Різдво Пресвятої Богородиці.


21 вересня за церковним календарем відзначаємо свято Різдва Пресвятої Богородиці. Різдво Пресвятої Богородиці належить до дванадцятедисятих свят, що є в церковному календарі. Біблійна історія дає нам свідчення,що Ісус Христос, перш ніж прийшов на землю як людина для спасіння світу, приготував свою Пречисту Матір.

Вона народилась у Галілейському місті Назареті, від праведних і добропорядних батьків Іоакима та Анни. Святий Єпіфаній дає нам роз’яснення і говорить: «Іоаким — значить приготування для Господа, або від Іоакима приготувався храм Господа, тобто Пресвятая Діва Марія; Анна — благодать, тому що Іоаким і Анна одержали благодать через зачаття від них благословенної Діви».
По батькові Діва Марія походить від роду царського, по матері — від архієрейського, і таким чином Вона вінчана славою і честю; славою — бо від кореня царського проросла, честю — бо з архієрейського племені виросла. Батьки Діви Марії дожили до глибокої старості, але не мали дітей. Вони дуже сумували через це, часто молилися Богові і просили Його, щоб дарував їм дитя. І при цьому дали обітницю — коли в них народиться дитя, то вони Його посвятять на служіння Богові. Після довгих чекань і молитов це бажання Іоакима та Анни здійснилося. У них народилась дочка, яку щасливі батьки назвали Марією. Так назвав її Ангел, який сповістив про її народження. «Марія або Маріам, — говорить святий Єпіфаній, — означає Володарка і надія. Бо Вона мала народити Господа, який є спасителем роду людського ».
На спомин Різдва Пресвятої Богородиці з давніх-давен встановлено Церквою свято. Згадка про це свято дійшла до нас із IV ст., коли рівноапостольна Олена побудувала храм у пам'ять про народження Матері Божої. Відомості про святкування можна знайти також у записах святого Іоанна Золотоустого, святих Прокла, Єпіфанія і Августина.
Святкуючи Різдво Богородиці, Церква і священики прославляють найвищу ступінь наближення Божества до людей, Його благодатне єднання з ними в образі Діви, народженої з благословення Божого. Святий Андрій Крітський у своєму слові на день Різдва Пресвятої Богородиці говорить: «Нинішнє свято є для нас. початок свят. Воно служить провісником благодаті і істини». «День Різдва Богородиці є свято всесвітньої радості, тому що Богородицею весь рід людський обповився і смуток праматері Єви змінився на радість». Св. Євангелія дає нам дуже мало подій із життя Пречистої Діви Марії. Тут нічого нема сказано про Її різдво, про Її молоді літа чи про Її святе Успіння, ані навіть не подано імен Її праведних батьків. Задаючи собі питання звідки ми про це все знаємо? А знаємо про це з традиції Церкви та апокрифів. Апокрифи це такі книги, що оповідають нам про деякі події із життя Ісуса Христа, а також Пресвятої Діви Марії. Хоча Церква не приймає апокрифів за автентичні книги ані за певне історичне джерело то все таки вони містять багато дечого з традиції та вірувань первісної Церкви. Водночас вони є джерелелом про життя Пресвясвятої Богородиці, одним з цих джерел є апокрифічна книга написана коло 170-180 року що зветься Протоєвангеліє Якова. Ця книга дала мотив до установлення таких свят як: Зачаття св. Анни, Різдва Пресв. Богородиці, Введення в храм та свята в честь Якима й Анни. Звідси довідуємося про обставини різдва Преч. Діви Марії хто були її батьки та що вони звалися Яким і Анна.

Перша згадка про свято Різдва Богородиці та його відзначення на сході зустрічається у V ст. у Прокла, патріарха Константинопольського, а на заході – в Сакраментарії (Требнику) папи Геласія (кін. V ст.). Однак ці свідчення не є достатньо достовірними. Свято виникло, напевно, спочатку в Грецькій Церкві, скоро було прийняте в Римі, а далі і в дочірніх церквах. Різдво Богородиці святкується Іаковітською й Несторіанською Церквами, що може свідчити про те, що це свято з'явилося в Східній Церкві до V ст., коли ці церкви відділились. На Заході регулярні згадки про Різдво Богородиці зустрічаються починаючи з VII ст., але ще в VII-IX століттях це свято не мало загального поширення. Літургісти XVII ст. стверджували, що на Заході його вперше ввів єпископ Шартрський Фульберт , який сприяв широкому поширенню свята в Північній Франції. На сьогоднішній час у Українській Греко-Католиуькій церкві, це одне з найшанованіх свят у Українській церковній традиції.

Всеволод КИСІЛЕВСЬКИЙ.

Share