Авторські статті

За що платять учителю?

Згідно зі статтею 115 Кодексу законів про працю України, вона має виплачуватись регулярно в робочі дні у строки, установлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Із чого складається заробітна плата вчителя?

Умови оплати праці, ставка заробітної плати, посадові оклади регулюються Інструкцію про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти.

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про загальну середню освіту» педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу та форми власності складає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності в такому співвідношенні до тарифної ставки (у відсотках):

Детальніше...

«Роздум… Український вимір» Новорічний передзвін!

«Роздум… Український вимір»   Новорічний передзвін!

Маятник вічності відсікає хвилини життя, згортає в сувої століть і епох, і здає на звіт Творцеві.

Тихою ходою ступає Новий рік – межа майбутнього з минулим. І запитує кожного – чим жив, що зробив, що робитиме завтра… кожен здає іспит сумління…

Красуня ялинка чарує блискітками іграшок. Дарує радість і надію.

А святий Миколай поспішає…

Ходить від хати до хати,

Питається в мами і тата:

Детальніше...

На зміну трохи призабутим «тітушкам» прийшли «йовбаки», а на зміну козаку з мушкетом – «укроп» ???

Мовні  новотвори впродовж останніх місяців не зникають зі шпальт ЗМІ і вже зафіксовані у словниках нової української лексики.  Мовознавці прогнозують появу десятка наукових статей і навіть кількох дисертацій на тему трансформацій у мові під час війни, проте не всім словам обіцяють довгі роки функціонування. 

Будь-які суспільно значущі події, а тим більше національні стреси й трагедії спонукають народ  до активного оновлення мови, бурхливої словотворчості.   Згідно з обчисленнями фахівців, активний словник української мови за останнє десятиліття змінився на 25%.  

            До речі, мову Євромайдану вже вивчають україністи. Останнім часом виходять друком наукові статті, у яких відбувається осмислення цього явища та його динаміки.

Війна і збройна конфронтація породили чимало неологізмів із образливим для супротивника відтінком. Промосковсько орієнтовані громадяни почали вживати нові характерні їхній ментальності словоутворення:  «майдануті», «карателі», «жидобандерівці», «правосеки», «хунта», «укропи» і т.д. Українці не настільки вигадливі щодо лайливої лексики  створили нові поняття : «колоради», «сепари», «ватніки», «зелені чоловічки», «няша» (прізвисько незаконно призначеного прокурора Криму Наталії Поклонської), які, до речі, містять зменшено-пестливу ноту. Власне у цьому  віддзеркалюється національна ментальність, адже ми інколи й ворогів називаємо «воріженьками». Тоді як Росія до українців агресивніша.  

Детальніше...

Секта Догналітів - кремлівський проект для розколу церкви

Секта Догналітів  - кремлівський проект для розколу церкви

Секта Догналітівв Україні почала свою з банальної  начебто релігійної діяльності трьох десятків іноземних громадян, які становили ядро цієї общини і не мають жодних правових підстав залишатися в країні. Силові органи мало помічають цю проблему, та й не схоже, аби взагалі вважали цю тему вартою уваги.  

Здається, уже ні в кого не залишилося сумнівів, що за псевдорелігійним об'єднанням "Українська правовірна греко-католицька церква" стоять спецслужби Російської Федерації. Звідти ж черпають догналіти своє "фінансове" натхнення. Почали УПГКЦ (догналіти) із ортодоксальних суворих поглядів на релігію, продовжили ювенальною юстицією та боротьбою з гомосексуалізмом як вселенським злом, і врешті 2012 року дійшли до реальної політики та виконання визначених цілей. Підтримка, благословення влади у вступі до Митного союзу, розворот від курсу на Євросоюз, врешті - заклики до північного сусіда ввести війська в Україну та навести лад. Червоною ниткою проходить завдання порушити цілісність та авторитет Греко-католицької церкви - національної твердині Західної України. Рука Кремля у цьому випадку, вочевидь, не перебільшення.

Детальніше...

Всеволод Кисілевський

   Всеволод Кисілевський :  голова Яремчанської міської організації політичної партії Анатолія Гриценка «Громадянська позиція»  

Всеволод Кисілевський

Досягти поставленої мети можна тільки спільно з громадою!

Всеволод Кисілевський:«Щоб представляти виборців та захищати їх інтереси і права, потрібно мати досвід, знання і бажання працювати на громаду. Без цих речей сенсу йти в депутати немає. Мені доводилось спостерігати за роботою горе-народних обранців, які не читали навіть Регламент міської ради і не знали, що це - головний документ, яким керується міська рада, а все через те, що хтось когось поставив у список. Так і з’являються у радах тушки - нещасні раби місцевих авторитетів. Міська рада -  це складний механізм,  в основі якого - депутатський корпус та міський голова. Від професійності, досвіду, знань та порядності цих людей залежить лад та процвітання громади. Інколи є амбітні люди, які багато можуть обіцяти, але не усвідомлюють що наобіцяли». Моє життєве кредо -Concientia suprema leх - совість найвищий закон. Совість - це найдорожче, що дав Бог людині. У когось вона кришталево чиста, як діамант  з чудовою огранкою, а в когось – сирець, над яким треба трудитись, щоб отримати досконалу красу. Так і в людей: в одних совість- внутрішній голос, який визначає межу дозволеного Богом,  в інших вона забута, лежить собі, глибоко закидана лайном. 

Автобіографія  

Я, Кисілевський Всеволод Степанович, народився 10 січня 1972 року в місті Надвірна Івано-Франківської області. З 1979 до1989 рр. навчався у Надвірнянській загальноосвітній школі №1, здобув повну середню освіту.  У 1990 році вступив до Івано-Франківського теологічно-катехитичного духовного інституту. У 1995році  завершив навчання на стаціонарному відділенні  Івано-Франківського  духовного інституту   (Духовної  академії),  здобувши вищу освіту за спеціальністю «Богословіє» з присвоєнням кваліфікації богослова та викладача релігієзнавства. Міністерством освіти і науки України видано свідоцтво ВДО № 0000834 від 13.12. 2017 року про державне визнання диплому С-95 №0675 виданого 30.06.1995 р. Івано-Франківським Теологічно-Катехитичним Духовним інституту том  (Івано-Франківський Богословський університет ІФБУ) та визнано його еквівалентним відповідно до системи вищої освіти України  - ступень магістер.

З 2000 до-2002 рр. працював менеджером  в ЗАТ «Гранд» в Івано-Франківську. З 2002 до 2003 рр. працював спеціалістом організаційно-юридичного відділу Надвірнянської міської ради. З 2003 до 2006 рр. займався підприємницькою діяльністю. З 2006 до 2011 рр.  працював начальником контрольно-ревізійного відділу ТзОВ «Корона-Захід» в Івано-Франківську. З 2011 до 2012 рр. працював заступником головного редактора регіонального часопису Яремчанської міської ради «Яремчанський вісник».  З 2012 - головний редактор, редактор радіомовлення телерадіокомпані, «Надвірна», член Львівської обласної НСЖУ.

Всеволод Кисілевський

Всеволод Кисілевський

Громадська діяльність

У 2002 році обраний депутатом Надвірнянської міської ради ІV демократичного скликання, голова постійної депутатської комісії міської ради “Мандатної, з питань депутатської етики місцевого самоврядування та зв’язків з об’єднаннями  громадян”, член адміністративної  комісії міськвиконкому. У 2010 році  видав  книгу  «Проміння правди та звитяги з глибини віків».  У 2013 році за моїм сценарієм  було відзнято науково-просвітницький фільм «Екологія крізь краплю води». Засновник та редактор інформаційного сайту WEST-INFO.IF.UA.  Співзасновник газети «ЖИТТЯ ПРИКАРПАТТЯ». Член товариства «Просвіта«» імені Т.Г.Шевченка.  З 2015р. Заступник голови Яремчанської міської партійної організації «Громадянська позиція». За добросовісну працю та професіоналізм неодноразово відзначений грамотами та подяками. Громадянин України ,не судимий,  розлучений, маю двох дітей : дочка,  Кисілевська Інеса 1996 р. н. проживає в Італії,  син  Кисілевський Всеволод 2013 р. н. проживає зі мною та моєю громадяською дружиною Вахняк Марією.

Всеволод Кисілевський

Всеволод Кисілевський

 Всеволод Кисілевський

Всеволод Кисілевський

Всеволод Кисілевський

 

 

Медійний проект регіоналів - цифрове телебачення терпить крах…

Інформаційний світ стрімко розвивається. Сьогодні мало хто уявляє собі життя без радіо, телебачення та зв'язку. В Україні телебачення залишається основним засобом отримання інформації. Розмов про ангажованість і приналежність телеканалів певним фінансово-промисловим групам більш ніж достатньо. Більше того, телебачення залишається основним засобом маніпуляції громадською думкою. Отже, що таке цифрове телебачення та які українські особливості його впровадження, хто непогано заробив на благій меті?

2006 року в Женеві було укладено міжнародну угоду, яка передбачає перехід на цифрове мовлення замість звичного аналогового. Згідно з цим документом після 2015 року мали перестати діяти аналогові частоти. Отже, саме через цей документ у 2015 році Україна мала відмовитися від аналогового мовлення і перейти на цифрове.

Детальніше...

Філософія І.Франка: Розвитком людства керують голод і любов

Сьогодні перед Українською державою, як і перед кожним її громадянином, стоїть питання: яке суспільство мибудуємо? Які критерії застосувати, щоб визначити нашу нинішню ситуацію і суспільний прогрес взагалі? Що визначальне у тлумаченні цього поняття?

Ще студентом університету, І.Франко визначив критерій суспільного поступу — щастя людини. Щастя в його розумінні - це єдина мета, заради якої людина народжується на світ, навчається, працює, взагалі живе. Перебуваючи під сильним впливом тоді новітніх соціалістичних ідей, І.Франко вважав, що

"того щастя вона (людина) досягне аж тоді, коли наука і праця зіллються до неї воєдино; коли всяка її наука буде корисною працею для суспільства, а всяка праця буде виявом її розвинутої думки, розуму, науки".

Франко дослідив процес становлення людини та виявив дві тенденції в цьому процесі, зумовлені об'єктивними чинниками: перевагою зовнішніх обставин над людиною і, навпаки, час, коли людина починає контролювати ці обставини і отримує над ними певну перевагу. Ці чинники формують, з одного боку, прагнення до автономності людини, з іншого — людську солідарність.

Детальніше...

Історії бойових стягів: прапори, із якими бійці пережили жахи війни на Донбасі

Виставку державних прапорів відвідав президент Порошенко із родиною.

Президент України Петро Порошенко разом із родиною відвідав виставку бойових прапорів із зони АТО. Про це повідомляється на офіційному сайті президента. Як зазначається, експозицію виставки складали стяги різних частин ЗСУ, Національної гвардії та Держприкордонслужби. Зокрема, прапор 54-ї окремої механізованої бригади із постійною дислокацією в Артемівську, який вже рік тому було звільнено від бойовиків. Наразі військовослужбовці тримають оборону на ділянці Гірське – Золоте – Попасна – Троїцьке. Окрім того, на виставці можна побачити національний стяг, із яким українські військові пройшли Ілловайський котел. Його подарував солдату 93-ої окремої механізованої бригади Олександру Куренку його друг перед відправленням в зону АТО. Майже рік тому, під час виходу силовиків із котла, цей прапор майорів над обстріляним бойовиками ЗІЛ-131. Пошматоване знамено виявили в згорілій вантажівці, коли розшукували тіла загиблих українських бійців.

Детальніше...

«Правий сектор». Життя «під напругою». Григорій Семанишин: Я не вмію гарно говорити, я можу взяти автомат і «розказати»…

Події на Закарпатті зворохобили все українське суспільство. Хтось засуджував, як саму конфронтацію так і наслідки, які вона спричинила, а хтось, навпаки, підтримував і розводив теорію третього Майдану.


Щоб якось виправити дефекти «недорікуватості» громади, Фіртка поспілкувалась з бійцем «Правого сектору», який разом зі своєю дочкою, 12 липня, перекривав вулицю Грушевського в Івано-Франківську.

Григорій Семанишин, позивний «Семен», 41 рік, проживає в селі Горохолино Богородчанського району. Працював електриком-лаборантом у фізкабінеті, таксистом та далекобійником у Європі. Кореспондент Фіртки поспілкувався з "Семеном" на Буковелі, де він з сім'єю відпочивав за соціальною програмою Фонду Олександра Шевченка.

«Зараз я не працюю - я воюю на фронті», - констатує «Семен».


Григорію, якою діяльністю ви займались до того, як стали адептом «Правого сектору»?

- До супротивів на Майдані я був членом партії «Свобода», підтримував націоналізм, патріотизм, все українське, тобто я - ідейний чоловік. Всі страйки і всі акції протесту від «Свободи», що відбувались у Франківську до Майдану, я підтримував особисто.

Розчарувався в «Свободі» вже на Майдані. Викинув їхній квиток. «Свобода» нічого не робила, Тягнибок боявся взяти на себе якусь відповідальність, боявся підтримати той самий «Правий сектор» і тих людей, які робили все для підтримки «наших штанів».


Чи правда що гроші, які приносили люди для підтримки «штанів» , як ви кажете, пропадали?

- Скажу за себе. Я ставав на палатку «Правого сектору», люди зносили гроші, я в те відерко скидав, приносив, а дальше… купувалися харчі, амуніція, якісь наколінники. Я не фінансист, я частіше брав біту в руки і каску на голову. Жодних сутичок на Майдані я не пропустив!

Детальніше...

Богдан Томенчук: Найбільшим анекдотом було те, що зовнішнє оцінювання в цих умовах все-таки відбулося

Випробування країни зовнішнім незалежним оцінюванням залишилося позаду. Комусь ЗНО відчинило навстіж двері до найпрестижніших ВНЗ, комусь — лише прочинило, іншим — взагалі закрило на замок, чи навіть приперло пальці. А державні мужі мали би подивитися на нього як на дуже повчальний урок, бо попри всі «за» та «проти» ЗНО таки відбулося, вказавши на найболючіші проблеми українського суспільства.


З директором Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО) Богданом Томенчуком ми поспілкувалися про слабкі та сильні сторони системи незалежного оцінювання й цьогорічні особливості цього процесу.


— Цього року ЗНО стало своєрідним лакмусовим папірцем тих процесів, які відбуваються в українському суспільстві та освіті. Які проблеми, насамперед, повипливали?
— Як на мене, випливла загрозлива для багатьох проблема прецеденту. Зовнішнє оцінювання показало, що бодай в одній вузько взятій сфері, незважаючи навіть на війну, можна навести порядок, і для того бардака, котрий існує й культивується в державі, це стає небезпечним. Тому швидше за все ми і далі будемо жити в умовах тотальних недофінансувань, в умовах, коли система ЗНО змушена брати на себе завдання, розв’язання яких вкрай необхідні суспільству, але вони набагато вищі від тих можливостей, які ми маємо. інколи не зрозуміло, в який спосіб ми даємо собі з ними раду. «Постмайданна» Україна показала, що ми готові до вибуху, спалаху, але планове, системне світіння нам наразі не під силу. Найтяжчий героїзм — це героїзм буденної праці: нині стати бодай на йоту кращим, аніж ти був вчора. А ми хочемо просто бути попереду від сусіда. Це все видно і з результатів наших абітурієнтів, і зі ставлення до процесів у державі та процедур ЗНО. До кінця не можу зрозуміти, чому йде таке полювання за нашими найменшими помилками, неточностями. Не хочу сказати, що ми ідеальні чи маємо такими бути, але хочу наголосити, що в тому середовищі, в якому ми перебуваємо, зробити більше, аніж ми зробили, неможливо. і система ж побудована так, що здатна миттєво нівелювати навіть свої промахи. А коли врахувати, що наші люди творять тести, організовують тестування, комп’ютерний супровід за дуже смішні зарплати.

Детальніше...