Авторські статті

Бути сильним, як козак: навіщо гопаку офіційний статус виду спорту

Бути сильним, як козак: навіщо гопаку офіційний статус виду спорту

Верховна Рада України 12 квітня 2017 року  проголосувала як за основу законопроект №5324 «Про внесення змін у Закон «Про фізичну культуру та спорт» про визнання національних видів спорту». Цю новину одразу підхопили як українські так і російські ЗМІ, з’явилось безліч матеріалів із гучними назвами на кшталт: «Гопак визнали спортом!», що на сьогодні не відповідає реальному стану речей.

Ми спробували проаналізувати , що ж таке національні види спорту в Україні, для чого вони потрібні та які перспективи їх чекають у разі остаточного затвердження цього законопроекту.

Спортсмени у шароварах

За 25 років незалежності в Україні з’явилось безліч організацій, що пропагують різні види спорту, засновані на українських традиціях. Найвідоміші з них: «Український рукопаш Спас», «Рукопаш Гопак», «Бойовий гопак», «Козацький двобій», «Асгарда», «Хортинг», «Боротьба навхрест», «Боротьба на поясах», «Гопки-Спас», «Триглав» тощо. 

Детальніше...

Зоря, що зійшла на Олімп

5 травня минає 110 років від дня народження української письменниці Ірини Вільде – Дарії Дмитрівни Полотнюк (5.05.1907р.-30.10.1982р.) – яка стала надбанням української літератури і світового письменства.

    Батьки – народні вчителі, були прикладом патріотизму, зразком громадянських чеснот і громадянської мужності. Дарина Макогон – буковинка, народжена, як  і її мама і вихована тією землею. За культурою світосприйняття – галичанка, як батько, Дмитро Макогон сформована Галичиною особистістю  і письменницею. Від матері, Адольфіни Янушевської, мав німецьке коріння, що відбилося на псевдонімі – Вільде (нім. – вільна, нескорена). Серце письменниці зігріте любов’ю  в ідеальній родині, де не було сварки чи неприязного тону. Культ матері подарував їй добро, жертовність, розум, сприйнятливість і чутливість. Її сім’я – це могутнє джерело світла, що освітлює все навкруги впродовж усього життя. В літературу ввійшла в складну і суперечливу епоху.

Детальніше...

Чи існує розумне життя на землі ?

Журналісти в силу своєї професії повинні мислити дальше, глибше, ширше. І не тільки ставити запитання, але і активно шукати на них відповіді.

   Наприклад, через децентралізацію і об’єднані територіальні громади люди на місцях нарешті отримають  найцінніше – волю, а волі чомусь ніхто не хоче.  Або як натхненно народ співає духовний гімн «В єдності сила народу», а в реальному житті при об’єднанні в ОТГ села терпіти не можуть одне одного. Так хто наш справжній ворог: якась ворожа країна чи ми самі?

   Чому в нашому районі знайшли нафту і газ, маємо неозорі ліси, найкрасивіші у Європі гори, чисті річки, свіже повітря, а на житті більшості з нас це ніяк не відображається ?

Детальніше...

СОРАТНИК Т.Г.ШЕВЧЕНКА – ДОНЕЧЧАНИН До 200-річчя з Дня народження поета Михайла ПЕТРЕНКА (1817 – 1862 )

 На засіданнях Ревізійної комісії НСПУ мені було приємно ближче познайомитись з Валерієм Романько – доцентом Донбаського державного педагогічного університету, кандидатом педагогічних наук, членом НСПУ і Ревізійної комісії Спілки, членом НС краєзнавців України, автором книги «Слов’янськ літературний: перша половина ХІХ – початок ХХІ століття: літературні портрети та хрестоматійний матеріал» (Слов’янськ, 2016. – 389 с.). Хоча прифронтовий Слов’янськ здригається від смертоносних громів москало-сепаратистської канонади, українське життя в місті і краї не припиняється, а завдяки таким активним діячам літературної, краєзнавчої і громадської царини,  як Валерій Романько, потужно пульсує і розвивається.

Детальніше...

А хто ж смітить?

Багатьом людям не байдуже, як виглядає їхнє помешкання. Всі намагаються зробити його затишнішим та чистішим, але чомусь, в більшості випадків, ці намагання поширюються тільки на квартиру чи власний будинок. Під’їзди, вулиці, парки, сквери, місця відпочинку та загального користування залишаються поза увагою людей. Але місто – такий самий дім,  як і власна кімната. Чомуне зробитийогочистішим?

Іноді  доводиться бачити окремі, насправді шокуючі випадки, коли відпочиваючи люди ідуть з повними пакунками, а повертаються з порожніми руками. Куди дівається все сміття? Пляшки, пластикові пакети, обгортки від їжі,  одноразовий посуд після такого відпочинку залишаються на схилах річки Бистриці Надвірнянської, міських озер та гори Городище, спотворюючи природну красу місця. Кому такі люди роблять шкоду, коли після відпочинку залишають весь непотріб? Адже є свідомі громадяни, які прибирають сміття не тільки за собою, а й за іншими. Чому окремі мешканці та гості нашого міста не беруть приклад з таких людей?

Детальніше...

Тарас Шевченко - відомий український поет, письменник, художник

Тарас Григорович Шевченко (9 березня 1814 - 10 березня 1861) - відомий український поет, письменник, художник. Член Кирило-Методiївського братства. Перебував на засланні в Оренбурзi (1847–1857). У творах на історичну тему показав боротьбу українського народу проти соціального й національного поневолення. Стояв на позиціях державної самостійності України.
Дитинство
Шевченко народився у селі Моринці на Київщині, в родині селянина-кріпака. Рано втративши матір, а потім i батька, він з дитинства зазнав багато горя i знущань. Працюючи i навчаючись у дяків, Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури, а відчуваючи великий потяг до малювання, уже тоді робив перші спроби розпочати навчання у маляра.

Детальніше...

Тарас Шевченко — духовний батько українського народу

В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам’яті і з великою любов’ю та повагою передає з покоління в покоління. Є таке ім’я і у нашого народу – Тарас Григорович Шевченко. Велич Кобзаря – у величі всієї України і в особистій долі кожного українця. Цього року ми вшановуємо 203-ю річницю від дня народження генія українського народу Тараса Шевченка, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людства. Вся творчість Великого Кобзаря, якою він полонив серця мільйонів людей, зігріта гарячою любов’ю до Батьківщини. Силою духу, глибиною віри та непохитною волею до боротьби, впевненістю та рішучістю, із якою він писав свої неперевершені твори були, є і будуть рушійною силою у боротьбі українського народу за волю, справедливість та суверенітет.

Детальніше...

Як будували ґміну в курортному Микуличині

Як будували ґміну в курортному Микуличині

Cільську управу в Микуличині у 30-их роках минулого століття звели в гуцульському стилі, а інтер'єр прикрасили пишними різьбами народних майстрів. На жаль, унікальна пам'ятка гуцульської архітектури не збереглася до наших днів.

Микуличин став знаним курортом ще в другій половині ХІХ століття: сюди приїжджали гості не тільки зі Станіслава і Львова, а й з Варшави та Відня. Не дивно, що перший ресторан на території Галицької Гуцульщини згадується в Микуличині вже в 1879 році. Неповторні дерев'яні будівлі пансіонатів, вілл, ресторацій зводили талановиті місцеві майстри-будівничі. Ця професія була в великій пошані в Карпатському краї. В Микуличині існували цілі династії теслярів та майстрів-будівничих.

Детальніше...

Надвірнянщина на шляху до державної Незалежності України

Надвірнянщина на шляху до державної Незалежності України

Івано-Франківська ОДА разом з обласним об’єднанням «Просвіта» організували з нагоди свята Покрови Пресвятої Богородиці презентацію щодо внеску районів міст області у відродження державності України. В презентації взяли участь керівники області  та Івано-Франківський міський голова. Ведучим заходу був голова обласної «Просвіти» Степан Волковецький.  Надвірнянський район презентував Голова НРО «Просвіта» ім.Т.Шевченка   Богдан Березицький.

            Надвірнянщина є таким краєм, де шанують традиції і звичаї. Та не лише шанують давні, але й формують нові. З давніх, крім побутових і обрядових, були любов до України, до свого краю, повага до відомих діячів, які невтомно працювали для загального розвитку і процвітання. В наш час в пору національного і державного відродження на перше місце вийшли патріотизм, відродження історичної  пам’яті, правди і справедливості.

Детальніше...

З пакту Молотова - Ріббентропа розпочалась Друга світова війна і трагедія для галичан

Спільність інтересів тоталітарних режимів у Німеччині та комуністичному Радянському Союзі зумовила зближення цих держав, особливо в умовах неминучого військового конфлікту в Європі. Це виявилось і в у підписанні 23 серпня 1939 року в Москві радянсько-німецького пакту про ненапад терміном на 10 років (пакт Молотова - Ріббентропа), окремою частиною якого став таємний протокол, що обумовлював територіальний устрій майбутньої Європи. Згідно з ним Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва і Бессарабія відходили до радянської зони впливу, а Польща мала бути поділеною по річках Нарва, Вісла й Сян. Через тиждень після підписання цього договору Німеччина почала війну проти Польщі, а 3 вересня Британія та Франція, а за ними й Австралія, Нова Зеландія та Індія оголосили війну Німеччині: почалась Друга світова війна. У неї було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі, а тривала вона довгих 6 років. Вогняний смерч пронісся над величезними територіями Європи, Азії й Африки, охопив простори всіх океанів. У цій війні загинуло близько 60 млн. осіб, не говорячи про поранених і тих, хто безвісти пропав.  Лихо й страждання, які пережили люди, незмірні.

Детальніше...