Авторські статті

ОСОБЛИВОСТІ ПРИЗНАЧЕННЯ ПЕНСІЇ У ЗВ’ЯЗКУ З ВТРАТОЮ ГОДУВАЛЬНИКА

ОСОБЛИВОСТІ ПРИЗНАЧЕННЯ ПЕНСІЇ У ЗВ’ЯЗКУ З ВТРАТОЮ ГОДУВАЛЬНИКА

Кому призначається пенсія: непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії за III групою інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, інвалідність яких настала в період проходження строкової військової служби, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу;

  • батькам і чоловіку (дружині) померлого, які не були на його утриманні, якщо втратили джерело засобів до існування.
  • дітям — незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника;

Непрацездатними членами сім’ї  вважаються:

Детальніше...

Декларація про державний суверенітет України – перший крок до становлення Незалежності України

16 липня 1990 року Верховна Рада України голосами 355 депутатів, виконуючи волю українського народу до побудови вільної незалежної держави, схвалила доленосний документ – Декларацію про державний суверенітет України. Відтоді в літописі нашої держави розпочалася нова сторінка, новий відлік часу – епоха утвердження України як самостійної та незалежної країни.

У преамбулі та в десяти розділах Декларації про держав­ний суверенітет України визначено верховенство, неподільність, повноту та самостійність влади республіки на її території. У документі зазначено, що Україна як суве­ренна національна держава розвивається в існуючих кор­донах на основі здійснення українською нацією свого невід’ємного права на самовизначення; що громадяни всіх національностей становлять народ України, який є єдиним джерелом   державної   влади   в   республіці;   що   від   імені всього   народу  може   виступати   виключно   Верховна  Рада України.

Детальніше...

Отець Зеновій Кисілевський: «Нехай кров тих мучеників постійно будить вас, нехай нагадує вам, що всі ми діти однієї української землі»

 Рід  Кисілевських дав українському суспільству не один десяток  відомих особистостей, зокрема, священників.  До цієї священичої династії належить гілка роду отця Володимира Кисілевського (1856–1920) – греко-католицького священика, радника єпископської консисторії Станіславської єпархії з 1905 року, який народився в родині отця Івана Кисілевського (1805–1862), пароха с. Братківці біля Станіслава (тепер – Івано-Франківська) та Юліанни, доньки отця Степана Христофоліменса, грека за походженням (1770–1831), пароха м. Навірна. Отець Володимир (Іван) був чотирнадцятим сином у сім’ї. Одружений з Оленою Бородайкевич (1865–1935), донькою пароха с. Гринівці.

Детальніше...

Євген Коновалець – полковник, який змінив історію України

Боротьба за незалежність та державність — особлива і трагічна частина історії українського народу. Чільне місце у ній посідає засновник Української військової організації (УВО) та Організації українських націоналістів (ОУН) Євген Коновалець.

«У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю», говорив, дивлячись у майбутнє, полководець Євген Коновалець. Цей вислів і сьогодні вражає своєю актуальністю та змістом, коли наша держава переживає нелегкий період в своїй історії. 

Детальніше...

Бути сильним, як козак: навіщо гопаку офіційний статус виду спорту

Бути сильним, як козак: навіщо гопаку офіційний статус виду спорту

Верховна Рада України 12 квітня 2017 року  проголосувала як за основу законопроект №5324 «Про внесення змін у Закон «Про фізичну культуру та спорт» про визнання національних видів спорту». Цю новину одразу підхопили як українські так і російські ЗМІ, з’явилось безліч матеріалів із гучними назвами на кшталт: «Гопак визнали спортом!», що на сьогодні не відповідає реальному стану речей.

Ми спробували проаналізувати , що ж таке національні види спорту в Україні, для чого вони потрібні та які перспективи їх чекають у разі остаточного затвердження цього законопроекту.

Спортсмени у шароварах

За 25 років незалежності в Україні з’явилось безліч організацій, що пропагують різні види спорту, засновані на українських традиціях. Найвідоміші з них: «Український рукопаш Спас», «Рукопаш Гопак», «Бойовий гопак», «Козацький двобій», «Асгарда», «Хортинг», «Боротьба навхрест», «Боротьба на поясах», «Гопки-Спас», «Триглав» тощо. 

Детальніше...

Зоря, що зійшла на Олімп

5 травня минає 110 років від дня народження української письменниці Ірини Вільде – Дарії Дмитрівни Полотнюк (5.05.1907р.-30.10.1982р.) – яка стала надбанням української літератури і світового письменства.

    Батьки – народні вчителі, були прикладом патріотизму, зразком громадянських чеснот і громадянської мужності. Дарина Макогон – буковинка, народжена, як  і її мама і вихована тією землею. За культурою світосприйняття – галичанка, як батько, Дмитро Макогон сформована Галичиною особистістю  і письменницею. Від матері, Адольфіни Янушевської, мав німецьке коріння, що відбилося на псевдонімі – Вільде (нім. – вільна, нескорена). Серце письменниці зігріте любов’ю  в ідеальній родині, де не було сварки чи неприязного тону. Культ матері подарував їй добро, жертовність, розум, сприйнятливість і чутливість. Її сім’я – це могутнє джерело світла, що освітлює все навкруги впродовж усього життя. В літературу ввійшла в складну і суперечливу епоху.

Детальніше...

Чи існує розумне життя на землі ?

Журналісти в силу своєї професії повинні мислити дальше, глибше, ширше. І не тільки ставити запитання, але і активно шукати на них відповіді.

   Наприклад, через децентралізацію і об’єднані територіальні громади люди на місцях нарешті отримають  найцінніше – волю, а волі чомусь ніхто не хоче.  Або як натхненно народ співає духовний гімн «В єдності сила народу», а в реальному житті при об’єднанні в ОТГ села терпіти не можуть одне одного. Так хто наш справжній ворог: якась ворожа країна чи ми самі?

   Чому в нашому районі знайшли нафту і газ, маємо неозорі ліси, найкрасивіші у Європі гори, чисті річки, свіже повітря, а на житті більшості з нас це ніяк не відображається ?

Детальніше...

СОРАТНИК Т.Г.ШЕВЧЕНКА – ДОНЕЧЧАНИН До 200-річчя з Дня народження поета Михайла ПЕТРЕНКА (1817 – 1862 )

 На засіданнях Ревізійної комісії НСПУ мені було приємно ближче познайомитись з Валерієм Романько – доцентом Донбаського державного педагогічного університету, кандидатом педагогічних наук, членом НСПУ і Ревізійної комісії Спілки, членом НС краєзнавців України, автором книги «Слов’янськ літературний: перша половина ХІХ – початок ХХІ століття: літературні портрети та хрестоматійний матеріал» (Слов’янськ, 2016. – 389 с.). Хоча прифронтовий Слов’янськ здригається від смертоносних громів москало-сепаратистської канонади, українське життя в місті і краї не припиняється, а завдяки таким активним діячам літературної, краєзнавчої і громадської царини,  як Валерій Романько, потужно пульсує і розвивається.

Детальніше...

А хто ж смітить?

Багатьом людям не байдуже, як виглядає їхнє помешкання. Всі намагаються зробити його затишнішим та чистішим, але чомусь, в більшості випадків, ці намагання поширюються тільки на квартиру чи власний будинок. Під’їзди, вулиці, парки, сквери, місця відпочинку та загального користування залишаються поза увагою людей. Але місто – такий самий дім,  як і власна кімната. Чомуне зробитийогочистішим?

Іноді  доводиться бачити окремі, насправді шокуючі випадки, коли відпочиваючи люди ідуть з повними пакунками, а повертаються з порожніми руками. Куди дівається все сміття? Пляшки, пластикові пакети, обгортки від їжі,  одноразовий посуд після такого відпочинку залишаються на схилах річки Бистриці Надвірнянської, міських озер та гори Городище, спотворюючи природну красу місця. Кому такі люди роблять шкоду, коли після відпочинку залишають весь непотріб? Адже є свідомі громадяни, які прибирають сміття не тільки за собою, а й за іншими. Чому окремі мешканці та гості нашого міста не беруть приклад з таких людей?

Детальніше...

Тарас Шевченко - відомий український поет, письменник, художник

Тарас Григорович Шевченко (9 березня 1814 - 10 березня 1861) - відомий український поет, письменник, художник. Член Кирило-Методiївського братства. Перебував на засланні в Оренбурзi (1847–1857). У творах на історичну тему показав боротьбу українського народу проти соціального й національного поневолення. Стояв на позиціях державної самостійності України.
Дитинство
Шевченко народився у селі Моринці на Київщині, в родині селянина-кріпака. Рано втративши матір, а потім i батька, він з дитинства зазнав багато горя i знущань. Працюючи i навчаючись у дяків, Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури, а відчуваючи великий потяг до малювання, уже тоді робив перші спроби розпочати навчання у маляра.

Детальніше...