 |
|
Авторські статті125 річчя Блаженному єпископу Симеону Лукачу
В історії Української Греко-Католицької Церкви є людина з дивним, незвичним, як на наш час, іменем Симеон. І біографія його сповнена несподіваних поворотів долі. Йому судилося стати єпископом і ввійти в історію Церкви як єпископ Симеон (Лукач). Попри те, що служіння його минуло у важкий час переслідувань, він гідно виконував його до кінця, залишивши нам високий зразок подвигу віри. Симеон Лукач народився 7 липня 1893 року в селі Старуня Солотвинського району Станіславівської (нині Івано-Франківська) області. Допитливий селянський син мав величезний нахил до науки. Ще коли навчався в школі в рідному селі, а згодом — в Богородчанах, два роки навчання зарахували за три. В Коломийській гімназії вчився так добре, що завоювував популярність як репетитор, і завдяки репетиторству міг самостійно оплатити навчання. А навчаючись у духовній семінарії, куди вступив 1913 року, став зразком молитовності. Щоправда, через Першу світову війну навчання у семінарії вдалося закінчити лише 1919 року. Як споживачу захистити свої права?
Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою, її органами; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпечність продукції для життя та здоров’я; 4) відшкодування шкоди, завданої продукцією неналежної якості ( дефектною чи фальсифікованою продукцією), а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією; 5) звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав; 6) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів). В Україні буде створено Єдину Помісну Православну Церкву
Вселенський православний патріарх Варфоломій зробив історичну заяву. Об’єднання українських православних в єдину церкву практично вирішене! 1 липня, виступаючи у Тронному залі своєї резиденції після богослужіння, Вселенський Патріарх Варфоломій значну частину промови присвятив українському питанню. Константинопольська Церква-Мати не дозволяла "передавати території України будь-кому, крім права хіротонії Київського митрополита в Москві на умовах його обрання соборно в Києві на місцевому Соборі та при безумовній згадці Вселенського Патріарха”. До цих слів Патріарх додатково уточнив: "Наш Престол не визнав відділення Київської Митрополії та залежних від неї православних Церков Литви та Польщі і їх приєднання до Московської Церкви, що було здійснено проти канонів і не були дотримані права Київського митрополита, який носив титул Екзарха Вселенського Престолу". Право на обов’язкову частку у спадщині
Закон закріплює право фізичної особи призначити спадкоємців шляхом складання заповіту і розподілити спадкове майно, майнові права та обов’язки на свій розсуд. Разом з тим, у статті 1241 Цивільного кодексу України визначено право певних осіб на отримання частки спадкового майна, незалежно від змісту заповіту закон гарантує визначену частку спадщини, яка називається обов’язковою часткою. Таким чином, свобода спадкового розпорядження обмежується правом осіб, які закликаються до спадкування незалежно від волі спадкодавця в силу прямої вказівки закону. Новітні можливості для фінансування та страхування молочної галузі України
12 червня, 2018 Проект IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Європі та Центральній Азії» провів круглий стіл «Потенціал для фінансування молочних господарств та страхові рішення для майбутнього розвитку бізнесу». Провідні банкіри, страховики, перестраховики, брокери та профільні асоціаціїзосередились на потенціалі фінансування молочних господарств, прибутковості невеликих молочних господарств та можливостях розробки відповідних страхових рішень та страхових продуктів для мінімізації ризиків, пов’язаних із виробництвом молока. Захід було проведено за підтримки із Міністерства аграрної політики та продовольства України, про що наголосила у вступній промові Олена Ковальова, Заступник міністра аграрної політики та продовольства України. Сьогоднішнім українцям необхідно стати куркулями
Олег Левченко, директор Вінницького відокремленого підрозділу Установи "Центр розвитку місцевого самоврядування" У моїх земляків (і в мене) до сьогодні збереглися яскраві, але неприємні спогади, які неможливо викинути з голови: картопляники з кров’ю. В голодні часи 1933-го року залишки старої гнилої картоплі, де була лише серцевинка, терли на терку і черкали пальцями. Ці картопляники були з кров’ю, але вони рятували життя людей. Завдяки таким малим подвигам батьків виживали діти. Селяни тоді жили на землі, яку обробляли землю, але не були її власниками, хоча боролись за право володіти нею. М.Нонняк: " 4 червня - Міжнародний день безневинних дітей - жертв агресії. Трохи історії"
19 серпня 1982 на своїй надзвичайній спеціальній сесії з питання про Палестину Генеральна Асамблея, «будучи приголомшеною величезною кількістю безневинних палестинських і ліванських дітей - жертв актів агресії Ізраїлю», постановила відзначати 4 червня кожного року як Міжнародний день безневинних дітей - жертв агресії. Хто відродить славу України?
Була саме п’ятниця – останній навчальний день тижня. Марійка та Миколка прийшли після уроків досить стурбовані. В актовому залі школи була зустріч з військовим, учасником бойових дій на Сході України. Він розповідав про складне становище на фронті. Там українці тримають оборону проти московського загарбника, котрий хоче захопити Україну, а українців зробити своїми невільниками. Метою москалів є окупація не тільки Донбасу, а всієї України. Помітив тривожний стан дітей і дідусь. За обідом домовилися, що через годину зберуться вони разом і поговорять про те, як українці століттями відстоювали свободу від численних загарбників. Найбільш небезпечними і жорстокими серед них були орди татаро-монголів і москалів від часів царських і до комуністів. Дідусь запитав Марійку, чи прочитала вона всю повість Івана Франка «Захар Беркут». Прочитала. Пізнаймо істину і вона визволить нас
Для нас визначальною є ідея величі національної української держави. Маємо велику відповідальність перед історією . В українцеві споконвіку пульсувало могутнє духовне начало – жити за законами християнської моралі, з позицією любові і добра, мужності і честі , життєстверджуючої стійкості духу . Все це українець зможе реалізувати в демократичній правовій Соборній Незалежній Україні. Ми мусимо збудувати і утвердити її. Опорою держави була “Просвіта” – живий пропагандистський чинник , яка робила і робить свою справу , пожвавлювала українське культурне життя, боролась за українську школу , завзято відстоювала людські і національні права українців серед польського моря.Була незгасним національно-духовним осередком . Галичани не пішли до польських товариств , відкинули москвофільство . Творили освітянські осередки. Ставали свідомими українцями. Не змирилися з радянськими, німецькими, польськими, румунськими, угорськими , чеськими окупантами і воювали за Україну до загину. Віра в Україну , як віра в Бога – була непохитна і вічна. Жорстокі загарбники безкарно чинили жахливі злочини над українцями , винищували український Дух, не рахуючись з жодними законами , перекреслювали наше сьогодення і завтрашнє майбутнє . Український досвід жіночого миротворення може зацікавити країни Євросоюзу
Наша країна напрацьовує цінний досвід миротворчої діяльності. Велику допомогу в цьому покликаний надати Проект Євросоюзу «Жінки просувають зміни, відновлення миру і запобігання конфліктам на регіональному рівні в Україні». Віднедавна він розгортає свою роботу у Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській та Хмельницькій областях. До реалізації Проекту залучена інтернаціональна команда. Вона складається з вітчизняних фахівців, які представляють Український жіночий фонд, Інформаційно-консультативний жіночий центр, а також із експертів литовського Центру сприяння рівності. Партнери з Вільнюса переконані, що цей досвід буде корисним не лише для України, але й для країн Євросоюзу. |
|
