Авторські статті

Голова Пасічнянської громади Андрій Гунда : «Особисто я є прихильником мажоритарної системи обрання депутатів місцевих рад»

        Андрію Олексійовичу, розкажіть про Пасічнянську громаду. Коли створена, які населені пункти увійшли, яка чисельність мешканців ?

Пасічнянська громада була утворена 2 липня 2019 року шляхом об'єднання Битківської селищної ради та Пасічнянської, Пнівської сільських рад Надвірнянського району з  населенням громади 21013 осіб.

22 грудня 2019 року відбулися вибори, тоді я перший раз був обраний головою Пасічнянської об’єднаної громади.  Наша громада почала повноцінно працювати з 21 січня 2020 року, а  з другого кварталу  Пасічнянська громада мала функціонувати з наповненням єдиного бюджету. Але у зв’язку з епідемією COVID -19 та запровадженням карантинних обмежень 17 березня 2020 року для 106 новобраних громад в Україні прямі міжбюджетні відносини було скасовано, за таких умов ми рік працювали у статусі об’єднаної громади, але насправді кожна сільська рада, яка увійшла до Пасічнянської громади фактично існували самостійно з своїми бюджетами.

Детальніше...

Людянсість – перемогла чиновницьку байдужість

Нещодавно завершилась виборча кампанія до органів місцевого самоврядування 2020  в умовах перебігу пандемії COVID-19. Багато думок було з приводу доцільності проведення місцевих виборів , але 25 жовтня країна вже підраховувала підсумки виборчих перегонів. Хтось святкував перемогу, а когось спіткала біда – хвороба. Переглядаючи стрічку дописів на фейсбуці , мене зворушиводин допис в якому розповідалось про лихо,  яке спіткало одну сім’ю з Яремчанщини. Дописувачка поділилась з читачами своєю життєвою історією.

Детальніше...

Мова – генетичний код нації

Уже стала крилатою справедлива думка багатьох істинних патріотів, що : «Мова – душа нації». Я ь сказав упевнено, що Мова – це генетичний код нації, який поєднює минуле з сучасним, програмує майбутнє і забезпечує буття нації у вічності, а « Пісня – це душа нації».

Народ, котрий втрачає свою мову, перестає бути нацією. Отже боротьба за рідну мову – це боротьба за Незалежну Українську Державу, боротьба за Незалежну Українську Церкву, за віру в Бога. А хто не любить свою Державу, той негідний ходити по Українській Землі.

Подаю вислови відомих людей про українську мову :

Детальніше...

«Просвіта» – сили нашої основа

Зладив Ю. Шкрумеляк разом із С. Перським.

Що кожний українець повинен знати про «Просвіту»?

Що таке «Просвіта»?

«Просвіта» – це найстарше українське товариство, засноване у Львові, дня 8 грудня 1868 року.

Яка ціль «Просвіти»?

Ціль «Просвіти» – виховувати та об`єднувати український народ так, щоб він духовно, морально і матеріяльно дорівнявся до інших найкультурніших та найщасливіших народів світу.

Що вчинила «Просвіта» для духовного добра українського народу?

«Просвіта» двигнула український народ із того занепаду та з тієї темноти, та зневіри, та налогів, в яких потопав він сімдесят літ тому, коли ще не існувало «Просвіти», і таким робом учинила нарід здібним до боротьби за свою кращу долю.

Детальніше...

Прямим текстом

Не маємо права писати історію за принципом «Чого бажаєте?». Історична пам’ять – вирішальний чинник формування світоглядних засад як людини, так і народу, а також поле бою різних ідеологій. Битва за історію є постійною, і є розмінною монетою в політичних іграх. Держава не може будуватися на неправді та забутті, замовчуванні та перекручуванні. Маємо досконало знати українську історію і писати її самі. Фальсифікація історії – підґрунтя політичних претензій Росії. Ще у 2008 році в кулуарах Бухарестського саміту НАТО Путін казав, що «Україна – це неприродне державне утворення, приречене на швидку загибель, в Криму – 90% росіян, а в Україні – 17 мільйонів, тобто третина». Для здобуття України задіяв всі важелі – енергетичні, інформаційні, гібридну війну, фальсифікацію історії, зрив міжнародних угод задля федералізації і відмови від євроатлантичної інтеграції України.

Детальніше...

Укладення договору міни земельної ділянки

Предметом договору міни можуть бути земельні ділянки, які надані для ведення особистого селянського господарства, присадибні земельні ділянки, ділянки для садівництва, дачного та гаражного будівництва. Що стосується земель сільськогосподарського призначення, зокрема земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, то в Україні продовжує діяти запроваджений сімнадцять років тому мораторій на відчуження в будь-який спосіб вказаних земель. А саме пунктом 15 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено: «До набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Детальніше...

Демократія – це прозорість прийнятих рішень більшістю, при неочікуваності результатів

 Раз на п’ять  років Україна шукає майже 160 тисяч волонтерів. Саме вони після виборів  стають депутатами місцевих рад. Це – офіційна інформація із сайту ЦВК. І ця армія депутатів має п’ять  років безоплатнопрацювати для громади. Деякі виборці вірять, що депутати місцевих рад отримують гроші за свою роботу. Так дійсно є в Польщі, США, Німеччині та інших країнах. Але в Україні отримують зарплатню лише народні депутати України. Усі решта – працюють на громадських засадах – безкоштовно. Треба бути наївним, щоб вірити у те, що ми знайдемо 160 тисяч порядних і відданих людей, які в інтересах громади будуть голосувати за землевідведення, розподіл бюджетних коштів.

Детальніше...

Конституція України? Ні, не чули

Останнім часом ми є свідками численних спроб ухиляння держави від виконання окремих  соціальних зобов’язань перед найбільш незахищеними верствами населення і, зокрема, перед ветеранами. Непоодинокими є і спроби «у законний спосіб», себто шляхом внесення змін у відповідне законодавство, обмежити конституційні права громадян, зокрема тих, що проходили службу в лавах Збройних сил України. І при цьому ані новітніх законотворців, ані уряд не турбує неконституційність ухвалюваних рішень.

От хоча б узяти для прикладу окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Бюджетного кодексу України”. Воно фактично віддало на відкуп Кабінету Міністрів України пільги,  передбачені Законом України “ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Тобто, пільги зі статусу обов’язкового до виконання закону перевели на рівень ручного регулювання уряду,  усвідомлюючи неспроможність на цьому рівні у повному обсязі забезпечити належні згідно Конституції України права.

Детальніше...

А що «книжка пише»?..

А книжка пише… Україна – на стику двох цивілізацій Західної і Східної, християнського і мусульманського світів, православ’я і католицизму постійно являла собою великий бойовий табір, вела безперервні війни з завойовниками зі всіх сторін. Загарбникам потрібна була українська територія, тому нищили українців і успішно змагались в цьому. Оборона стає складовою національної ідеології і традиції. Українці в оточенні ворожих держав вели жорстокі виснажливі війни. На українцях випробовували ввесь спектр ідеології і політичних методів знищення. Україна викликала ненависть у всіх загарбників, які оточують її, – як нездоланна жертва. Гітлер вимагав знищення українців, бо не здалися, Сталін – за те, що вціліли. Є багато охочих якщо не захопити повністю, то остаточно ослабити Україну і розібрати її по частинах.

Детальніше...

Вони жили за Україну

24 серпня Україна відзначила одне із найважливіших своїх свят – День незалежності. Згадуючи всі ті трагічні і героїчні події, що передували цьому дню, ми чомусь, зазвичай, більше говоримо про тих, хто загинув у боротьбі за нашу свободу, і менше про тих, хто боровся, пройшов випробування тюрмами і радянськими концтаборами і, як винагороду за все пережите, побачив вільну Україну.

Тому сьогодні пропонуємо вашій увазі чотири історії підпільниць-ювілярок з Надвірної і Надвірнянщини, яким цьогоріч виповнилося б 95-ть. Кожній з них доля подарувала можливість жити у незалежній Україні.

Історія перша. Оля Гінчак-Бойко - «Галина»

Ольга Бойко, з дому Гінчак, народилася 14 квітня 1925 року у Надвірні у сім’ї Дмитра та Олени, які виховали п’ятеро дітей. Оля була наймолодшою. Підпільну діяльність розпочала 1938 року. Ще, як у нас кажуть, «за Польщі», коли їй було 14 років, розклеювала листівки і прокламації від Організації Укрїнських Націоналістів. У 1939 році, на початку Другої світової війни, саме в хаті Гінчаків у Надвірні збиралися націоналісти, серед яких були і два рідні та два двоюрідні брати Ольги. Усі Гінчаки.

Детальніше...