одвіт! Кожен думай – тут, в тім місці, де стою я у вогні, важиться тепер вся доля величавої борні! Як подамся, не достою, захитаюся мов тінь, пропаде кривава праця многих – многих поколінь!»

-        Богдане Адамовичу, на чию підтримку Ви як очільник районного обєднання «Просвіта»маєте сподівання?

 

-        Розраховую і на підтримку влади району та міста, адже обласною радою прийнята програма розвитку «Просвіти» в області до 2017 року, якою передбачене надання всебічної підтримки формуванням «Просвіти» в районах органами державної влади і місцевого самоврядування. Певний рівень співпраці вже має місце у нашій повсякденній просвітницькій праці.

-        На завершення нашої розмови дозвольте побажати Вам та нашій відновленій районній організації «Просвіти» успішної праці в ім’я Бога й України, а також численних ентузіастів для здійснення ідей Революції Гідності і досягнення високої мети входження нашої країни до спільноти європейських держав.  

 

Спілкувався Всеволод Кисілевський,

член Львівської обласної НСЖУ