Авторські статті

З пакту Молотова - Ріббентропа розпочалась Друга світова війна і трагедія для галичан

Спільність інтересів тоталітарних режимів у Німеччині та комуністичному Радянському Союзі зумовила зближення цих держав, особливо в умовах неминучого військового конфлікту в Європі. Це виявилось і в у підписанні 23 серпня 1939 року в Москві радянсько-німецького пакту про ненапад терміном на 10 років (пакт Молотова - Ріббентропа), окремою частиною якого став таємний протокол, що обумовлював територіальний устрій майбутньої Європи. Згідно з ним Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва і Бессарабія відходили до радянської зони впливу, а Польща мала бути поділеною по річках Нарва, Вісла й Сян. Через тиждень після підписання цього договору Німеччина почала війну проти Польщі, а 3 вересня Британія та Франція, а за ними й Австралія, Нова Зеландія та Індія оголосили війну Німеччині: почалась Друга світова війна. У неї було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі, а тривала вона довгих 6 років. Вогняний смерч пронісся над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопив простори всіх океанів. У цій війні загинуло близько 60 млн. осіб, не говорячи про поранених і тих, хто безвісти пропав.  Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні.

Детальніше...

Отець Іван Деркевич: «Віра і жертва нероздільні»

На жаль, є чимало імен священиків, засуджених тоталітарним режимом, про яких у книгах «Реабілітовані історією», виданих в окремих областях України, стоїть лаконічний запис: «Доля невідома». До когорти забутих греко-католицьких священиків, чий дух не зламали тюремні ґрати, належить і о. Іван Деркевич, доля якого пов’язана з містечком Делятин на Надвірнянщині.

      Отець Іван Деркевич народився 17 січня 1905 року в селі Семаківці, нині Галицького району Івано-Франківської області в заможній селянській родині. Батько Василь Деркевич змалку прищеплював синам Івану й Миколі любов до хліборобської праці, формував глибоку духовність, правдивий український дух. Уже з дитинства в серці малого Івася загорілася іскорка священичого покликання. Крім навчання в школі, а згодом й у гімназії, він проводив свій час у храмі, вчився прислуговувати священику під час Святої Літургії.

Детальніше...

Іти туди, де живуть люди

Нам, українцям , треба змінитися як людям. І напевно , за орієнтир взяти українців Канади, США, Європи, де наші люди поставали гарними громадянами : працьовитими , культурними, сумлінними,поважними , законослухняними, терпимими до інших людей, рас і вір. П’ють тільки вміру. Поважають жінок. А як вони люблять дітей і про них дбають.

Це вже українці  - канадці, українці – європейці. І такими наші люди справді стали. А це означає, що такими можемо стати і ми, ті, що проживають на материковій Україні. І тут є проблема. Частина нашого населення змінювалась в радянсько-російському напрямку , відповідно маємо алкоголіків, деградованих, психів, люмпен-пролетарів і так далі і тому подібне. Люди – тварини і суцільна брудна лайка. Розумних людей у нас відсотків 15. Їм треба передавати управління нашим життям. Дурень ніколи не виведе на мудру дорогу.

Детальніше...

УСПІХ КРЕМЛЯ У ПОЛЬЩІ

Попри те, що нинішній президент Польщі Анджей Дуда є внуком полеглого на Прикарпатті «бандерівця» і попри попереджуючі заяви багатьох польських політиків та журналістів про те, що нині у цій державі, що є справжнім лобістом України в ЄС та світі, відчутно посилилася робота кремлівських провокаторів, тому у Польщі зареєстрували законопроект про визнання ОУН та УПА винними у геноциді поляків. Ініціатором стала опозиційнв Польська селянська партія.

11 липня у Польщі можуть оголосити Днем пам’яті жертв геноциду, який здіснили ОУН-УПА на Східних кресах ІІ Речі Почполитої. Про це повідомило «Польське радіо» з посиланням на відповідний законопроект Польської селянської партії, який надійшов до Сейму.

Детальніше...

Отець Роман Гузан: ісповідник віри, педагог, дослідник історії Церкви

Отець Роман Гузан – талановитий проповідник, великий патріот, дослідник історії Церкви, душпастир з мужнім, твердим і чесним характером, – в своєму житті пройшов важкий страдницький шлях з хрестом до Хреста. Майже чверть століття над його могилою в м. Надвірна сходить ясна зоря. Це великий період, за який слід окреслити і переосмислити тернистий шлях о. Романа – людини надзвичайно скромної, але сповненої великого дослідницького і педагогічного таланту, який твердо стояв в обороні святої католицької віри.

Доля була неприхильною і навіть загрозливою до майбутнього священика ще з дитячих років. Роман Гузан народився 18 жовтня 1910 року в селянській сім’ї Миколи і Теклі в селі Верб’ятин тоді Бучацького повіту на Тернопільщині. Матері своєї не пам’ятав, хіба що на катафалку. В сім’ї було троє дітей: Ромко – середущий і ще дві сестрички – Ганнуся і Настя. Поховали матір її родичі. Залишився тільки дідусь. Згодом Роман пригадував, що він малим якийсь час пас корову. Через два роки з війни приїхав у відпустку батько, влаштував дітей в сиротинець, а сам мав намір повернутися на службу. Обіцяв, як скінчиться війна, забере їх додому. Та не судилося. Повернувся в порожню холодну хату і помер в гарячці від тифу.

Детальніше...

Що насправді прийняв польський Сейм в резолюції про визнання «геноциду» на Волині ?

22 липня польський Сейм ухвалив постанову про «геноцид» з боку українців, яка викликала неабиякий ажіотаж в обох державах, поставила під сумнів продовження добросусідських відносин між державами та історичне порозуміння, досягнуте раніше, а також розбила ілюзії про міф Польщі – адвоката України в ЄС.

Постанова, за всіма ознаками, більше спадає на недружній жест, її підтримали 432 депутати сейму з 442, десять – утрималися, проти не голосував ніхто.  

Загалом, постанова стала логічним продовженням незрозумілої і агресивної антиукраїнської істерії з боку польської сторони, яка продовжується протягом останніх років, коли польський погляд на відродження української історичної пам’яті, українських героїв та на ключові сторінки історії України 20 століття із точністю став повторювати риторику Кремля і проросійських діячів, а держава всіляко сприяла історичним дослідженням «злочинів українців» у потрібному для себе руслі.

Детальніше...

Яремчанський костел був окрасою міста

 Яремчанський костел можна тепер побачити на численних світлинах та поштівках австрійського та польського періодів, порівняти його вигляд у різних відтинках часу, розглянути постаті місцевих жителів на фоні цієї культової будівлі та її інтер’єр. Старші люди пам’ятають красиву, стрімку культову споруду, яка, мов птах, рвалася в небо.

 Площа під забудовою була невелика, але звідки брався отой простір всередині костелу, яким чином крізь високі вузькі вікна заглядало півнеба і сонячні промені золотили білі стіни, – цього ніхто не знав. Божий дар митця високої проби мав архітектор, професор Львівської політехніки Тадеуш Обмінський.

Детальніше...

Трас Григорович Шевченко - художник

Трас Григорович Шевченко -  художник

Тарас Шевченко відомий у світі в першу чергу як митець слова, однак це аж ніяк не забирає його слави, як художника . Він - поет і художник і борець, який став символом української нації. В його творчості поезія і живопис тісно пов'язані між собою. Свого часу відомий художник Леонардо да Вінчі стверджував, що "малярство – це німа поезія, а поезія – промовисте малярство . Природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом художника, які ніколи не зраджували йому, навіть у години страждань і тяжкої неволі. Для Шевченка малювання стало потребою, вираженням його творчого духу.

   Він , як художник займає одне із самих почесних місць в українському образотворчому мистецтві. Шевченко був одним із перших художників, які прокладали новий реалістичний напрям, є основоположником критичного реалізму в українському мистецтві. Шевченко був одним з найталановитіших  майстрів офорту того часу та прекрасно володів всіма відомими тоді засобами графічного зображення.

  Шевченка без перебільшення можна назвати геніальним художником. В його картинах відбилася вся глибина і самобутність його особистості.  Це прекрасно, що нині ми повертаємо собі національну самосвідомість під знаком Шевченка. Бо Шевченко був гуманістом та інтернаціоналістом й не мав він а ні краплини національної зарозумілості чи упередженості проти інших народів, і Україну любив, за неї стояв непохитно, і себе віддав не тому, що хотів її підняти над іншими народами, а тому, що хотів бачити її рівною з іншими у сім’ї світовій - "сім’ї вольній, новій".

Детальніше...

8-го березня чи День матері ?

Міжнародний Жіночий День – свято, присвячене прекрасній половині людства; першопочатково відзначався ніби то як день протесту проти дискримінації жінок і боротьби останніх за свої соціальні права.  Однак, наприклад, популярна в минулому столітті версія про те, що свято бере свої початки від демонстрації 8 березня 1857 року робітниць текстильних фабрик Нью-Йорка на знак протесту проти поганих умов праці і низької заробітної плати, була спростована Ліліаною Канделл і Франсуазою Пік, які в своїй статті «Міф про походження міжнародного жіночого дня» висловили думку, що ця легенда зародилася десь в 1955 році, аби відділити традицію свята від комуністичної ідеології. Це було важливим для борців за права жінок в капіталістичному світі в період «холодної війни». Насправді, 8-го березня, але 1908 року, за підтримки соціал-демократичної жіночої організації Нью-Йорка відбувся мітинг із закликами про рівноправ’я жінок.

Для закріплення традиції, рішенням Соціалістичної партії США (28 лютого 1909) і Соціалістичного Інтернаціоналу (1910, Копенгаген, з ініціативи німецької революціонерки Клари Цеткін) день 8 березня було проголошено Міжнародним жіночим днем.

Детальніше...

За що платять учителю?

Згідно зі статтею 115 Кодексу законів про працю України, вона має виплачуватись регулярно в робочі дні у строки, установлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Із чого складається заробітна плата вчителя?

Умови оплати праці, ставка заробітної плати, посадові оклади регулюються Інструкцію про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти.

Відповідно до ст. 25 ЗУ «Про загальну середню освіту» педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу та форми власності складає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності в такому співвідношенні до тарифної ставки (у відсотках):

Детальніше...